Журнал
Травень 2012
Марко Скворський, шкіц «Ми». Від народження й до самої смерті вони були разом
Перший подих, перший крок, першу двійку, кохання, небезпеку, обман – вони все ділили з ним. Тільки одного дня він помер. І вони пішли слідом за ним.
Читати далі...2 коментарів
Олександр Апальков, оповідання «Вдовині посилки». Свято Перемоги – свято для всіх
Ми живемо в мирний час. І нам важко це оцінити, тому що не знаємо, як буває. Але є люди, яким є з чим порівнювати. День Перемоги — це їхнє свято. Вітаємо всіх, хто пам’ятає, і тих, чиї серця у День Перемоги сповнюються радістю та гордістю.
Читати далі...2 коментарів
Наталія Хілобок «Жіноча мода епохи Ампір»
Традиції напудрених перук, яскравого гриму, незліченних прикрас і стягнутих талій остаточно зруйнувала Велика Французька революція 1794 р. Химерність і надмірність у костюмі змінилися простотою й витонченістю. В епоху ампір мода виявилася особливо нещадною до своїх прихильниць.
Читати далі...0 коментарів
Юрій Кирик, новелетка «Крацокуф» — танець голих чоловічків». Якщо Вам обмалювали ворота…
Дівчатам з Польщі на воротах малювали голих чоловічків. Спитаєте – навіщо? Юрій Кирик про голих чоловічків, польських панночок, таємничий «крацокуф», Дурісів, Львів і дитинство розповідає у своєму новому оповіданні.
Читати далі...79 коментарів
Сергій Феодосьєв, хорор по-українськи «Ця шокуюча Східна Європа». Горіла горила?
Одного разу парубок із Палестини потрапив на свято в українське село. Зафільмував те, що побачив, і розбагатів. Рецептом збагачення ділиться Сергій Феодосьєв.
Читати далі...4 коментарів
Жозеф Уакнін, детектив «Міст янголів». Загадки по-французьки
Новий молодіжний детектив популярного французького письменника. Дитинство залишилося далеко позаду. В юному віці Гійом знайомиться з усіма законами дорослого життя. Утрата батьків, дитячий пансіонат, самотність. Та Гійом поставив собі за мету рятувати людей. Його випадкова зустріч із новим другом перетворюється на доленосну. Друг допомагає йому в усьому, але в нього є маленька умова, що може коштувати Гійому життя. До того ж з’ясовується — його мати жива! Та ким для нього є ця жінка?
Читати далі...18 коментарів
Ігор Желем, фантастичне оповідання «Приречена цивілізація» ВОНИ серед нас!
Насправді Землю врятує не Брюс Вілліс. І навіть не Шварценеггер. Для цієї місії вже підібралася команда. Команда з одинадцяти чоловіків…
Читати далі...16 коментарів
Оксана Думанська, жіночий роман «Za Wulf». Історія триває…
1925 року британська письменниця Вірджинія Вулф опублікувала роман «Місіс Деллоуей», твір про один день із життя жінки. Оксана Думанська, авторка зі Львова, написала українську жіночу історію за мотивами цього роману. Не пропустіть – друга частина вже на шпальтах!
Читати далі...163 коментарів
Ірис Ханіка, роман «І зустрілися двоє». Що трапляється, коли зустрічаються двоє?
«Зента не впізнала його голосу, позаяк вона так мало й так давно говорила з ним. До того ж вона вперше почула його по телефону. Голос був чужим, але на диво довірливим…!»
Читати далі...4 коментарів
Максим Кідрук, оповідання «Муза». Секрети письменницької лабораторії
Письменник-початківець працює над повістю. Усі його попередні спроби розбивалися об стіни редакцій. І от приходить вона – Муза… Чи додалося від того хисту юному митцеві? Читайте далі!
Читати далі...3 коментарів
Богдан Колесник, шкіц «Сюди — зась». Людство залишилося за межами його планети
«Тут завжди тихо. Лиш коли небо рветься на шматки - це місце наповнюється громовицями. Чути запах паленого. Коти злісно ховаються під продирявлену покрівлю. Ворони виходять з темряви. Нікого. Тільки я і чорні птахи…»
Читати далі...4 коментарів
Богдан Мельничук, шкіц «На межі». Історія життя довжиною в речення
Від раптовостей не застрахований ніхто. Закономірності переслідують усіх.
Читати далі...2 коментарів
Альона Кулеша, міська проза «Гордість Чернігова». Про Чернігів – вінничанкаAlena Kulesha, urban prose "Pride of Chernigov." On Chernihiv - vinnichanka
А що ви знаєте про Чернігів, крім того, що це – старе місто? Погляд новими очима на історію, пам’ять і пам’ятки.
Читати далі...1 коментарів
Віра Смоляр, шкіц «Дорога додому». До Дня матері
Зі Святом матері привітаємо найдорожчих нам жінок 13 травня. Подаруємо найулюбленіші квіти, згадаємо найтепліші слова й обов’язково прокажемо їх, особисто або хоча б по телефону…
Читати далі...1 коментарів
Марина Соколян, моноп’єса «Кумарі». Жінка чи богиня?
Ми звикли думати, що самі керуємо своїм життям і можемо нести відповідальність за власні вчинки. Але не на всі питання наукою знайдено відповіді. У світі багато незбагненного. Містичні знамення, збіг обставин, віщі сни. Це те, з чого творяться історії, легенди, сюжети. Події раннього дитинства перевернули всю подальшу долю жінки. Саме через те що трапилось, коли дівчині було 5 років, вона тепер сидить у міліцейському відділі на допиті. Які повороти долі призвели до цього, читайте у п’єсі!
Читати далі...8 коментарів
Анна Липківська, стаття «Механіка драми». Конспект із теорії драми
Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що п’єса має свої закони, відміннівід законів та технік написання прозових творів. Про нюанси драматургічного мистецтва, про те, як починається, скільки триває та із чого складаєтьсяп’єса, читайте в статті.
Читати далі...5 коментарів
Драматургічні приклади виписувань почуттів для сцени
До Вашої уваги яскраві приклади того, як можна висловити почуття драматургічною мовою. Зверніть увагу на те, як із реплік персонажів вимальовується єдина картина – читайте уривокп’єси Оксани Танюк «Авва і смерть» і Михайла Стельмаха «Правда і кривда».
Читати далі...14 коментарів
Оксана Баніт стаття «Внутрішнє cвітло Одіссеаса Елітіса» Нобелівський лауреат з літератури 1980 року
«Ми звикли, що любов, дружба, милування природою та інші традиційні теми лірики потребують персонажа, ліричного героя, який бере на себе відчайдушні твердження, задовольняючись щастям співчуття до нього, щастям любові до простору. Але Елітіс робить абсолютно інакше: про дружбу у нього говорять дерева олив, любов оспівують сирени, вирізані на одвірку християнського дому, а справжні коні зустрічаються не в природі, а лиш на фресках критського письма…»
Читати далі...6 коментарів
Ігор Котик, порівняльний аналіз «Про теніс без сітки й лопату, яка керує рукою»
У дев’яностих роках ХХ століття майже всі тодішні провідні молоді поети писали переважно під лінійку. Принаймні ті, хто сьогодні на слуху: Жадан, Махно, Кіяновська, Бондар, Соловей, Скиба… Ніхто з них не дозволяв собі тоді послідовно ігнорувати традиційний елемент поетичного гардеробу – риму. (Жадан писав верлібри паралельно із силабо-тонікою.) За кілька років, на початку 2000-х, більшість із них переключиться на верлібр. Як і Андрухович. Хоча тепер видно, що всі вони силабо-тоніки не зреклися, час від часу повертаються до неї.
1 коментарів
Патрікєєва Наталія, життя у тезах «Щаслива зірка Ірини Вільде»
Ірина Вільде, вона ж Дарина Полотнюк – українська письменниця, державна та громадська діячка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, одна з найцікавіших прозаїків минулого століття. Майбутній псевдонім «WILDE», яким Дарина Дмитрівна підписала свої перші оповідання в 1926 році, з німецької перекладається як «дикий», «нестримний». Її ім'я внесено в ЮНЕСКО до числа знаменитих людей ХХ століття та другого тисячоліття.
Читати далі...0 коментарів
Дмитро Дроздовський, репортаж «У зоні етичної небезпеки»
9 квітня в київському «Мистецькому Арсеналі» було презентовано книжку «Є поети для епох» («Либідь», 2011), автор якої –літературознавець-шістдесятник Іван Дзюба. Іван Михайлович одразу зауважив: «Одне прізвище наобкладинці книжки —видавниче непорозуміння». Поряд мають бути зазначені імена Оксани Пахльовської й самої Ліни Костенко, позаяк у виданні, окрім історико-літературознавчого дослідження-есею, вміщено біографічне інтерв’ю з письменницею. Ця друга частина має метафорично-філософську назву «У майбутнього слух абсолютний» і виступає психологічним життєписом Ліни Костенко, що складається з різних сюжетів й акцентів, які допоможуть глибше зрозуміти внутрішні виміри й порухи творчості.
Читати далі...0 коментарів
«Літературні орієнтири», слово автору!
Останнім часом деякі публікації в «Дніпрі» провокують жваві дискусії серед наших авторів. До редакції надходить чимало різних відгуків. Ми вирішили надрукувати лише деякі фрагменти.
Нам буде приємно знати враження читачів від творів, які з’являються на шпальтах журналу. Чекатимемо ваших відгуків та зауважень, адже вони допомагають робити наше видання кращим!А поки читайте фрагменти роздумів Богдана Пастуха зі Львова, Володимира Мірошниченка з Харкова, Анни Куриленко з Черкас, В’ячеслава Шнайдера з Житомира.
Читати далі...10 коментарів
Юлія Андрущенко стаття «Ампір» Зберіть свою колекцію мистецтва!
«Головна риса ампіру – презентабельність. В інтер'єрах переважала гербова та військова символіки, суворий порядок, врівноваженість форм, і при цьому, парадність, урочистість, багатство внутрішнього оздоблення. Головним у добу розквіту ампіру був не комфорт – монументальність…»
Читати далі...5 коментарів
«Місце дії - Медвін»
«До події редакція готувалася заздалегідь: хотілося чимось здивувати своїх читачів, відвідувачів виставки. Довго сперечалися редактори між собою: завідувач по драматичній частині наполягала на театральних містифікаціях, по прозі – на вправах з прози. А відділ дизайну та верстки взагалі пропонував зробити щось стильне і красиве. Зупинилися на проведенні конкурсу віршів – «Марафону пікантної поезії»…»
Читати далі...11 коментарів
Сергій Митянський оповідання «Незабутнє побачення» Для гарного настрою
«Залишилася горіти одна свічка… Не бажаючи наражати себе ще на якусь небезпеку, Віктор зняв шкарпетки… Йдучи до стільчика, щоб покласти їх, він не побачив виделку, що випала зі столу, і наткнувся прямісінько на її металеві зубки…»
Читати далі...34 коментарів
Гумористичні нариси «Інтернет залежність», «Що таке – соромно?», «Подарунки», «Чемпіонат світу з шопінгу»
Коли мені відключили Інтернет, я вперше поїв на кухні.
Соромно –це коли стриптизерка з тебе штани стягує, а в тебе підштаники.
Найкращим подарунком на День студента вважається побачити п’яного викладача у клубі і сфоткати його.
Який же він буде здивований, коли ви купуватимете сумочку для своїх сумочок.
Читати далі...1 коментарів
Гуморески «У трамваї», «Сміхотерапія»
Сидить жінка у трамваї
Із щеням малим в руках.
На зупинці підсідає
Якийсь дядечко в літах.
Читати далі...75 коментарів
КЛАСИКИ : Михайло Стельмах «Квітень», «На світанку»
Святкуємо 100 років із дня народження письменника!
Михайло Панасович Стельмах - український письменник, драматург, фольклорист.
Народився 24 травня 1912 року у селі Дяківці (тепер Вінницької області); помер 27 вересня1983 у Києві.
У «Дніпрі» вперше вийшов у світ роман Михайла Панасовича, що висвітлив події Голодомору 32-33 років, «Чотири броди».
У ці весняні дні згадаємо Стельмаха – поета, адже саме весна надихала його на створення чуттєвих, теплих, близьких кожному небайдужому серцю творів.
КВІТЕНЬ
Натомились руки, находились ноги,
До землі приляжеш — сон хороший сниться,
А шляхи покличуть, а позвуть дороги —
То й полинеш в далі, наче бистра птиця.
0 коментарів
КЛАСИКИ : Борис Олійник «Мати сіяла сон»
Мати сіяла сон
під моїм під вікном,
А вродив соняшник.
І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман,
А мені – сонячно.
17 коментарів
Андрій Тужиков «Гопнік біля кіоску»
Гопнік біля кіоску шукає донора тютюну
Перебираючи в дірявій кишені «Adidas»
Крадену Nokia6233 і видихуючи перегар що не вступає в реакцію з атмосферою
Патлач в штанях що затиснули його репродуктивні органи
Запиває атусин «Оболоньським» і слухає 30 secondtomars
Його батьки поїхали на дачу за вишнями ...
1 коментарів
Борис Брін «Київ»
2 коментарів
Ярослав Гуменюк «Телефонний дзвінок»
телефонний дзвінок який заблукав у мережі
смс наче спам
оператор ніколи не найде поради від кохання
електрона пошта душі
чиста як нова постіль
думки заблукали наче діти в лісі
сни сняться в 3D
вже зо два тижня
телефоную тобі…
6 коментарів
Олеся Товсточуб «Я кохаю»
Твої очі – моря цілющі,
твої губи – малина спіла.
Закохатись у них зуміла,
і тепер мої думи – пущі.
0 коментарів
Тимофій Федорець «Шукати, шукати, шукати!»
Шукати, шукати, шукати!
Рухатись, рухатись, рухатись!
Шухляди...
0 коментарів
Анатолій Мельник «Потяг»
Потяг,
який я вiдчуваю до тебе
схожий на потяг,
котрий зходить з рейок
23 коментарів
Катерина Грушовська «У кожного з людей свої проблеми»
У кожного з людей свої проблеми,
У кожного з людей свої страхи,
Хтось прагне королівську наречену,
Комусь хоча б до ранку дотягти.
Простягнуті чиїсь у лихоманці руки,
Скажений погляд зниклого життя,
Хтось безпідставно плаває у муках,
Когось вже не врятує й каяття.
1 коментарів
Михайло Качанський «Дітей, дітей, дітей мені!»
Дітей, дітей, дітей мені!
Пописаних до крові стін,
Їх матюків в під'їздах, першої брехні.
Побитих ними вікон у сусідів.
56 коментарів
Петро Щербина «А ти тримаєш повний кошик слив»
А ти тримаєш повний кошик слив.
Авто зелене між гілками саду.
Повітря в цвіт дерев кладе помаду
із твоїх губ – ти ними куриш “слімс”...
13 коментарів
Валентин Ганжук «Вона»
Вона – це світ безмежно-широкий.
Вона – це океан страшенно глибокий.
Вона – це мрії далекий політ.
Вона – це троянди казковий цвіт.
0 коментарів
Віта Гуцуляк «Легкий флірт»
Любовний присмак спілкування
Легенький проявляє флірт.
Відлуння хтивого бажання –
Мов у фантазіях зефір.
17 коментарів
Роман Данилюк «Вояка і дезертир»
І форма як форма,
Мундир як мундир,
Ось тільки не воїн,
А лиш дезертир.
22 коментарів
Ганна Онищук «Вплітає травень гілочку жасмину…»
Вплітаєтравеньгілочкужасмину
У неповторність, наче у вінок.
Під сонцем будні гріють білі спини.
І ми до літа ближчаєм на крок.
0 коментарів
Вікторія Воротченко «Мій Київ»
Біла хмарка тане –
Сонячна пора,
Зацвіли каштани
Біля круч Дніпра.
0 коментарів
Антоніна Спірідончева «Ніч і вона»
Ніч і вона – у сýкенці білій з пацьорками
Дивиться з мосту старого у воду ставка.
Вітер волосся і поли їй з придихом цьомкає,
Ніч обіймає за плечі, гойдає містка.
Світ – чорно-білий: молочно виблискують лілії
З-поміж кружалець-листків, що вросли в береги.
Місяць зімлів у воді, лише зрідка домріює,
Як йому зорі і ніч в літній час дорогі.
77 коментарів
Ліна Біла «Вичерпує весна…»
Вичерпує весна потроху рими.
Думки, мов хаотичний перший сніг.
Приховане стає мені відкритим
без тактів, заборон або інтриг.
0 коментарів
Наталія Калайда «День Перемоги»
Спокійно, тихо та неспішно вона до діда підійшла.
Тремтяче у руці тримала квітку – знак пошани.
А він сидів у кріслі, закривши очі, та мала
Ледь чутно «Дякую» сказала та навшпиньки стала.
0 коментарів
Віктор Єганов «Стоять берези в білому тумані»
Стоять берези в білому тумані,
такім пухкім, що хочеться лягти
і білий світ – омана на омані –
забути до приходу темноти.
4 коментарів
Катерина Гурневич «Світ – найпрекрасніший»
Якщо захочеш, то багато ти знайдеш,
Усіх секретів, таємниць – не полічити…
Світ – найпрекрасніший, бо в ньому ти живеш,
Бо ти надія, що знайде нові орбіти.
0 коментарів
Наталія Маринчак «На кордоні моєї свідомості»
На кордоні моєї свідомості
спить і не знає про існування світу ніжність
на кордоні моєї свідомості
немає зв′язку з реальністю
тільки з вічністю.
76 коментарів
Віктор Баранов «Про хмари»
(із циклу «Вірші про…»)
Я люблю у небі хмари.
Я люблю отари-хмари,
Що бредуть, немов почвари,
До небесної кошари.
Я люблю картинки-хмари:
В них я бачу тінь тіари,
В них мені гучать фанфари —
Я люблю ці диво-хмари.
17 коментарів
Альона Приймачук «Дівчина, що сидить навпроти», «Коли речі змінюють плюс на мінус»
***
дівчина, що сидить навпроти,
смакує сухе червоне
(вона обирала його по назві,
яка звабливо звучала –
LaRossa,звісно, Іспанія),
можливо вона уявляла собі
апельсинові дерева,
які так вона любить,
хоча й ніколи не бачила,
можливо, щось не таке важливе ...
0 коментарів
Олеко «Одна лишь ночь...»
Простите, девушка, но как же вам помочь?
Вы предлагаете интим всего на ночь!
0 коментарів
Дмитрий Нижегородский «Гибдд мвд рф»
Был мороз, денёчек хмурый,
Ветерочек зябкий дул,
Но инспектор хмурый Юра
Резво палочкой взмахнул.
5 коментарів
Андрей Голый «Глюк»
Просыпаюсь утром. Вдруг
Вижу: предо мною – глюк.
Трогаю его рукой –
Глюк нагой и он живой!
0 коментарів
Олег Гапоненко «Гурман»
Я дом родной боготворю,
Домашнюю стряпню без памяти люблю,
Но чтоб домашнее мне никогда не надоело,
Я иногда и в ресторан хожу… налево.
Читати далі...0 коментарів
Тамара Крячко «Держу на поводочке...»
Держу на поводочке,
Захочешь – не сбежишь.
То отпущу на ночку,
То дам ладонь: «Лижи!»
1 коментарів
Олег Демченко «Капель сегодня плотницкой артелью»
Капель сегодня плотницкой артелью
бесперебойно принялась стучать!
И солнце – вдребезги!
И блики по апрелю
расплесканы!
И некогда скучать!
1 коментарів
Влас Дорошевич «Принцесса Правда»
Сказка
Однажды по земле прошел слух, что сама Принцесса Правда отдаст свою руку и сердце тому из храбрых, кто сможет преодолеть все препятствия и преграды на пути к ней.
И вот со всего света к дворцу Принцессы отправились люди. Смелые и отважные, они храбро боролись, погибали в сражениях, поворачивали обратно, потому что путь к Правде всегда долог и труден, и лишь избранные проходят его до конца. Только один юноша, самый отчаянный, самый стойкий, смог пройти все и войти во дворец Принцессы.
0 коментарів
Вера Юрцева «Курам на смех»
Походкой медленной прошлась,
волнуя гибкою фигурой,
сражая стрелками у глаз
и безупречным маникюром...
А он промолвил: «На смех курам!»
0 коментарів
Курдюков Серж -Юмор «Муж жену свою встречает»
Анекдот от Спаниельки
Муж жену свою встречает
Из курорта и желает
Знать, с кем там она общалась.
Женщина ему призналась:
72 коментарів
Алина Силкина «Ночное»
Снова утро, снова холод,
Снова снег, дышать мне нечем.
И в висках вновь ведьмин молот
Тихо гасит звезды-свечи.
2 коментарів
Тамара Гребенник «Шалость»
Купила красные штаны
в полоску – шалость.
Глотнула ром, потом портвейн –
какая гадость!
0 коментарів
Владимир Родченков «Притча о двоежёнце, о поэте»
– На этом всё!.. – вскричал поэт
Швырнув на стол перо, –
Отныне всем стихам конец,
И Муза мне – никто!
Взглянув со злостью на жену,
Что стряпала в углу,
Он прокричал: «Стихи сожгу
И всё с тобой прерву».
0 коментарів
Татьяна Шеина «Секретарское»
Ты бросишь меня, как монету: орёл или решка.
На что загадаешь? Как мне выпадать (или – падать?)?
Бросай – это лучше, чем жить в ситуации пата:
В душе – королева, в реальности – жалкая пешка…
0 коментарів
Ни Шичвел «Симпозиум»
Нарезан лук был, как лимон,
С каким-то шармом,
Разлит по рюмкам самогон –
Он стал плацдармом.
119 коментарів
Татьяна Дубровина «Я сцену на вокзале наблюдала»
Я сцену на вокзале наблюдала:
Старушка махонькая в вязаном платке
Кого-то в приезжающих искала,
Сжимая телеграммочку в руке.
Вот встрепенулась, побежала было,
Да обозналась – подвели глаза...
0 коментарів
Alla Megel «Телефонный разговор»
… Звонок…
– Алло!..
– Привет! Чем занимаешься?
– Живу…
(Свои года считаю по утратам.
Усилия остаться на плаву
Напоминают старые заплаты,
Положенные грубо на канву).
0 коментарів
Ольга Королева «Третий лишний»
Долг перед семьей нам запрещает
Видеться на улице в конце.
Все – обида: встречи и прощанья
С маской равнодушья на лице.
0 коментарів
Поли На «Ти завжди вчасно, а може, й ні»
Ти завжди вчасно, а може, й ні.
Та що казати, ти був, як всі –
Такий упертий, такий жаданий
І трішки зайвий, як всі кохані.
4 коментарів
Сергій Зінченко «Схвильований Асфальт»
(Байка-новела)
Його міцно прикатали до Землі та так і залишили лежати, примусивши тиснути на цю Землю, аби зробити її рівненькою та покірною. Але коли років за десять після цього на його поверхню впевнено ступив кремезний молодий чолов’яга в гостроносих чорних черевиках, він відчув себе старим і геть розбитим. А тому щиро здивувався букету червоних троянд, що його поклав, нахилившись, той упевнений у собі перехожий.
14 коментарів
Сергій Зінченко «Бліда Поганка і Червоний Кухар»
(Байка)
Росла Поганка на галяві дикій,
Бліда-бліда, немов торішній сніг,
Росла і скаржилась окрузі без’язикій
На свій нещасний горе-оберіг.
Бо обминали й не хотіли їсти
Бліду Поганку і старі, й малі,
І навіть відьми та авантюристи
Обходили далеко десь в імлі.
5 коментарів
Олександр Лозиков «Полковник Зачепа із Червоного Кута», «Усміхнений паштет від пана Диявола», «Мати моя — Лебідь»
Полковник Зачепа із Червоного Кута
Одягся відставний полковник Зачепа вві все чорне та й зустрівся віч-на-віч зі Смертю. По правді сказати, вона йому відразу не сподобалася. Як жінка і як фахівець, за спиною у котрого мільйони сторіч. Стоїть бліда з косою, похрустує кісточками пальців і, удавано хитливо всміхаючись, питає:
— Якого біса червону краватку начепив, із пролетаря зняв чи що?
— Так воно й було, матінко, — відповів, розтявши руки, полковник. — Із пролетарів я, із селян...
Смерть уже не похрустує, а дріботить кісточками пальців.
— Ти мені голову не дури, кажи як на духу, пролетарями були батьки чи селянами?
— Не було в мене батьків, — зітхнув полковник, — батька й матір ти, панночко, зі світу зігнала. З великої родини тільки мені й пощастило уникнути твого пронизливого погляду.
— Погидував, виходить, мною. А я все думала, десь чогось не доробила або забула якісь дрібниці своєї невтомної праці. Пиячили ми тоді з Дияволом під самим Червоним Кутом. Багато роботи було, щовечора стреси знімали горілкою. Селяни тоді мерли як мухи на липучках, розвішаних радянською владою...
17 коментарів
Катерина Костенко «Вир війни»
Прокинувшись від радянських пісень по радіо, старенька бабуся вдягає блакитну сукню останніх спогадів, бере до рук пошарпаний часом фотоальбом.
Набравши повні груди ранкового повітря, знову повертається до тих моментів, де вони разом, щасливі, усміхаються.
«Дивися, Мурчику, ось я тримаю Андрійка на руках іще зовсім крихітного… Ось його перші, такі незграбні кроки… Ось перший вірний друг – песик, якого я подарувала… Це наше найперше 1 вересня, він іще тоді сказав, що коли виросте – побудує будинок, де ми житимемо разом і все, що хвилює, минеться… А ось наша остання зустріч… Вона залишиться незагойним опіком у серці назавжди».
171 коментарів
Ліза Полич «Я вам пишу»
Я пишу вам лист. Прямокутник істин. Візитка з моєї країни, такої самої прямокутної. І тлінні почуття, і тлінна осінь. Грає слово з ручкою, безтямно ллються речення. Так світло мені і боляче, що мушу я з листом розпрощатися.
А зараз відправляю. Хвилина – і чекання. Момент – і день спочатку. У скриню хоч залазь.
4 коментарів
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").