Осінь - художниця завзята

Учні:

Покосили пшениці й жита.
Ми не зчулись, як минуло літо.
Вже надходить осінь золота,
Молоде, зелене сходить жито.

Зажурились квіти неспроста,
Вранці роси випадають білі.
Вже надходить осінь золота –
Жовкне листя у саду на гіллі.

Осінь, осінь!
В гості тебе просим
З щедрими хлібами,
З високими снопами,
З листопадом і дощем,
З перелітним журавлем.

Осінь:
Ось я ― за сосною.
Ось і листя в’яне.
Хто я? Це за мною
Йдуть густі тумани
Ранками імлистими.
Вдень, як позолота,
Обриваю листя ― це моя робота.

1-й учень (дивиться): Справді, осінь.

2-й учень:
Заходь до нас,
Тут хлопчики й дівчатка
Зібралися стрічать тебе давно.

3-й учень:
Про себе розкажи спочатку,
Порозважайся з нами заодно.

Осінь:
Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду гарну я тримаю,
Аби устигли хлібороби славні
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори —
Нехай собі лежить там про запас…
А це ось у руках моїх, погляньте,
Із листя різнобарвного гірлянда.
До всього ж я художниця завзята,
Гірлянду подарую вам, малята!

Учні:
1. Малює осінь на деревах,
Гуля по травах і стежках.
Калини кетяги рожеві
Тримає в бронзових руках.

2. Пливе туман сріблястий в лузі
Над синім поглядом ріки.
Верба за літечком у тузі
Скида червоні кісники.

3. Земля, ще сонечком полита,
Осінні фарби зігріва.
Чита лелека в книзі літа
Про землю-матінку слова.

Перегорта крилом сторінку,
Холодні ночі в мандри звуть –
Йому озерце і домівку
Ніде у світі не забуть.

4. Літо осені у вічі
Синім вересом глядить,
В сад рожеву айстру кличе
І метеликом летить.

У ворота літа дзвонить
Юний вересень-школяр,
Золоте калини гроно
Осінь хилить на буквар.

Хлопчик-Вересень:
Добридень, милі! А якщо зачекалися ви мене, малі, то це тому, що вранці проводжав я діток до школи ― і в місті, і в селі. Я вів їх пер­ший раз у перший клас. Це ж зараз, діти, вересень у нас.

(Пісня «Осінь знову до нас прийшла».)

Хлопчик-Вересень:
Назва першого місяця пов’язана з вересом ― рослиною, дуже поширеною на Поліссі. Верес, як і липові гаї, дуже цінний медонос. У середині вересня відлітають у вирій птахи. Колись люди, побачивши в небі ключ журавлів, примовляли: «З чужої сторононьки вертайтеся додомоньки». При цьому годилося загорнути в хустинку грудочку землі та тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту гру­дочку одразу ж закопували в полі чи городі. Це робили для того, щоб весна була щедрою та буйною.
Про вересень у народі кажуть так.

Діти(по черзі):
1. Вересень ― рум’янець року.
2. Садок у вересні, що кожух у січні.
3. Вересень студений, але ситний.
4. Вересень струшує груші в садочку.
5. Як вересень, то й дощик сіє.
6. 3 вересня, на Тадея, селянин не журився ― у хаті хлібець завівся.
7. 4 вересня (Боголіпа) — час перших осінніх приморозків.
8. 6 вересня (Євтихія) ― якщо день випадає дощовий, буде осінь погожа та щедрий урожай у наступному році.
9. 11 вересня (Усікновення) — це період останніх гроз.
10. 14 вересня (Семена) ― до цього дня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. У цей день у давнину, коли не було електрики, запалювали посвіт — пристрій, яким освітлювали хату. Вогонь від посвіту мав зберігатися в оселі аж до Великодня.
11. 19 вересня (Михайла Чудотворця) ―  від Михайла починали святкувати храмові свята (празники).
12. 21 вересня (Друга Пречиста) ― з цього дня можна було засилати сватів.

13.27 вересня (Здвиження) ― одне з найзагадковіших осінніх свят. У цей день начебто відбувається суд над лісовими плазунами - гадюками та вужами. Тому в давнину батьки забороняли дітям ходити цього дня до лісу.

Учні:
1. Подивись, на видноколі
Мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто прикрасив?

Ось край річки жовті клени
І берези золоті.
Ялинки лише зелені
Залишились в самоті.

2. І пишаються дерева
Золотим своїм вбранням:
Це якийсь маляр, напевно,
Догодити хоче нам.
3. А маляр цей –
Місяць жовтень ―
У відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав
І розбризкує по них.

Хлопчик-Жовтень:
Ми вересневі вдячні за старанність:
Врожай добротний зібрано без втрат!
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень ― вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене,
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева, і кущі.
Уже осінні перші йдуть дощі.

(Лунає пісня «Шпачок прощається».)

Хлопчик-Жовтень:
Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Назва «жовтень» відома ще з давніх часів. В Україні були й інші назви: грязень, хмурень, листопадник, зазимник. Однак найточнішою можна вважати народну назву ― весільник. Бо починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, уже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: жовтень ― на весілля багатий.

Діти (по черзі):
1. Вересень пахне яблучками, а жовтень ― капустою.
2. Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю.
3. Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
4. Якщо у жовтні листя з берези та дуба не все опало ― чекай суворої зими. Якщо все ― зима буде теплою.
5. Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
6. Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло, а воно вже на заході.
7. 4 жовтня (Кіндрата) ― починали готуватися до зими.
8. 5 жовтня (Фотія) ― якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно.
9. 9 жовтня, на Івана Богослова, завершували всі польові роботи.
10. 14 жовтня (Покрови) ― починали вечорниці та весілля. Свято Покрови належить до числа великих. Особливо популярним воно було в козаків. Покрова вважалася також заступницею жіночої та дівочої долі. День Святої Покрови є переломним: після нього вже починала нагадувати про себе зима. Тому й казали: «Покрова всю землю покриває листям або снігом» чи «По Покрові, то й по теплі».
11. 20 жовтня (Сергія Послушного) ― з цього дня вже чекали зими.

Учні:
1. Дощик сиплеться з кленочка,
Дощик жовтий, золотий…
А зелені ще дубочки
Хочуть осінь обійти.

Дощик сиплеться і пада,
По стежинці дріботить.
І веселим листопадом
Вітер грається й біжить.

2. Довго буде він зеленим
Тумани осінні пить…
З кучерявих мрійних кленів
Казка осені летить.

Ой, навіщо мені листя,
Коли вже іде зима,
Коли холодно вже стало
І пташок ніде нема.

3. Краще скину я листочки
І тихесенько засну.
Буду спати, буду ждати
Сонце, радість і весну.

Хлопчик-Листопад:
Більше й більше листя з кленів
Облітає з кожним днем.
По траві іще зеленій
Листопад по парку йде.

(Пісня «Осінь».)

Хлопчик-Листопад:
Назва останнього місяця теж не потребує особливих роз’яcнень. У цю пору з дерев опадає останнє листя, ліс стає незатишним, непривітним. Досить цікавими є давні назви листопада ― напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист. А про листопад у народі говорять так.

Діти:
1. Листопад вересню ― онук, жовтню ― син, а зимі ― рідний брат.
2. Листопад білими кіньми іде.
3. Листопад зимі ворота відчиняє.
4. Листопад уриває дні, а накликає ночі.
5. Листопадовий день, що заячий хвіст.
6. Листопад не лютий ― проте спитає, чи одягнений, чи взутий.
7. 4 листопада (Казанської Божої Матері) ― остаточна межа пере­ходу від осені до зими.
8. 10 листопада (Параски) ― якщо день випадає сонячний, зима буде тепла й м’яка, якщо хмарний ― то наприкінці грудня вдарять морози.
9.14 листопада (Кузьми й Дем’яна) ― свято зустрічі зими (курячі іменини). Кузьми й Дем’яна ― свято, яке урочисто відзначали ковалі, бо, за народними віруваннями, ковальському мистецтву навчали людей святі праведники, їм приписується ще одна висока місія, начебто Кузьма з Дем’яном є захисни­ками людей і тварин він укусів змій. У цей день колись відзначали зустріч зими, так звані «курячі іменини». Вважалося, що в цей день обов’язково має бути мороз. Із цього приводу казали: «Кузьма з Дем’яном ― ковалі: закують дороги й річки― до весни не розкувати».
10. 21 листопада (Михайла) ― Михайло має сповістити про початок зими, він приїздить на білому коні.

Учні:
1. Тепер, коли вже зібрано врожай, іще заможнішим став рідний край! Ми закликаємо всіх вас побувати на ярмарку веселому в нас.

(Діти займають місця за прилавком. «Веселий ярмарок».)

2. Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте.
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на вас там чудові гостинці.
3. На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати,
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісня і жарти ― усім в нагороду.
4. Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Картопля:
Купуйте, куштуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі.
Сто страв господиня з картоплі зготує.
Картопля як хліб ― вона всіх нагодує.

Помідор:
Беріть помідори, вони пречудові,
До вашого столу хоч зараз готові.

Морква:
Ця морква під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою її напувала,
Тому-то морквина така соковита,
Моркв’яного соку вам треба попити.

Часник:
Хто гострого хоче, часник хай придбає.
Він всякi мікроби вогнем випікає.

Груша:
Скуштуйте цю грушу ― солодку, духмяну.
У роті, немовби медок, вона тане.

Яблука:
Лоточків із яблуками не минайте,
Які до смаку вам, такі й вибирайте.
Сортів тут багато — усі вони різні.
Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Калина:
Беріте калину ― червоні корали ―
Ці кетяги небо і сонце ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм,
Недугу ураз, як рукою, знімає.

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://www.mavkovychi.org.ua/

Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER