МОЛОДНЯК історія і сьогодення авторів Дніпра
Січень 2010 |
Навіщо ридати, коли можна сміятися |
Катерина Просяніцька, Анастасія Кравець, Людмила Семенець, Анастасія Кабан |
«Навіщо ридати, коли можна сміятися?» - так написала одна із авторок січневого «Молодняка». І треба зауважити, що не завжди молодість – це певна кількість років. Зовсім молоді за віком люди часом пишуть цілком «дорослі» речі. У цьому можна переконатись прочитавши натхненну поетичну творчість дівчат із міста Біла Церква. |
Лютий 2010 |
Червоногруді снігурі… |
Олександр Шевченко, Марина Бабенко, Лілія Дабіжа |
Найщасливіші митті життя, найнаївніше кохання, неймовірні враження та незбагненні події родом із дитинства … Адже саме з дитинством пов’язана романтична мрія - про «природну людину», яка пізнає себе, шукає свою мрію та намагається якнайповніше втілити її в життя …Лютнева рубрика дарує вам, шановні читачі, романтично-філософський етюд про нескінченність від Олександра Шевченка «Червоногруді снігурі» та добірки радісних віршів Марини Бабенко й Лілії Дабіжі. |
Травень-Червень 2010 |
Золотий Передзвін |
Тетяна Веровенко, Антон Антонюк, Лана Вихрестенко |
У цьому номері до віршованих обріїв нового покоління дніпрян приєдналися поети-початківці з Білої Церкви, учасники літературної студії “Золотий Передзвін “ при Білоцерківській ЗОШ №15 (керівник Володимир Дідківський): Тетяна Веровенко, Антон Антонюк та Лана Вихрестенко з власними експериментально-поетичними привітами весні. |
Травень 2010 |
Майстерня художнього перекладу |
Із запропонованих для перекладу творів одного із найбільших майстрів європейської дитячої поезії ХХ ст., видатного французького поета Робера Десноса, студенти КНЛУ обрали вірші, що їм найбільше сподобалися. Саме за такими творами в легкій і дотепній формі французька дітвора навчається читати й писати рідною мовою в дитячому садку й школі. Водночас Десносові поезії стали улюбленим читанням і дорослих, а багато композиторів поклали їх на музику. |
Вересень 2010 |
Принц на білому тролейбусі |
Перевозник Анастасія |
Це вже звичкою стало – між римами сутінки гоїти, Так, як стало в пригоді уміння шукати слова. Я втікаю у себе від себе, від себе самої. Я боюся не збутися, зжовкнути, ніби трава. Я боюся людей, і до них же тягнуся, мов свічка: Хтось мене запалив, і тепер в кожнім слові горю. Я втікаю у вірші. І це увійшло вже у звичку. Як у тих, хто лишився, бажати добра кораблю. |
Жовтень 2010 |
Кава – гіркий нектар |
Ярина Цимбал |
Кава — один із найдавніших відомих людству збудників, а отже, і натхненників. Цими перевагами нового модного напою скористалися передусім представники творчих професій: літератори, художники, артисти. Більшість вірила,що з допомогою філіжанки чорної міцної кави можна повернути втрачене натхнення, набратися сил і працювати безперестанку цілісіньку ніч. Найвідомішим кавоманом був, безперечно, Оноре де Бальзак. Письменник щодня багато й наполегливо трудився, жертвуючи сном... |
Грудень 2010 |
Від зеленої феї до зеленого змія |
Ярина Цимбал |
Вино в поезії оспівав Омар Хайям. Абсент, що його за отрутно-яскравий колір і чародійні властивості романтично назвали «зеленою феєю», уславився завдяки Шарлю Бодлеру, Полю Верлену й Артюру Рембо. Ігор Сєвєрянін смакував ананаси в шампанському. Водка — шлях у трансцендентне для героїв Венедикта Єрофєєва. А от Іван Нечуй-Левицький докладно описав розмаїття традиційних українських напоїв: слив’янку, вишнівку, варенуху, запіканку, мед, пунш. Його батюшки й матушки залюбки вживали ці старосвітські коктейлі. |
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").