Здрастуй, школо, здрастуй, рідна!

Педагог-організатор
Шановні друзі, всі присутні,
Батьки – сьогоднішні й майбутні!
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на землі!

Ведучий:

Тепла осінь – як весна,
Далечінь така ясна.
В золотім серпанку поле.
Зріє жито молоде,
Дружно з квітами до школи
Знову молодість іде.

Ведуча:
Вересень немов учитель,
Двері школи відчинив,
Школярів дзвінком врочистим
До навчання запросив.

Ведучий:
Здрастуй, школо, здрастуй, рідна!
Здрастуй, любий клас!
В першовересень привітно
Ти стрічаєш нас!

Педагог-організатор:
Чарівний годинник відлічує останні хвилини веселого лагідного літа. Ви чуєте його биття? Ми на порозі в захоплюючу Країну Знань! Сьогодні відкривається перша сторінка шкільного життя для 15 мешканців Країни Школярії.

Ведуча:

Пахнуть фарбою класи просторі
Ой, як хочеться вже до книжок!
Ми від степу і синього моря
Всі злетілись на перший урок!

Ведучий:
Я не знаю хвилини врочистіше,
Щасливіших не бачив очей.
Подивіться, як урочисто
Малюки зустрічають цей день!

Педагог-організатор:

Отже сьогодні в нашу шкільну сім’ю вступають малюки-першокласники, а двері в Країну Знань вам відкриває ваша перша вчителька, … – талановита, творча, невтомна чарівниця дитячого настрою і святкових розваг! Вона навчить вас бачити світ у чудових творчих, незвичних кольорах людських почуттів. Її материнське серце зігріватиме вас під час перших труднощів у шкільному житті.
Зустрічаймо їх!

Ведуча:

Так сонячно, ясно довкола,
І тануть хмаринки вгорі.
До школи, до школи, до школи
Сьогодні прийшли ми усі.

Ведучий:

Ціле літо школа нас чекала,
Чепурилась, щоб зустріти нас.
Так багато знань приготувала
В добру путь! Настав навчання час.

Педагог-організатор.
Школа! Увага! Свято Першого дзвоника оголошується відкритим.

(Звучить Гімн України)

Педагог-організатор:

Ці 90 літніх днів…
Їх надто мало вам, щоб відпочити.
Їх мало, щоб устигнути, поспіти,
Щоб розпочати, щось ще доробити.
Та їх багато, щоб усе забути.
Задачі, вправи – скільки в них мороки!
І за канікули всі ледве що згадають,
Що є таке поняття, як “уроки”.
Тож першим нам про школу нагадає,
Дасть пильні і суворі настанови,
Урок нам перший дасть і привітає
…. Він же директор школи.

Ведуча:

Сьогодні сонечко сія
Так ніжно, веселково,
І знову нас благословля
Директорове слово!

(Слово директора)

Ведучий:

Зібралася знову вся наша родина,
Бо ж звикли ми разом всі свята стрічать.
І радісно нам в цю врочисту годину
Хороших і щирих гостей привітать!

Педагог-організатор:

 Шановні друзі! На нашому святі присутні гості

(Представлення гостей)

Приємно відчувати підтримку тих людей, які оточують нас. Тож сьогодні ми дякуємо їм і запрошуємо до слова.

Педагог-організатор:
Останній раз зустрічають свято Першого дзвоника учні 11-х класів. Випускники! Погляньте на радісні обличчя малюків! Ось так 10 років тому, щасливі і радісні, з татами і мамами за руку, ви переступили поріг цієї школи! Для вас вона стала другою домівкою. Нехай у вашій пам’яті постане світлий день … р., коли ви, тамуючи острах і сором’язливість, полинули в безмежний світ знань! Нехай останній рік, проведений у стінах рідної школи, буде роком роздумів, кропіткої праці, духовного зростання. Надаємо слово випускникам!

Випускник:

Ми давно в шкільній сім,
Та братчики наші ще малі.
Прийшли сьогодні перший раз
У перший клас.

Випускник:

Ми у школі вже прижились,
Правил добрих ми навчились,
Ось послухайте ви їх
І дотримуйтесь усіх.

Випускник:

Перше правило: учитись,
Щоб “12” завжди мать.

Випускник:

Друге правило: трудитись,
Батькам вдома помагать.

Випускник:

Бути чесним і правдивим –
Третє правило у нас.

Випускник:

Бути другом незрадливим,
Клас – за тебе, ти – за клас.

Випускник:

Мудре правило четверте
Знай і друзям розкажи:
Наполегливо й уперто
Економ і бережи
Парту, книгу, кожну річ.
Берегти, любить природу –
Це наказ твого народу.

Випускник:

П’яте правило: читати,
Малювати і співати,
Гратися з товаришами
І дружити з малюками.

(Привітання випускників)

Випускник:

Осінній вечір весело полоще,
Березові пожовклії листки,
Навпроти школи, на широкій площі,
Стоять маленькі наші новачки.

Випускник:

Бойова у нас малеча –
Так упевнено щебече.
Не стрічав я ще таких!
Мабуть, буде діло з них.

Випускник:

Ой, які ж вони маленькі,
Урочисті, чепурненькі,
Всі усміхнені, святкові
Первачки у нас чудові!

Випускник:

Ти чи знають ці малята,
Що оце чудове свято
На 12 довгих років?
Сотні, тисячі уроків!

Випускник:

І абетка і табличка…
Засумують милі личка.
Тільки техніка читання
Вб’є охоту до навчання.

Випускник:

Нехай щастить вам, малюки!
Ростіть розумні та сміливі.
Життя шкільного сторінки
Хай будуть сонячні й щасливі!

Випускник:
На лінійці ми найстарші,
Отже, висновок такий:
Пролетіли роки наші –
Клас тепер наш випускний.

Випускник:

Вже не можна пустувати,
Бити в вікнах шибочки.
З кого будуть приклад брати
Жовтороті первачки?
Ми – уже дев’ятий клас,
Вже й за розум братись час.

Випускник:

Ми не кажемо ще “Прощавай, рідна школо!” –
“Здрастуй, школо!” ми будем казати не раз!
Сумно трохи стає, що сюди вже ніколи
Ми не прийдемо учнями в рідний наш клас.
Але поки що ми – твої учні, рідненька.
Галасливі, задиристі – усі, які є!
Ти для нас найрідніша і добра, як ненька.
Ми ніколи не зрадимо ім’я твоє.
В нас попереду фініш і різні дороги,
І до дня випускного напружені дні.
Сміх і радість нас чекають, і невдачі, й тривоги,
Нас чекають також і перемоги ясні.
Тож берімось за працю у світлу годину.
Ми дитинства завершуєм радісний біг.
Десь чекають вершини на кожну людину,
Коли ми переступимо рідний поріг.
А сьогодні в нас свято, у кожного квіти.
Бо ж на свято всі з квітами йдуть.
Вчителям нашим даруймо їх, діти,
Бо вони своє серце для нас віддають!

(Школярі вручають учителям квіти. Лунає музика.)

Випускник:

А на прощання хочемо сказати, що навчання у школі це не тільки мед, а й гірка гірчиця. Тому прийміть від нас солоденькі пироги. Ну а наставниці вашій, великомучениці-класоводу, ми традиційно даруємо солоденький калач, щоб у гірку годину засолодити душу.

(Вручення пирогів і калачів)

Ведуча:

Перше вересня – школярське свято,
Що дарує зустріч нам усім
І веде країною багатою
До пізнання учнів й вчителів.

Ведучий:

Наша школа наповнилась знову,
Маленькі друзі біля нас стоять.
Давайте надамо їм слово,
Бо вони щось хочуть нам сказать.

Педагог-організатор:

Справді, раз в житті ми буваємо першокласниками. Дивлячись на них, кожен згадує своє Перше вересня, коли вперше прийшли до школи, були такими маленькими, непосидючими, цікавими, беззахисними, як сьогоднішні першокласники, яких ми приймаємо до нашої шкільної сім’ї і надаємо їм нове ім’я – школярі. Тож давайте послухаємо нових учнів, які сьогодні увійдуть до нашої шкільної родини.

(Слово першокласникам, які тримають в руках квіти та улюблені іграшки)

1.Ой веселе свято в нас,
Я іду у перший клас!
В мене квіти у руках,
В мене ранець на плечах!

2.Небо чисте, голубе,
Гарно так навколо.
Осінь, як я ждав тебе,
Щоб іти до школи!

3.Я сьогодні йшла до школи,
Встала рано, як ніколи.
Швидше, мамо, швидше, тату!
Скільки ж можна вже чекати?
Я ж іду не в дитсадок.
А на перший свій урок!

4.Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вдягаю я сорочку,
І не плачу я ніколи –
Я сьогодні йду до школи!

5.Це не вигадка, не казка,
Що віднині я – школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка,
А в портфелику – Букварик.
А в портфелі акварелі,
Та ще й зошитів з десяток,
Та дві книжечки веселі
Про птахів і про звіряток.

6.Є там ручка і лінійка
Із кружальцями такими,
І щоденник (де ж подіться?)
Примостився разом з ними.
Ну а балів ще немає
Бо почав я вчитись тільки,
Хоч сестричка вже питає
Про шкільні мої оцінки.

7.В мене братик добре вчиться,
І я вчитимусь так само!
Буду гарна учениця,
Буду радувати маму!
8. Будем вчитись залюбки,
Берегти свої книжки.
Обіцяємо це вам –
І батькам, і вчителям.

9.Я ще звечора збирався
Йти до школи в перший клас,
Одягався, узувався
І портфель складав сто раз
Всі книжки, пенал і папку. . .
І кота свого поклав…
Він виймав із ранця лапки,
Виповзав і виповзав…

10. Хто ж кота в портфель ховає?
Йому ж місця там немає!
Вдома хай пісень співає.
Та на сонечку дріма!
Краще в ранець ляльку взяти!
Та ж тихесенько лежить
І не буде виповзати.
Буде з нами букви вчить.

11.А от я машину маю
Тільки ви вгадайте, де?
Так маскую, так ховаю –
Навіть мама не знайде!

(Виймає з рукава машинку)

12. Ви хіба маленькі діти,
Що без цяцьок вам не жить?
Ми ж ідемо букви вчити!
Математику учить!

13.Вийміть іграшки із ранців
Вже сьогодні без вагань!
А біжіть до школи вранці,
Здобувати світло знань!

14.Бо без знань нам не прожити,
В світ дорогу не знайти!
Тому й ходять в школу діти,
Щоб учитись і рости.

15.Будем добре ми навчатись,
Хоч ця справа нелегка!
Тільки шкода нам прощатись
З іграшками дитсадка…

16.Але ми йдемо сміливо.
Рідна школо! Нас приймай!
Хтось із нас колись, можливо,
Ще прославить рідний край!
Тож радійте всі навколо,
Привітайте щиро нас.
Здрастуй, наша рідна школо,
Ми прийшли у перший клас!

Вчителька 1 класів:

Я беру твою руку, дитино маленька,
Щиро, бережно й ніжно в долоні свої.
Поведу через казку, не бійся, рідненька,
У незвідані далі, далекі краї.
Будем разом усюди ми там мандрувати,
Перешкоди долати ми будем щодень,
Я навчу тебе мислити і рахувати,
Читати, й писати, співати пісень.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://www.mavkovychi.org.ua/