Журнал
Червень 2012
КЛАСИКИ : Валентин Бичко «Великий і малий»
А чи знали ви, що 9 червня – День друзів? Згадайте тих, з ким дружите з дитинства!
Жили собі сусіди
На вулиці одній,
Два хлопці-непосиди —
Великий і малий.
В усім були несхожі
Сусіди-хлопчаки.
Один поводивсь гоже,
А другий — навпаки.
6 коментарів
Віктор Баранов «Про свободу»
28 червня відзначаємо День Конституції України. Вітаємо зі святом і нагадуємо, що саме українець Пилип Орлик був автором першої демократичної конституції у світі (1710)
Із циклу «Вірші про…»
Про свободу
Усі ми любимо свободу
І лопухи в кінці городу.
Тож недарма котрогось году
Просив чувак після походу:
«О дайтє, дайтє мнє свободу!..»
Іще один чувак Синоду
Писав послання про свободу.
4 коментарів
Михайло Нізовцов «Збирання чорниці»
До сходу сонце не дозріло,
Ще спати не лягла сова,
Шептала лагідні слова –
Матуся хлопчика будила.
Збирався гурт йти по чорниці:
Хлопчак і жваві молодиці…
7 коментарів
Альона Сальнікова «Сумна історія»
В селі,де живу я,нічого нема–
Хібащо там клуб…де побиті всі вікна.
І ввечері тут накриває журба,
Не знаєніхто, куди себе подіти.
І знали биви, як усе цегризе,
Я ж ще молода,серце хоче польоту,
Задумала собі я діло одне:
Поїхать в столицю й знайти там роботу.
"Не пущу нікуди!" – стариймій сказав–
Колхозний мужик,маєсвині і трактор.
Весь вечір він нерви мої ґвалтував–
Ну прям не татусь а якийсьТермінатор.
А мати сказала:"Хай їде дитя,
Шукать своє щастя в великій місцині,
Що краще – почати нормальнее життя
Чи тут годувати рогату скотину?"
І ось вже пакую я свої клунки,
Купила білет на копійки з заначки,
А поруч зі мною сидять всі дівки
Та просять з столиціїм слать передачки.
Мій тато провів мене аж на вокзал,
Постояли трошки,і вже час прощатись:
В сльозах у чоловін мене цілував,
Й без щастя додому казав не вертатись.
У поїзд я сіла, він рушив уже,
Тепер лиш дерева танцюють в віконце.
Прокинуся вранці й побачу нове,
Красиве , велике столичнеє сонце.
Та не зустріла його я тоді,
Бо дощ, падло, йшов, і весь день зіпсувався–
Це трохи підпортило плани мої,
Але мама вчила:"Дурне, не здавайся!"
На вулицю вийшовши,в шоці була,
Машин тут – дай Боже і люди багаті
А я, як сільська нерозумна фігня,
Припхалася в місто у сірім халаті.
Купила газетуі стала читать,
Знайшла я одне серед всіх оголошень:
"Бабера потрібна в кафе номер п’ять,
Щоб дівка нормальна й на вигляд хороша".
Взяла я таксі і поперлась туди,
Грошей відвалила, як місяць квартплати,
Згадала тоді я усі матюки,
А потім пішла про роботу благати.
Прийняли мене тут, звичайно, не шик,
Нечемно бурчали, що я не підхожу,
Аж потім їм стукнув у голову бзик,
Й усмішка змінила насуплену рожу.
Ну що, почала працювати отак:
Розносити їжу, столи прибирати,
Тихенько тягнути хазяйський коньяк,
Вночі з пацанами у мафію грати.
Я першу зарплату послала в село,
А з нею записку...що добре живеться,
Купила дівкам я своїм кімоно–
Цеплаття якесь на японській зоветься.
Ось так час ішов, і мінялася я,
Ніхто вже не скаже, що я, як дитина,
Скромняшки й тихоні в мені вже нема,
Поводжусьтепер, як столична скотина.
....А тут так і треба, лиш так проживеш–
Ніхто ж не притулить до себе охоче.
А поки ти шлях собі не прогризеш,
В твій бік жодна курва дивитись не схоче.
Доречі, знайшла тут подругу собі–
Її звати Настя, працює зі мною,
Вона, як і я, народилась вселі,
Не любить горох й завжди як з перепою.
Ми разом живемоі весело так
Пліткуєм до ранку, читаєм журнали,
А вхаті у нас регулярно бардак,
Як ніби там топчуться гіпопотами.
Настав вже той час, захотілось мені
Коханнядо гробу і всякої страсті.
Хоч снила я принца на білім коні–
В реалі чіплялись охранніки Васі.
Не треба мені отаких от хлопів–
Бож їм стій на кухній вари щось поїсти–
Жінок припахають, як своїх рабів,
І потім за день ти не зможеш присісти.
Все це зачепило те внутрішнє "Я",
Самотньобуло,начедулі в кармані.
Тому як закінчилась зміна моя,
Пішла напиватись в найближчому барі.
Сиділа за стійкой, текілу пила,
Бармену звезділа про тяжкую долю,
В стакан долила я собі ще вина,
Заїла я потім все це ковбасою.
Щодалі, я думаю, ясно було:
Набралась по повній, іти ледь-ледь можу,
Накинула якось на себе пальто,
І ось вже я звідти...ну,скажем...виходжу.
А потім у спогадах– ніби туман,
Відкрила окатиці я вже на ранок.
0 коментарів
Віталій Коршак «Ніч»
Ніч. Знову небо кличе
Поринути у сон,
де зорі кароокі
танцюють в унісон.
0 коментарів
Наталя Пархоменко «Сорока й Ворона»
Байка
Вмостилася на гілочці Сорока
і бідкатися почала,
що люди її не годують, і що таке її життя.
А поруч сиділа Ворона, й не стерпіла вона:
«Ти, сестронько, на мене не сердися,
5 коментарів
Анастасія Витрикуш «Вщерть»
Я заплітаю у волосся
дощ.
Старі пожовклі поцілунки –
геть.
Поміж дзеркальної бруківки
площ
Вже виростає щось
нове й зелене
вщерть.
0 коментарів
Олександр Веремійчик «Її дітки хворі паралічем»
Її дітки хворі паралічем,
біду не шукала – знайшлася,
пішов чоловік із плачем,
та вона біді не здалася.
5 коментарів
Мирослава Мельник «Молодь»
Сімсот тридцять одна тисяча
сімсот тридцять сьомий раз
зійшло сонце нової ери
але ми його не помітили
наші очі засліплені неоном
ми створені із силікону
0 коментарів
Анна Чхайло «Війна»
написалося,
та не склалося,
сизим вороном
розіслалося,
розлетілося,
не вгадалося,
не так сталося,
як чекалося.
0 коментарів
Юрій Дячук «З дитинства»
Казкова ніч – пора Купала! –
Цю ніч Бог-Род пірнає в світ.
Й летить душа – немов зірвала
Чудної папороті цвіт!
92 коментарів
Христина Волощак «Ковтками кави обпікаєш губи…»
Ковтками кави обпікаєш губи
Шукаєш втіхи у гудках коротких
Незаймане життя… Тебе погублять
Волошки сині на повіках мокрих…
14 коментарів
Віктор Охріменко «Літо. Рибалка»
Літо. Рибалка. Ставок. Поплавок.
Треба б позбутись домашніх думок.
0 коментарів
Микола Славинський «Наївний, мов курчатко в шкаралупі…»
Наївний, мов курчатко в шкаралупі.
Життя снує тоненьку нить.
Беззахисна душа не знає суті
Лиш незнайомим сонце снить.
0 коментарів
Світлана Лозінська «Оселі»
Повмирали бабусі, залишили оселі.
Вітер рветься щодуху: ні сумний, ні веселий.
Як колись на вікнах фіранки-вишиванки.
Промінь сонця високий присідає до ґанку.
6 коментарів
Ніна Авідон «Пиріжки»
Тихо брязкотить стареньке дечко,
Пахнуть дріжджі, яблука, кориця,
То пече бабуся пиріжечки,
В кухні жар, ворожить чарівниця.
Муркотить собі стара тихенько:
"За туманом нічого не видно..."
І вкладає пісню і серденько
У роботу лагідну і гідну.
11 коментарів
Інна Жижченко «Порожнеча»
Із вікна покинутої хати
Зяє божевільна порожнеча.
Прагне сонце кинути за ґрати,
Кроїть промені рука стареча.
Роззявляє ненаситну пащу
На будинки, що стоять навпроти.
Руйнівниця не віддасть нізащо
Те, що встигла нагло побороти .
1 коментарів
Олексій Ганзенко «Похвалила»
Ув одній солідній фірмі,
До ладу й до речі,
Влаштували для підлеглих
Новорічний вечір?
Щоби весело й приємно
Кожен час провів.
Працівник один дружину
Теж туди привів.
1 коментарів
Роман Сандалюк «Привіт… я знову сам»
Привіт… я знову сам, один,
І знову клопоти буденні
З’являються й зникають мов би дим,
Щоденні, денні…
42 коментарів
Олег Корнієнко «Севастопольський туман»
9 червня вітаємо севастопольців із Днем міста!
Надвечір влігся штиль на морі
І в ньому розчинились зорі,
Розмите сяйво мерехтіло…
Самотнє стомлене вітрило
Блукало десь на горизонті.
0 коментарів
Тетяна Таровик «Пам’яті моєї Аліни…»
Пам’яті моєї Аліни…
Матерям і батькам, які втратили своїх дітей.
Усім, у чиїх серцях живуть віра, надія, любов.
Наше сонечко, Алюсю,
як тебе не вистачає,
твоїх слів: «Моя матусю,
як себе ти почуваєш?
Як ти спала? Як – у школі?
Дачу нашу пам’ятаєш?»!
Пригадаю – аж до болю:
«Я люблю усіх вас, знаєш»!
64 коментарів
Галина Муравчик «Тінь»
Вже не сміється. В крапельку застигло,
Між уст солодке літо молоде,
А вітер безсоромно спину вигнув
Під плащ, що осінь старанно пряде.
0 коментарів
Тарас Лісняк «У тіні милого коктелю»
У тіні милого коктелю
Я гублю голос твій і звук,
Упасти в море... звідти – у пустелю,
щоб більше не відчути своїх мук.
0 коментарів
Юрій Береза «У дві руки»
Футболістам і вболівальникам присвячується! 8 червня – початок футбольного чемпіонату «Євро-2012». Бажаємо перемоги українській збірній!
У ДВІ РУКИ
Вступ до поеми «Марш Європи»
Ех? Європа, ця Європа…
Б'єм чолом, а трощим лоба,
Але в'їхати ніяк
Не вдається в європарк.
То у них не ті стандарти,
То мішає нам хтось карти,
То іще якась біда
Від Європи відверта.
Вже просмикались на місці
Десять літ в старому віці
І в новому стільки ж літ
Біля замкнених воріт.
І, здавалось, на печі
Далі їсти калачі.
13 коментарів
Ірина Сивак «Євро»
Ти тиждень мрієш про якесь там Євро
Під номером «дві тисячі дванадцять»,
Не помічаєш моє скиглення та нерви –
Я просто хочу із тобою цілуватись.
12 коментарів
Луцюк «Море буває»
море буває миром-
ладаном для невтішних
дискосом і потиром
для відчайдушно грішних
море буває – мертвим
море буває – чорним
0 коментарів
Абакумова Анастасия «Таинственный сад»
Когда луны прозрачное виденье
Является вдруг в темноте садов,
Тогда окончен бал, и тихо гаснут свечи,
И исчезают запахи духов.
17 коментарів
Валентин Седловский «И идолов мы рушим честной травлей»
Когда падет стена, где бой прошел негласный,
Хмельная молодежь в порыве властном,
Желая хлебо-зрелищных эмоций,
Всех идолов разрушит честной травлей.
54 коментарів
Людмила Мхитарян «Украина и Армения»
С судьбой не спорь. Закинула тебя
На Украину, в дальнее селение.
Холмы — не горы — стали для тебя
Украинская малая Армения.
В года междоусобиц, глупых дрязг
И нищеты, как камня преткновения,
Все разошлись, как в море корабли.
Моя Украина и твоя Армения.
1 коментарів
Василий Махиненко «Об н и м и ж е»
Обними же,
обними же…
И целуй,
целуй до боли!..
0 коментарів
Рифмовочки От Вовочки «Жара»
Впялившись
Огромным глазом солнца
В спящий город
C самого утра...
6 коментарів
Игорь Варламо «Знать, от века стоит неприветлив и строг…»
Знать, от века стоит неприветлив и строг
этот город – отхожее место, острог,
чад пригульных пугая мечом и огнем, –
просто все богомазы загинули в нем,
просто все златоусты сомкнули уста.
Пуще лиха покажется та простота.
13 коментарів
Елена Никитина «Иди ты нафиг…»
короче, жизнь, иди, наверное, нафиг,
то даришь крылья, то ламаешь вновь,
я знаю твой непостоянный график:
то ненависть с игнором, то любовь.
47 коментарів
Ольга Субачева «Изо льда…»
Позавчера сказали в новостях,
Что в этом мире больше нет
огня...
0 коментарів
Евгений Голодрига «Лане Сянской»
Лане Сянской на «Тем, кому не пишется…»
(навеянное) (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317977)
Воздух по вене – и, блин, закупорка
Чувств и движений… Лечение – время.
Стих милой девы пронзительный, тонкий.
А результатом deliriumtremens.
Возраст… Подумаешь! Что за забота?!
Мне б – о любви, как сопливым – о трахе.
Мне б запрещенных моих пару соток –
Пуделем льва нарядил парикмахер.
19 коментарів
Сындуев «Один полупоэт»
Один полупоэт,
Сын знатного поэта,
Со мной уже не пьет.
И делает умно.
0 коментарів
Олег Сикарев «Ожидание вдохновения»
Сниму очки и света не включаю,
Смотрю в окно, любусь на закат,
И мне, конечно, хочется не чаю,
Но чаю тоже буду очень рад...
Читати далі...0 коментарів
Антон Касин «Садюшка транспортная»
Час пик, помятый донжуан,
В автобусе «фиеста».
Он подмигнул в надежде на роман.
11 коментарів
Юлия Борхаленко «Спасибо за последнюю мечту»
Спасибо за последнюю мечту,
В которой ты без ведома повинен,
Нет, о любви я больше не пишу...
И нет окна, в котором вечный ливень.
41 коментарів
Ольга Субачева «Так и осталась»
ты можешь сбежать и на
самый, на самый край
не Земли...
и там запивать меня, зеркало
уверять:
не нужна...
0 коментарів
Ольга Субачева «Так и осталась»
ты можешь сбежать и на
самый, на самый край
не Земли...
и там запивать меня, зеркало
уверять:
не нужна...
0 коментарів
Ванечка Зайков «Телефонное»
Долгие проводы
Медные провода
Лишние поводы
Сказать «да»
6 коментарів
Оксана Смишко «У горечи губы терпкие…»
У горечи губы терпкие...
Я их целовала, пьяная...
А муж... по спине бил плеткою,
Кричал: "Ну, просись, окаянная!"
0 коментарів
Вячеслав Рындин «У реки…»
Уносят вдаль судьбу тропинки
Велосипедной быстроты…
Поднялись вслед езды пылинки
С финтом крутящей частоты…
0 коментарів
Василий Пробачай «Хозяйка»
Квартирная хозяйка —
прелестная мадам.
Заштопана фуфайка,
и горе — не беда.
0 коментарів
Елена Войнаровская «Я к тебе привыкаю»
Грусть идет на покой,
вверх летит настроенье,
когда ты вслед за мной
появляешься тенью.
0 коментарів
Люба Каксон-Поркен «Я ныряю в твой поцелуй»
Я ныряю в твой поцелуй,
С головой погружаясь в омут.
Никогда ты меня не ревнуй,
Даже если и будет повод.
0 коментарів
Єлизавета Полич «Ліхтарі»
За п’ять хвилин до темряви ввімкнуться ліхтарі, що чомусь розташовані лише по лівій стороні сусіднього парку. Вони так завжди таємниче й трохи вороже визирають, що через цю недоторканість я в них закохуюся ще більше.
І ось біжу до них, розповідатиму свої секрети. Нічого страшного, якщо там зустрінуться чужі люди. Вони все одно пропускатимуть повз вуха мою сповідь.
141 коментарів
Олександр Мартинюк «Шлях»
Очі злипаються. Це, напевно, найдовша подорож у моєму житті. Тисячі кілометрів, мільйони очей, трильйони будівель, які, здається, ось-ось і втягнуть тебе у свій вихор. Безкраї зелені простори. Широколистяні темні ліси. То чисте, як новий альбом, то чорне й непривітне, як болото, небо. У всьому цьому є свій підтекст.
Як же приємно звертати увагу на деталі! На те, чого, здавалося, ніколи не було. Чи бачиш ти те, що бачу я? Ти звернув увагу на зелені поля. Та не помітив людей, котрі трудяться біля них. Ти пройшов через ліс, захоплюючись величчю столітніх дерев. Але чи помітив молоді жолуді, що ледве-ледве почали проростати з-під щільного покриву листя? Навряд чи. А небо? Жодної хмаринки. Здається, неможливо не помітити жодного поруху, що відбувається на його фоні. І в той час, коли ви задивляєтеся на фон, події розвиваються під вашим носом.
Очі злипаються. Це, напевно, найдовша подорож у моєму житті. Тисячі кілометрів, мільйони очей, трильйони будівель, які, здається, ось-ось і втягнуть тебе у свій вихор. Безкраї зелені простори. Широколистяні темні ліси. То чисте, як новий альбом, то чорне й непривітне, як болото, небо. У всьому цьому є свій підтекст.
Як же приємно звертати увагу на деталі! На те, чого, здавалося, ніколи не було. Чи бачиш ти те, що бачу я? Ти звернув увагу на зелені поля. Та не помітив людей, котрі трудяться біля них. Ти пройшов через ліс, захоплюючись величчю столітніх дерев. Але чи помітив молоді жолуді, що ледве-ледве почали проростати з-під щільного покриву листя? Навряд чи. А небо? Жодної хмаринки. Здається, неможливо не помітити жодного поруху, що відбувається на його фоні. І в той час, коли ви задивляєтеся на фон, події розвиваються під вашим носом.
3 коментарів
Сергій Іванов, стаття «Ісаак Башевіс Зінґер: геній Із єврейської провінції в пантеоні світової літератури». Нобелівка 1978 року
У своїй Нобелівській лекції Зінґер зазначив, що розглядає нагороду як «визнання їдиш – мови вигнання, мови без землі, без кордонів… мови, у якій немає таких слів, як «зброя», «муштра», «тактика бойових дій»», а наостанок додав: «Їдиш – це мудра й скромна мова наляканої людини, котра, однак, не втратила надію».
Читати далі...23 коментарів
Іванна Хіцінська, стаття «Постімпресіонізм: найкоштовніший напрям у мистецтві»
«Творчість кожного з постімпресіоністів стала основою для розвитку різних стилів у мистецтві ХХ століття. Без Ван Гога, можливо, не було б експресіоністів та фовістів. А Гоген мав багато учнів та послідовників серед символістів, художників заснованої ним Понт-Авенскої школи та цілої групи митців під назвою «Набі»...
Читати далі...6 коментарів
Євгенія Кононенко, стаття «Арль Вінсента»
«На туристичній мапі Арля є пам’ятні місця чотирьох видів: римські, середньовічні, барокові й ван-гогівські. Останні позначені ван-гогівською жовтою барвою та є найбільш відвідуваними. Модерний художник, чужинець, є чи не найпочеснішим мешканцем давнього міста…»
Читати далі...6 коментарів
Інтерв’ю з молодим київським митцем. Художник Добриня Нікітич Іванов: «Усе залежить від твого інструмента».
Добриня Іванов, молодий українських художник, про те, чому він не займається політично-критичним мистецтвом, про свій досвід роботи з кураторами українськими і не тільки, і про актуальну ситуацію в українському сучасному мистецтві – у розмові з Ксенією Малих
Читати далі...11 коментарів
Ірина Славінська, роздум на тему: «Громадянська позиція письменника»
«…Громадянська активність публічного інтелектуала не є його постійним оплачуваним заняттям – інакше він перетворюється на політика…»
Читати далі...
81 коментарів
Дмитро Дроздовський, рецензія «Детектив як герой нашого часу: версія Хосе Хав’єра Абасоло»
«Сучасний іспанський детектив видається двоплановим: з одного боку, у ньому розгортаються складні політичні інтриги, із другого – герої детективних романів мають особливий внутрішній світ. Тому стали вже класичними й загальноулюбленими образи Шерлока Холмса чи Еркюля Пуаро — персонажі нетипові, які володіють не просто професійними якостями найвищого рівня, а виступають також тонкими цінувальниками прекрасного, частково гедоністами, частково дотепниками…»
Читати далі...13 коментарів
Володимир Даниленко, аналіз твору «Історія одного вар’ята: про оповідання Оксани Сайко «Дурень»
«У літературі найшвидше старіють проблеми, які вирішують герої; соціальне середовище, стиль і навіть мова з часом зношуються й віддають нафталіном. Єдине, що не старіє, як слушно зауважив Вільям Фолкнер, це людський характер, яким рухають пристрасті, воля, сила духу, винахідливість, фізична сила чи страх, жадібність, заздрість, злість. Ці якості допомагають персонажу досягти своєї мети…»
Читати далі...5 коментарів
Юлія Андрущенко, інший погляд «Вирішальна битва Івана Котляревського»
«Службові успіхи були оцінені й відзначені. У 1817 р. Олександр І під час перебування в Полтаві нагородив «першого українського класика» чином майора, діамантовим перснем та довічною пенсією в розмірі 500 рублів. Службові зв’язки дають змогу І. Котляревському створити перший професійний український театр…»
Читати далі...15 коментарів
Анна Бугрова, оповідання «Безголовий тарган». Для гарного настрою
Коли у людини в голові живуть таргани, з нею може трапитися всяке. З тарганами, до речі, так само.
Читати далі...1 коментарів
Олексій Ганзенко, архівна справа «Доглядач мотлоху». Що трапляється, коли божественне в людині переважає людське
Нікчемне життя спонукає до пошуку. Але архіватор не вдається до мандрівок чи влаштування особистого життя. Він вирішує стати богом – поєднувати самотніх, віднаходити загублене… Але зрештою він перетинає межу.
Читати далі...15 коментарів
Сергій Мисько, байкерська бувальщина «Драйвонули». Байк. Літо. Ніч. Льох. Петько. І що з того вийшло
«Він – байкер Стоп. У миру – фермер Василь із південних степів. Вона – панк Джуля, а по життю – менеджер середньої ланки готельного бізнесу галичанка Євгенія. Їх поєднує важкий рок і бажання драйвонути у вільний час…» Їх об’єднала доля. І рок-концерт.
Читати далі...192 коментарів
Марія Берберфіш, містичний епізод «На вокзалі». Зала очікування незнайомого міста – куди себе подіти?
Вокзал чужого міста. Чужого і безлюдного. Самотня дівчина з квитком на потяг, що вже поїхав. Охоронець, який вмер. І холодний дотик.
Читати далі...20 коментарів
Роман Данилюк, казка «Чарівні калоші мого ліпшого друга». Чарівна історія до Дня захисту дітей
Коли дитині не приділяють уваги батьки, вона починає шукати підтримки друзів. А що, коли немає друга? Тоді дитина його вигадує. Чи, може, він з’являється насправді, щоб розрадити її?...
Читати далі...6 коментарів
Оксана Сайко, правда життя «Дурень». Чи можна купити кохання за 300 гривень?
Стась – дурень. Стась – битий. Стась – жебрак. Але він здатен на глибокі й щирі почуття. Та чи зможе оцінити це Лариса?
Читати далі...0 коментарів
Валентина Андрущенко, шкіц «Доброго ранку, літо-літечко!». Розкриваємо обійми для літа!
«Ось і літо настало... Навколо все міниться різними кольорами веселки. Таке чисте блакитне небо, червоні маки поміж пшеницею, жовте поле гірчиці, синє волошкове поле...»
Читати далі...9 коментарів
Тетяна Кривов’яз, шкіц «Незабудка». Рецепт свята
«Близько дев'ятої я взялася готувати печиво. Двісті п’ятдесят грамів маргарину. Два яйця. Чотири п’ятих склянки цукру. Половина чайної ложки соди, змішаної з оцтом. Дві столові ложки сметани. Три склянки борошна. Усе перетираємо, збиваємо, замішуємо тісто…»
Читати далі...0 коментарів
Жозеф Уакнін, детектив «Міст янголів». Загадки по-французьки
Новий молодіжний детектив популярного французького письменника. Дитинство залишилося далеко позаду. В юному віці Гійом знайомиться з усіма законами дорослого життя. Утрата батьків, дитячий пансіонат, самотність. Та Гійом поставив собі за мету рятувати людей. Його випадкова зустріч із новим другом перетворюється на доленосну. Друг допомагає йому в усьому, але в нього є маленька умова, що може коштувати Гійому життя. До того ж з’ясовується — його мати жива! Та ким для нього є ця жінка?
Читати далі...20 коментарів
Ірис Ханіка, роман «І зустрілися двоє». Що трапляється, коли зустрічаються двоє?
Німецька історія кохання добігає кінця. Чи є майбутнє у стосунків цієї пари? Хто з них кохає по-справжньому? – відповіді в останній частині роману Ірис Ханіки.
Читати далі...
1 коментарів
Оксана Думанська, жіночий роман «Za Wulf». Закінчення історії про українську пані Деллоуей
1925 року британська письменниця Вірджинія Вулф опублікувала роман «Місіс Деллоуей», твір про один день із життя жінки. Оксана Думанська, авторка зі Львова, написала українську жіночу історію за мотивами цього роману. Не пропустіть найцікавішого – завершення!
Читати далі...0 коментарів
Марина Єщенко, іронічний образок «Кафедральне». Голова на пласі
Ледащо й нездара чи красуня й розумниця? Хто така Тетяна Ситник, вирішить колектив. А для правильного рішення іноді не вистачає всього одного дзвоника…
Читати далі...
0 коментарів
Алла Шамаєва, комедія «Останній шанс». Чудеса мотивації
Це комедія з невеликою кількістю дійових осіб, і з майже італійськими пристрастями.
Дізнайтеся, якими підступними можуть бути жінки, на що вони здатні, щоби примусити чоловіків працювати.
Читати далі...7 коментарів
Анастасія Гайшенець, театральний путівник «Київські гастролі. Резервація ім. Безрукова»
Чим приваблюють глядачів афіші театральних гастролей? Що таке антреприза і чи вірити звабливим обіцянкам театральних колективів – читайте у рубриці статті Анастасії Гайшенець.
Читати далі...0 коментарів
Анна Куриленко, театральний фестиваль «Сцена людства». Відчуй свою причетність
Театральний фестивальний рух в Україні настільки не потужний, що кожен фестиваль стає справжньою подією у культурному житті міста. Читайте про черкаський фестиваль «Сцена людства» із коментарями учасників фестивалю та враженням акторів.
Читати далі...17 коментарів
Драматургічні приклади виписувань почуттів для сцени
До Вашої уваги яскраві приклади того, як можна висловити почуття драматургічною мовою. Зверніть увагу на те, як із реплік персонажів вимальовується єдина картина – читайте уривок п’єси Надії Ковалик «Се ля ві...» і Інни Рейде «Механічна симфонія».
Читати далі...67 коментарів
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").