Дніпро № 1–6

89 / 100

89 Поезія
Маковій
Навіяв маку Маковій
До свіжозібраних медів,
Сторінку в спогадів сувій
Вписати ще одну зумів.
Із літніх радощів-тривог,
Буденних клаптиків буття,
Коктейль зі зрад і перемог,
Що де – не ясно до пуття.
Чергова осінь лиш за крок,
І я вже стала на поріг
В останнє світло від зірок,
Що вчора падали до ніг.
Назустріч стежечка-пунктир
Поміж осінніх позолот,
Праворуч – Сонце, зліва – вир,
Чимдалі більше непогод.
Перевіває Маковій΄
Хвилини серпня в решеті,
Хоч трохи літо ще постій,
Не залишай на самоті!
Серпень