92 / 100
ДНІПРО 1-6’2019
92
День Прапора
За життя я об’їхав півсвіту,
Облетів із ключем журавлиним,
Та не міг я і дня десь прожити
Без коханої та України.
Повернувся до рідної хати –
Залікуються рани і втома,
Мені нікуди вже поспішати,
Моє серце нарешті удома.
Я прожив стільки бід неминучих,
Жовтим колосом стиг під вітрами,
Хоч зневірою падав із кручі,
Та все ж знав: буде правда за нами.
Йшов за гідність, за віру, за слово,
Біль утрат переповнила душу,
Наче сил не лишалось, та знову
Піднімався. Казав собі: мушу.
Бути сильним за всі покоління,
Вільній волі дивитися в очі,
Під знаменом, де жовте і синє,
На прекрасній землі нашій отчій.
Серпень