ПРОЗА У ЕЛЕКТРОННОМУ ВАРІАНТІ ЖУРНАЛУ
Господиня Лисої гори
Юрій Кирик
міфічний реалізм
Господиня Лисої гори
Не тут і не вперше побачив Роман Елю, але саме тоді подумав: чому б та, на яку всі звертають увагу, – Ліна, Еля, Веля, Евелінка – не могла належати йому? Голос із магнітофона судомно захлинався в такт вогнистому ритму мелодії. Довге русяве волосся, що спадало по плечах, майже зовсім закривало обличчя. Лише вуста, зціплені в якомусь трансі, виринали з густої хмари важкої русявості. Очі примружені. І рух… Рухалася дівчина майже непомітно, уловлюючи кожен відтінок мелодії, кожен найменший порух джазових нервів, ішла на нього всім тілом, віддаючись музиці, як морю. Навіть пальці у неї танцювали. Роман уже давно не вів її, ловив найменший порух її тіла. «Чому це чудо не може бути моїм, моїм назавжди?» – бомбардувала мозок думка.
Того самого вечора запросив Велю до себе.
Середня оцінка :
0 коментарів :
Залишити коментар :
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").