Листопад 2011

Юлія Мусаковська офісне гумористичне оповідання«СПІДНИЦЯ». Заради шефа здатна на все?

(На що здатна молода співробітниця, аби виконати доручення шефа? Гори перевернути? — На раз. Стати атлеткою? — Запросто! Пробігтися парком без спідниці? Без спідниці — ні. Хоча…)

10 коментарів

Віра Марущак оповідання «АЛЕ СОНЦЕ СВІТ ИЛО…». Пам’ятаємо…

Коли ти маленький хлопчик, а життя навколозайшлося зовсім не дитячими мотивами голодногопомирання твого краю, твоїх односельців, твоїхблизьких, то не ти, бо куди тобі ще братись ізтвоїм дитячим розумом до речей, від яких і дорослівтрачають можливість вірити в будь-що, а хтось,хто за тебе відповідає, мусить, просто муситьсказати тобі в час найтяжчого знесилення, щоможна вибігти за село, можна перебігти поледо міста, можна попросити про допомогу, бонад полем сходить сонце, бо воно сходитименезалежно ні від чиєї влади й порівну для нас усіх.

60 коментарів

Марчук Олександр, «Самотня тиша дня»

 Мій    друг    тварина,    я    такий    як    він,

самотній,    чимось    схожий    на    вовків,

загублений    у    спільній    тиші    днів.

Мій    друг    тварина,    я    такий    як    він.

75 коментарів

Коробчук Павло, лауреат премії «Смолоскип». "Спостереження за корінням простору", "Давай не починати знову"

===

сидячи на шині, наполовину вкопаній у спортивний

майданчик на території своєї школи,

я себе усвідомлюю продовженням цієї шини,

міста, спогадів, які не повторяться ніколи.

135 коментарів

Станіслав Бондаренко, уривки з філософської поеми-кліпа «НІЧНА РОЗМОВА З ЄВРОПОЮ, або Таємниці наших літер»

                                   ВІД РІЛЬКЕ -- ДО СТУСА

                                     Чому мені так важливо

                                розповісти Лорці про Плужника,

                                Райнеру – про Свідзінського й Стуса?

                                Не знаю, чи зрозуміють,

8 коментарів

Галина Белей, "Напружено мовчу.."

Напружено мовчу. Вокзальна тиша

Не дише, співчуваючи з пітьми...

Давай, хоч мить побудемо дітьми,

Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".

12 коментарів

Наталя Мрака,"Психотерапевтичне (гіперопіка)"

Розлогий  дуб  –  кремезний  ,  величавий

із  віттям,  що  торкає  небеса,

зростав..  коріння  пестили  заплави,

а  листя  умивала  рань-роса.

8 коментарів

Препотенська Марина, " Коли Павло..."

Коли  Павло  підняв  на  жінку

 Свою  тяжку  робочу  руку,

 Усі  здригнулися  в  будинку

 Від  несподіваного  звуку.

69 коментарів

Іпатенко Олександра, "Процеси, народні масси"

Процеси, народні масси.

На інше бракує часу.

На інших бракує часу.

На себе бракує часу.

Вокзал. Залізничні каси.

7 коментарів

Келя Лікеренко, "КРЕПАТУРА"

 Не  зробила  ні  знижок,  ні  бонусів  -

Розплатився  - сповна!  поцілунками.

Мої  губи  відранку  - в  тонусі,

Натрудились,  стікають  слюнками.

Крепатурка  язик  замучила.

10 коментарів

Кушнір Наталія, "Принесли спогад "

принесли спогад від весни,

що ти не мій...і не для всіх...

9 коментарів

Петришин Ярослав, "Горб"

По  дорозі  іду  -  пришпиленій

гребінцем  електричних  стовпів  -

йду  до  тебе,  а  ти  -  у  Києві

на  одному  з  його  горбів.

61 коментарів

Шамрай Оксана, "Пастель світанку"

кавовим  осадом  ніч  розійшлася,

десь  серед  поглядів,  серед  вистав,

тихо  герої  губились  по  трасах

зрадженим  поспіхом  вітру  без  справ...

8 коментарів

Божнюк Аліна, "Така незаймана "

Її  сукня  розвивалась  так  м`яко  хвилями.

Вона  йшла  по  степу.  Така  незаймана.

Під  нею  на  грунті  –  осінні  килими.

Свідомість  вітрами  давно  огайдана.

149 коментарів

Чубенко Віктор, "Про вагітного поета"

Вагітність

Знаю,  є  один  поет,

Що  просився  у  декрет!

Ні,  не  вийде  з  нього  мами:

Завагітнів  він  віршами…

13 коментарів

Валя Савелюк, "Гарячий ти"

сніг,

падає,  мов  у  сні,

безмовно  і  невагомо,

як  втома…

67 коментарів

Кукуй Палагея, "Її сильні чоловічі руки"

Її сильні чоловічі руки

катають тісто на пиріжки

і підіймають штангу на

сто кілограм.

З нею не страшно вночі,

не соромно вдень.

На пляжі тобі заздрять всі чоловіки,

а жінки – нервово п’ють кефір.

Обійме, пригорне, на руки візьме,

від її пристрасті синці,

90 коментарів

Михайло Карасьов, "Хмара"

Високе небо, вічне і мінливе.

Над горизонтом – хмар хвиляста грива.

За ними інша хмара височіє,

Її вершина, наче сніг, біліє.

11 коментарів

Добровольська Людмила, "Асоціації"

Тиша. Туга. Сон. Надія.

Сміх. Печаль. Сльоза.

Самота. Зажура. Мрія.

Небо. Бірюза.

75 коментарів

Ковальова Аліса, "Знову рік пролетів..."

***

Знову рік пролетів, промайнув, наче мить...

Що в минулому зникло - уже не болить.

Новий рік починає днів відлік спочатку,

Тільки я все спочатку не можу прожить.

11 коментарів

Люліч Валентина, "На вустах червоне вино"

На вустах червоне вино

Рубаями з Далекого Сходу.

Ми із істиною заодно,

Випускаємо слово у воду.

У мовчанні шепоче душа

Ніжним подихом поруч твоєї.

Рвемо яблука, поспіша,

У Раю на багряній алеї.

16 коментарів

Родінко Марія, "Осіння галерея"

Я виходжу в осінній сад,

В галерею чарівних полотен.

Їх тут декілька тисяч чи сотень,

Вони мають мільйони принад.

Я рукою до них доторкаюсь,

Вони подихи ловлять мої.

39 коментарів

Галина Малюга-Муравчик, "Строката осінь"

Строката осінь стукала в вікно,

 Яскравим сонцем, вибродженим листям,

 Кістляві пальці жовте кімоно,

 Мені до ніг кидали на обійстя.

175 коментарів

Богданець Світлана, "Я все розклала по порядку"

Я все розклала по порядку,

І хай ми майже не знайомі,

Я на тобі поставлю крапку,

Ти на мені поставиш кому.

79 коментарів