ПОЕЗІЯ
Альона Сальнікова «Сумна історія»
В селі,де живу я,нічого нема–
Хібащо там клуб…де побиті всі вікна.
І ввечері тут накриває журба,
Не знаєніхто, куди себе подіти.
І знали биви, як усе цегризе,
Я ж ще молода,серце хоче польоту,
Задумала собі я діло одне:
Поїхать в столицю й знайти там роботу.
"Не пущу нікуди!" – стариймій сказав–
Колхозний мужик,маєсвині і трактор.
Весь вечір він нерви мої ґвалтував–
Ну прям не татусь а якийсьТермінатор.
А мати сказала:"Хай їде дитя,
Шукать своє щастя в великій місцині,
Що краще – почати нормальнее життя
Чи тут годувати рогату скотину?"
І ось вже пакую я свої клунки,
Купила білет на копійки з заначки,
А поруч зі мною сидять всі дівки
Та просять з столиціїм слать передачки.
Мій тато провів мене аж на вокзал,
Постояли трошки,і вже час прощатись:
В сльозах у чоловін мене цілував,
Й без щастя додому казав не вертатись.
У поїзд я сіла, він рушив уже,
Тепер лиш дерева танцюють в віконце.
Прокинуся вранці й побачу нове,
Красиве , велике столичнеє сонце.
Та не зустріла його я тоді,
Бо дощ, падло, йшов, і весь день зіпсувався–
Це трохи підпортило плани мої,
Але мама вчила:"Дурне, не здавайся!"
На вулицю вийшовши,в шоці була,
Машин тут – дай Боже і люди багаті
А я, як сільська нерозумна фігня,
Припхалася в місто у сірім халаті.
Купила газетуі стала читать,
Знайшла я одне серед всіх оголошень:
"Бабера потрібна в кафе номер п’ять,
Щоб дівка нормальна й на вигляд хороша".
Взяла я таксі і поперлась туди,
Грошей відвалила, як місяць квартплати,
Згадала тоді я усі матюки,
А потім пішла про роботу благати.
Прийняли мене тут, звичайно, не шик,
Нечемно бурчали, що я не підхожу,
Аж потім їм стукнув у голову бзик,
Й усмішка змінила насуплену рожу.
Ну що, почала працювати отак:
Розносити їжу, столи прибирати,
Тихенько тягнути хазяйський коньяк,
Вночі з пацанами у мафію грати.
Я першу зарплату послала в село,
А з нею записку...що добре живеться,
Купила дівкам я своїм кімоно–
Цеплаття якесь на японській зоветься.
Ось так час ішов, і мінялася я,
Ніхто вже не скаже, що я, як дитина,
Скромняшки й тихоні в мені вже нема,
Поводжусьтепер, як столична скотина.
....А тут так і треба, лиш так проживеш–
Ніхто ж не притулить до себе охоче.
А поки ти шлях собі не прогризеш,
В твій бік жодна курва дивитись не схоче.
Доречі, знайшла тут подругу собі–
Її звати Настя, працює зі мною,
Вона, як і я, народилась вселі,
Не любить горох й завжди як з перепою.
Ми разом живемоі весело так
Пліткуєм до ранку, читаєм журнали,
А вхаті у нас регулярно бардак,
Як ніби там топчуться гіпопотами.
Настав вже той час, захотілось мені
Коханнядо гробу і всякої страсті.
Хоч снила я принца на білім коні–
В реалі чіплялись охранніки Васі.
Не треба мені отаких от хлопів–
Бож їм стій на кухній вари щось поїсти–
Жінок припахають, як своїх рабів,
І потім за день ти не зможеш присісти.
Все це зачепило те внутрішнє "Я",
Самотньобуло,начедулі в кармані.
Тому як закінчилась зміна моя,
Пішла напиватись в найближчому барі.
Сиділа за стійкой, текілу пила,
Бармену звезділа про тяжкую долю,
В стакан долила я собі ще вина,
Заїла я потім все це ковбасою.
Щодалі, я думаю, ясно було:
Набралась по повній, іти ледь-ледь можу,
Накинула якось на себе пальто,
І ось вже я звідти...ну,скажем...виходжу.
А потім у спогадах– ніби туман,
Відкрила окатиці я вже на ранок.
Середня оцінка :
0 коментарів :
Залишити коментар :
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").