Вшанування пам’яті Кобзаря

Ведуча 1.

Шановні пані та панове!
Коли лунає Боже слово,
Радіє серце і душа,
Стихає біль, минають сльози
І в серці правда єдина й свята.

Ведуча 2.

Ми пісню Божу з гордістю несемо
З споконвіків, нині й повсякчас.
За мій народ! Мою державу!
Молюся і співаю «Отче наш».

Молитва: Отче наш.

Ведуча 1. Березень. В Україні — це чудова весняна пора, якій радіють і природа, і люди. Саме в ту березневу пору послав Всевишній нашому народові Генія і національного Пророка Тараса Шевченка. Господь Бог кожному народові дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Т. Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком, Кобзарем і багатьма іншими славетними іменами.

Ведуча 2.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам´ять Шевченка.
Провіснику волі, великий титане,
Справдилися думи пророчі твої.
Приймай же данину любові і шани
Од вільних народів нової сім´ї.

Пісня: Реве та стогне Дніпр широкий…

Ведуча 1. Великою і святою була любов Шевченка до України. Його непохитна віра і надія в її духовне , національне й соціальне відродження, його візія про майбуття землі української були такі сильні і глибокі, що їх не зламали ані терор, ані заслання та поневіряння.

Ведуча 2.
Шевченко перший в історії нашого народу після трагічних часів великої руїни, збудив українську історичну думку, огорнувши її шляхетністю, палкою любов´ю до України.

Пісня: Думи мої , думи мої…

Ведуча 1.

Він був, як полум´я. Його рядки —
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Ведуча 2.

Він був, як полум´я. Свої слова —
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,—
Він в наші душі прагнув перелити.

Пісня: Садок вишневий коло хати…

Ведуча 2.

Тяжко-важко в світі жити
Сироті без роду:
Нема куди прихилиться,—
Хоч з гори та в воду!..
В того доля ходить полем -
Колоски збирає;
А моя десь, ледащиця,
За морем блукає.

Ведуча 1.

Єсть на світі доля…
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть на світі люди -
Сріблом - златом сяють.
Здається , панують,
А долі не знають,—
Ні долі , ні волі!

«Катерина» (Уривок та інсценування)

Пісня: Така її доля…

Ведуча 1.

Отче наш, Тарасе всемогутній,
Що створив нас генієм своїм,
На моїй землі, як правда сущий
Б´ющий у неправду,  наче грім.

Ведуча 2.

Ти, як небо став широкоплечо
Над літами, що упали в грузь.
Віку двадцять першого предтечо,
Я на тебе одного молюсь.

Ведуча 1.

Над широким Дніпром
у промінні блакить.
І висока, і тиха могила.
В тій могилі співець
незабутній лежить,
Що народу віддав свої сили.

Ведуча 2.

Що народу віддав
своє серце й пісні,
Свої мрії про зорі досвітні.
А навколо лани
вдалині , вдалині
розлетілись, як птиці досвітні.

Пісня: На високій дуже кручі.

« Тополя» — уривок ( сценка ).

Читання вірша “Розрита могила”

Пісня: По діброві вітер виє…

Ведуча 1.

Нема співця, о ні, він з нами
його пісні, його любов!
Його це місяць над садами
у сяйві тихому зійшов.

Ведуча 2.

І все здається, я клянуся,
крізь сяйво місяця бліде
до мене рідний, довговусий,
Тарас Григорович іде.

Пісня: Тарасе.

Сценка.

Діти.

1. Гей, у нашім краї,
Де степи і гори,
Серце Кобзареве
Із людьми говорить.

2. Пісня соколина
Гордо лине в маси,
В рідній Україні
Славимо Тараса.

3. Ти кликав нас насильство вбити,
Ллючи ворожу злую кров,
І навіть душу погубити
За Україну був готов.

4. Давно стежки позаростали,
Де ти малим ягнята пас,
І бур´янів отих не стало,
В яких сльозами обмивавсь.

5. Чуєш нас, Тарасе,
Ми — твої онуки,
За твоїм наказом
Волю взяли в руки.

6. Ми під небом синім
Всі поета славим.
Працею вшануєм,
Піснею прикрасим.

7. Ми чуємо тебе, Кобзарю,
Крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.

8. Ти з нами скрізь, як ми з тобою.
Тебе ми славим знов і знов.
Ти в боротьбі з насильства тьмою
Безсмертям смерть переборов.

9. І доки сонце світить в небі,
Земля вершить безкрайній путь,
Шляхи й стежки людські до тебе,
Тарасе наш, не заростуть.

10. У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо.

Ведуча 1.

З домовини, довіку ранимої,
І, нарешті, ковтнувши свободи,
Над владиками світу встаю.
Не втішайтесь дарами в раю.
І до вас промовляю, сини мої,
Я прошу тебе, рідний народе,
Не проспіть Україну мою!
Не проспи Україну мою!

Діти покладають квіти.

Ведуча 1.
Промовисті є слова Шевченка в «Заповіті», де він просить своїх земляків згадати його « В сім´ї вольній новій». Так уявляв собі націю Шевченко — як одну родину, згуртовану у своїй державі.

Пісня: Заповіт.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://www.mavkovychi.org.ua

Most important
about the detective theory!

Get yourself acquainted with interesting articles and add your theories and practical stories. We are looking for your letters at the following email: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Read “DNIPRO” articles

ANNOUNCEMENT

Dear subscribers!

Printed and e-version of the "Dnipro" magazine both appear monthly!

You can subscribe to the "Dnipro" magazine:

On the web-site: www.dnipro-ukr.com.ua;

By telephone: + 38 044 454-12-80;

In “Ukrposhta” branches.

CITATION OF THE DAY

«Literature requires not only a talented writer, but also a talented reader.»

(J. Goethe)

ATTENTION!!!

Everyone is welcome to take part in writing of the literary-critical articles about the Nobel winners.

We are looking for your works about Henryk Sienkiewicz till 31 of March 2016.

The best article will be published on the "Dnipro" magazine pages.

Send your works at the following address:  lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (with a mark "Nobel winners").