Журнал
Вересень 2012
Валер’ян Поліщук «Піна»
Запінені вали метушаться і підбігають
До чола спітнілих скель.
Піна на вітрі,
Мов цікава біла гуска,
Витягає довгу шию з зеленої хвилі уверх ...
12 коментарів
Павло Тичина «Зоставайся, ніч настала…»
- Зоставайся, ніч настала,
Все в тумані-молоці. -
Спать мене поклала Тала
На дівочій руці.
Щось питає, обіймає
Чисте, біле, молоде…
2 коментарів
Павло Филипович «Жовтих плям тривожне коло…»
* * *
Жовтих плям тривожне коло,
Слів байдужих кайдани.
Може, сонце прохололо,
А як ні, то поверни.
13 коментарів
Василь Стус «Біля метро Хрещатик»
Біля метро «Хрещатик»
щоранку зупиняється
дитячий візок.
Двірничка вибирає з чавунних урн
накиданий мотлох —
старі газети, ганчір’я,
коробки з-під сірників, недокурки,
навантажить ними візок
і сквером каштанів рушає далі.
9 коментарів
Антоніна Спірідончева «Колискових не треба»
Колискових не треба,
я спати не хочу, не буду.
Ще не вечір, і небо
вдягається в сукню розпутну.
19 коментарів
Ольга Шнуренко «Віртуальні друзі»
Екран ряснів сузір‘ям псевдонімів,
Та лиш один піймав мою усмішку,
І замість слів — яскрава пантоміма,
Кумедні колобки уперемішку…
33 коментарів
Ірина Ястремська «Сукупності»
на папері видніші мої сукупності.
і наші відносини тепер у числівниках.
я вигадую дату, до якої тебе забути.
а ти відкупишся від мене гривнями.
127 коментарів
Катка Мучичка «Я від тебе втечу»
Я від тебе втечу. Хоч би тільки і подумки.
Хай без мене тобі буде так ностальгічно!
А колись я для тебе із шрамів і родимок
малювала по тілу сузір’я. Навічно…
2 коментарів
Ігор Волощук «Американські колорити»
Американськi колорити...
Вогнi, реклама, метушня,
Тут дiйсно можна розгубитись,
Хто завiтав сюди здаля.
Деруться в небо хмарочоси,
А в них безмежнi вiтражi,
У них ворожi, хижi oчi —
Iмперiй грiзнi сторожi.
0 коментарів
Тетяна Радько «Ностальгія»
Так хочеться пірнути в літо,
Туди, де медом пахнуть квіти,
Радіть, співать, стрибать пружиною
І губи фарбувать ожиною.
Читати далі...11 коментарів
Євген Айрапетян «Просто раби»
Ніч
Далі крок. На мостах
Руки
На чорних перилах.
Я
На червоних вустах.
Ти
На обрізаних крилах.
Падали
В траві були листи.
Грілись
Об залишки «жити».
Ми
Не втомились плисти.
7 коментарів
Володимир Архипенко «Сирота»
Вони залишили його,
Одного в роді – свого сина,
А він не розумів того –
І виріс дуб від того тину.
19 коментарів
Володимир Архипенко «Татові»
Степами широкимий ріками довгими
не зміряти відстань далеку таку,
щоб серце до серця...
0 коментарів
Людмила Палагняк «Бібліотека – царство книг»
Бібліотека – тихе царство книг.
Вся мудрість людства зібрана у них:
Філософів трактати про буття,
Про Всесвіт, речі, смерть і про життя.
0 коментарів
Селена Ренар «Перефарбую я любов незрячу»
Перелущила осінь тепло — бездумно.
Перемокла холодними днями — надсумно.
Передмухує вітер трин-зело — зарванно.
Перемерзлі тумани тікають ярами — під ранок.
0 коментарів
Антоніна Грицаюк «Гуцули»
Кажуть люди, що гуцули – Довбушеві діти,
Стала думати-гадати, що мені робити.
Може, щастя у Карпатах? Зібралась швиденько,
Їду, їду, серце мліє, щастя вже близенько.
228 коментарів
Катка Мучичка «Мій планетник»
Ти мене не допив зовсім трохи,
Не заповнив мою пустоту…
Ти любив мене не донезмоги,
Не віч-на-віч, а якось всліпу…
16 коментарів
Анастасія Витрикуш «Пейзаж зі смаком карамелі»
Пейзаж зі смаком карамелі
Шукає свого маляра.
У нього руки в акварелі –
В різноманітних кольорах.
Він сам русявий, невисокий,
А разом з тим і не низький.
0 коментарів
Микола Славинський «Шипшина»
Димок лукавого багаття
Так пахне п’янко восени,
Коли йдемо шипшину рвати ...
13 коментарів
Людмила Линдюк «Естафета часу»
Серпень сів відпочивати,
Запалив сигару.
Порозвішував в палатах
Мережки безхмарні.
0 коментарів
Галина Литовченко «Безсоння»
Заліг у хмарах місяць горілиць,
Пірнули зорі у криниці та ставки,
У темних кронах заспаних ялиць
В пітьмі блукають, наче привиди, думки.
0 коментарів
Ольга Шнуренко «Хто це?»
Ніжний дотик, тихий шепіт,
І по тілу променад,
У кінцівках знову трепет
І чуттєвий зорепад…
0 коментарів
Михайло Качанський «Всі просили аби померти»
Всі просили, аби померти,
Нам хотілося ще докурити.
Ми писали до Бога конверти,
Аби він навчив нас жити.
12 коментарів
Андрій Зінченко «Осінь постукала в шибку»
Осінь постукала в шибку,
Та в оселю просити не буду.
Лийну їй до чарки наливки,
Сам не питиму, тільки пригублю.
33 коментарів
Віктор Баранов «Вересень»
З вереснем вас, доброчинні сади!
З росами вас, помірковані луки!
Ген журавлі вже беруться за руки —
Це ж ви куди?
0 коментарів
Оксана Корнієнко «Захід сонця…»
Захід сонця. Ліс. Волога. Мох.
Дощ. Безвітря. Тиша не гойдається.
Сутінками мрій ідете вдвох.
Холод. Важкість. І думок градація.
2 коментарів
Ганна Радзевич, стаття «Авангард». Долучися до сучасного мистецького процесу
У мистецтві ХХ століття складно знайти явище, що викликало б стільки неоднозначних суджень і дискусій, як авангард. Ставши фактом історії, авангардний світогляд визначив вектор розвитку мистецтва аж до сьогодення. Цікавість до цього феномена не вщухає — практика й теорія авангарду й зараз широко цитуються, стилізуються, інтерпретуються. Знання авангардних витоків сучасного мистецтва допоможе розібратися у його складних процесах, що розгортаються буквально на наших очах.
0 коментарів
Зінаїда Луценко, гумористичні «Перли шестикласників»
Поки учні ще не написали своїх перших творів цього шкільного року, пропонуємо перечитати те, що було написано минулого. Знову підбірка учнівських «афоризмів» від Зінаїди Луценко (тепер – привіт від шестикласників: опис картини «Козаки пишуть листа турецькому султану»).
Читати далі...2 коментарів
Олександр Рожко, гумореска «Чоловік-мрія»
У ювелірний магазин
забрів якось Микита,
задумавшись (бо йшов один),
а не щоб щось купити…
Читати далі...0 коментарів
Ліоліна Донченко, жарт «Анекдот про футбол»
Жартик про вигадливого стоматолога – фаната.
Читати далі...24 коментарів
Василь Гончаренко, гумореска «Оце Пожартував»
По наїждженій роками польовій дорозі
Везе батюшка Онуфрій барана на возі,
А напроти, у мундирі, до ходьби вже звичний,
Вбік сусіднього села прямує дільничний.
2 коментарів
Віктор Іщенко, стаття «Авангардизм у літературі». Письменницькі пошуки
Період кінця XIX – початку XX століття позначився серйозними змінами в культурній свідомості. Це був процес, коли малярство, література, музика
трансформувались аж так радикально, що критики з переляку почали писати про нищення мистецької мови. Так, релігієзнавець М. Еліаде говорив, що авангардний твір оприявнює бажання авторів редукувати всю історію культури до tabula rasa, а німецький письменник Т. Манн стверджував: «Це кінець епохи […] нині ж ми спостерігаємо за її останніми корчами та агонією».
Читати далі...217 коментарів
Володимир Даниленко, аналіз оповідання Сергія Демчука «Дивакуваті закохані та їхні ірраціональні вчинки». Майстер-клас для письменників
Коли письменник створює характер літературного героя, він накручує пружину, яка рухатиме останнім. Характер героя – це програма його поведінки. І чим химерніший характер, тим химерніший сюжет. Незвичайні сюжети моделюють незвичайні персонажі.
Читати далі...2 коментарів
Ярослав Поліщук, стаття «Жінка вукраїнській літературі». Де ідеал?
Дискусії про творчу активність жінок велися головно в новітню добу, себто від перелому ХІХ–ХХ століть. З одного боку, через те, що саме в цю епоху жіноча творчість стала безумовним фактом культури, нерідко потісняючи у вартості творчість чоловіків. З іншого боку, силою соціокультурних обставин саме в новітній історії жінка нарешті дістала гідні умови для творчої самореалізації. Утім, останнє твердження має відносний характер, адже частина феміністично налаштованих жінок вважає, що й досі жінка відчуває (в різних формах або різною мірою) ґендерну нерівновагу, а то й дискримінацію за ознакою статі.
161 коментарів
Анна Кобилякова, стаття «Еудженіо Еонтале: фаталіст, позбавлений ілюзій». Нобелівський лауреат з літератури 1975 року
Я завжди намагався розгадати прекрасну й жахливу загадку під назвою «життя». Мене засуджували за песимізм, але хіба за думкою, що людина є богом і її майбутнє може бути тільки щасливим, не криється безодня невігластва та ницого егоїзму?
Е. Монтале
198 коментарів
Ірина Зубченко, стаття «У сценах і діях». Дізнайся чим дихав театр 100 років тому
Пропонуємо дізнатися, які з унікальних театральних реліквій можна споглядати сьогодні. Сорочка, яку власноруч вишила Марія Заньковецька, кавоварка Миколи Садовського, костюм із вистави Марка Кропивницького – це геть не повний перелік експонатів, доступних відвідувачам музею.
Побачити, як народжувався український театр, – цю історію музей розповість вам «у сценах і діях».
Читати далі...0 коментарів
Наталія Щур, коментар і біографічна довідка про ЯКОВА МАМОНТОВА
Усі поціновувачі театру добре знають ім’я драматурга, театрального критика, історика Якова Мамонтова. Саме він був редактором видань Івана Карпенка-Карого. Його статті, написані близько ста років тому, цитують у рефератах та дипломах студенти. Для них, а також для тих, хто чує це ім’я вперше, друкуємо віднайдений рукопис скетчу Я. Мамонтова «Панна зі стеком». Довгий час рукопис зберігався у фондах київського Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
3 коментарів
Яків Мамонтов, шарж «Панна зі стеком»
Написано 1920 року. Публікується вперше. Редакція дякує дослідниці творчості Якова Мамонтова, Наталії Щур, котра й знайшла рукопис, за можливість цієї публікації!
Читати далі...0 коментарів
Осінні театральні фестивалі
Цієї осені на глядачів чекають три театральних фестивалі: найпершим відбудеться «Драма.UA» у Львові, тоді «Курбалесія» у Харкові та «Тиждень актуальної п’єси» в Києві.
Ці три фестивалі варті уваги, вони представляють недержавні театри та підтримують розвиток сучасної драматургії. Усі проекти створені молодими людьми й дають зріз саме сучасного, живого, актуального театрального процесу.
0 коментарів
Драматургічні приклади виписувань почуттів для сцени
До Вашої уваги яскраві приклади того, як можна висловити почуття драматургічною мовою. Зверніть увагу на те, як із реплік персонажів вимальовується єдина картина – читайте уривок п’єси Івана Гаврилюка «Захоплення простору» і Сергія Митянського «Постіспитський синдром».
Читати далі...349 коментарів
«Шум і звук Едуарда Соломикіна», інтерв’ю з сучасним композитором
У цій рубриці ми розповідаємо про митців, кожен із яких «пише» твори, не користуючись словами. Способів донести історію до слухача насправді багато. Люди намагаються знайти спільну мову, що існує за межами слів. Адже, як казав Лао-Цзи, «Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього».
Цього разу ми спілкуємося з людиною, яка розповідає історії за допомогою звуку. Навіть не скільки звуку, стільки шуму. Знайомтеся: київський композитор Едуард Соломикін.
0 коментарів
Олеся Гулько-Козій, містична прогулянка «Опеньки». Повний кошик вражень та грибів
У містичному оповіданні Олесі Гулько - Козій «Опеньки» ви прочитає таке, чого раніше не бачили і не чули: заєць перетворився на білку, яка стрибнула на галузку дуба й там перекинулася на птаха. Оксана крім опеньків принесла додому повний кошик захоплюючих вражень. Будьте уважні та обережні, коли вирушаєте в ліс.
Читати далі...1 коментарів
Болеслав Маляж, пригодницьке оповідання «Як я був знаменитим». Про те, як стають відомими та знаменитими у супермаркеті
Щастя дружини — у виграній плиті чи в чоловікові, — важко до кінця зрозуміти. Але наш герой з супермаркету вийшов із твердою переконаністю у власній знаменитості — адже в магазині люди впізнають!
Читати далі...0 коментарів
Олексій Ганзенко, фантастичне оповідання «Хто ж порятує світ?». Невже мурахи знають те, чого не знають люди?
Нікому невідомі раніше факти про справжнє життя мурах викрито у фантастичному оповіданні Олексія Ганзенка «Хто ж порятує світ?» Важко повірити, що простому хлопцеві вдалося зробити такий експеримент…
Читати далі...2 коментарів
Андрій Грязов гра з долею «Третя умова». Запеклий двобій між розумом та коханням
Читайте захоплюючу гру з долею Андрія Грязова «Третя умова» про закоханих Женю та Пашу, які вирішили випробувати на міцність своє кохання. Перша умова – рік не зустрічаємося, не спілкуємося, жодних есемесок, однокласників, контактів та іншого. Друга умова - ти одружишся на нашій Іринці, а я вийду заміж за нашого Льончика. Строком на чотири роки. Умова: не мати дітей. А яка ж третя, яка третя умова?
13 коментарів
Світлана Єременко соціальна драма «Помста». Аріадна мстилася усім так, як уміла…
У соціальній драмі Світлани Єременко «Помста» ви знайдете все: любов і ненависть, біль і порятунок, гроші і злидні. Шоу Аріадни триватиме, доки вона матиме сили! Сценарій продумано до дрібниць, ніби найкращим професійним режисером.
Читати далі...0 коментарів
Сергій Мисько, ностальгічна історія «Пухнасті калюжі». Брати завітали в рідні краї, в яких давно не були аби владнати одну невеличку, але важливу справу
Бігати а дитинстві по хмарах – це ж так здорово. Але коли двоє поважних чоловіків біжать вулицею немов малі діти – це трохи дивно. Хіба не так? Дитинство у кожного своє.
Читати далі...0 коментарів
Михайло Нізовцов, вірш прозою «Неперевершена гадючка». Їй заманулося сексу. Елементарного: торкатися, тертися, відчувати…
Читайте «гарячий» вірш прозою Михайла Нізовцова «Неперевершена гадючка». А ви коли – небудь відчували таку пристрасть, яка спопеляє тіло, розум, душу
Читати далі...0 коментарів
Віктор Горобець, кримінальна філософія «Право вибору». Домашні улюбленці безумовно заслуговують на любов. Але яка ціна цієї любові і хто за неї повинен платити?
Історія про пошуки домашнього кота, яка не залишить нікого байдужими.
Читати далі...16 коментарів
Божена Яворницька, психологічні пазли «Перше слово у відкритті раю». Дізнайтеся до чого може призвести суперечка із самим собою
До брата Антонія вже чотири роки приїздять у гості з усієї України, з-за кордону, ночують під обдертими дверима його келії. Кажуть, що він має дар зціляти божевільних. Але не все так просто, як здається на перший погляд.
Читати далі...14 коментарів
Олеся Гунько, подарунок до Дня знань учням та вчителям «Доки цвітуть лілії»
Куди закине доля людину, що мріяла в дитинстві стати космонавтом, художником, лікарем…Читайте першу частину оповідання, у якій ви познайомитесь з героями-дітьми й чекайте наступну, у жовтневому номері, де зрозумієте, що вклала перша вчителька в серця її юних учнів.
Читати далі...871 коментарів
Сергій Демчук, романтичне оповідання «Прокоп і Тося»
Дивні стосунки у Прокопа і Тосі: вона коли вип’є, починає блукати містом, а він – потім сильно її б’є. Але вони не перестають любити одне одного.
Читати далі...17 коментарів
Маргарита Дємідова шкіц «Ти теж Колумб». Час відкривати
Кожен з нас має відкрити свою Америку.
Читати далі...4 коментарів
Жозеф Уакнін, детектив «Таємниця жовтого карлика»
Батьки Гійома Деланжа загинули під час пожежі, котра сталася внаслідок підпалу й знищила будинок родини. Поки хлопець дорослішав, у нього була єдина мета — стати поліцейським та знайти винуватця.
Гійома виховувала бабуся, яка використовувала онука у власних інтересах. Після її смерті підліток опинився в сиротинці, звідки втік, аби зробити відкриття всього життя: завдяки загадковому приладу — мосту янголів, котрого вкрав у старого пана, набув здібності викликати в голові янгола Мікайо. Він став довіреною особою, провідником і наставником Гійома.
Деланж, недовго попрацювавши головою служби безпеки в комісаріаті муніципалітету Сен-Жорж-де-Дідонн, відкриває приватне детективне агентство й береться за пошуки вбивці батьків. Він знаходить злочинця, і це стає його першим розслідуванням.
Так успішно розпочалася кар’єра Гійома Деланжа, відтепер замовлення йдуть одне за одним, і агентство працює на повну потужність.
11 коментарів
Елізабет Енгстром, еротичний трилер «Чорна шкіра»
У який бар підемо сьогодні…
Читати далі...23 коментарів
Сергій Мисько «Як правильно їсти електронні помідори»
– Дядьку, ви вже знаєте, як правильно їсти електронні помідори?– запитав його сусідський хлопчик Дмитрик.
Дмитрик грався у дворі разом зі своєю сестричкою-близнючкою Василинкою. Вони були на своїх перших чесно зароблених канікулах. Школярі, але з пісочницею ще не розлучилися. Петро не раз розповідав їм про електронні овочі майбутнього. Тепер дітлахи, захоплені цими казками, вирощували свої диво-рослинки. Пригортали піском кольорові камінці. Поливали їх. Потім устромлювали поверх палички й чіпляли на них кульки.
Читати далі...24 коментарів
Володимир Ковальчук «Щастя»
Історія, про яку я хочу вам розповісти, сталася в місті-герої Москві. Це було тоді, як я, двоє моїх друзів та наш виконроб робили ремонт у квартирі однієї журналістки, яка за сумісництвом була дружиною голови ради директорів страхових фірм. Квартира була в самому центрі столиці Російської федерації. Це був старий чотириповерховий будинок. Старий іззовні та в під’їзді, усередині квартир він таким не був. Ну, ви розумієте: центр Москви, старих власників квартир тут уже майже не було, а в нових вистачало коштів на сучасний ремонт. Квартира нашої журналістки була на четвертому поверсі, для повного щастя вона викупила ще й горище, розташоване над квартирою, тим самим зробивши її двоповерховою ...
0 коментарів
Мар'яна Буній «Я - ластівка»
Тиждень тому не знала, що я — ластівка. Тільки зустрівши тебе, уже вдруге, усвідомила свою сутність. Цікаво, можливо, не тільки я, а й ти не такий, як усі? Напевно, так воно і є.
От тільки я літаю. Літаю, коли пишу. А ти ходиш по землі, бо, певно, ти лев.
Але іноді ти біжиш стрімголов, і здається, ніби от-от летітимеш. І тоді я вірю, що ми створені один для одного, бо ти справді орел. Але ти стомлюєшся, і все стає на свої місця.
Гадаю, для мене настав час навчитися жити без «можливо» і без «якщо б».
Я надто сильно люблю мріяти й міряти життя всіма приладами. От зараз вимірюю його лінійкою. А завтра — динамометром. Отак і минає життя в сантиметрах або Ньютонах. У мене.
У багатьох інших тільки в роках, нудних і довгих роках.
Кожного разу я веду до Ніщо.
Розум — не найкращий друг ластівки.
А Свобода — це дар.
Читати далі...11 коментарів
Григорий Сухман «Kак денди лондонский одет»
Как денди лондонский одет москвич,
он кажется прохожим просто снобом,
но занят только тем, что смотрит в оба -
на случай ксива есть, план действий, спич.
К чему ему щегольский камуфляж?
Слывёт где надо он аристократом,
к нему не просто заявиться на дом.
1 коментарів
Михаил Гладчук «Влажность»
Когда чувствую
Твоих поцелуев
Влажность
Понимаю
Что это
Бесконечно важно
2 коментарів
Геннадий Кудрявцев «Если ты любить не станешь»
Если ты любить не станешь,
А начнешь сушить мозги,
Если брюки не погладишь,
Не заштопаешь носки ...
2 коментарів
Наталья Парасич «Озабочена»
Не проси посидеть с тобой,
Поддержать и утешить в ночи.
Мы сполна глотнули всю боль,
Уже год мы немые. молчи.
151 коментарів
Людмила Михайлова «Пейзажи прикарпатья»
Под белой,прозрачной вуалью тумана
Укрылись стыдливо леса Прикарпатья.
Умыта росою, сияет поляна.
Всё в нежных ромашках зелёное платье.
0 коментарів
Мара Лерина «Хочу! Хочу!»
Люблю тебя в любом обличье,
С помятой рожей или без…
Хочу! Хочу! До неприличья,
До сладких спазмов, позарез…
8 коментарів
Анжела Ломанова «Я забыла, как писать стихи»
Я забыла, как писать стихи.
Я забыла, как писать стихи.
Или может, я окаменела?
Губы бесконечно белым мелом...
Ну, а ты сегодня уходи.
18 коментарів
Катерина Гончаренко, шкіц «Коли місто спить». Намагайтеся не розбудити своє місто, коли воно бачить сни.
Коли місто спить, таксисти їздять тихо-тихо, щоб його не збудити
Читати далі...4 коментарів
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").