74 / 100
ДНІПРО 1-6’2019
74
* * *
люблю твою прошиту сумом душу,
а може, це здається так мені?
з тобою легко, і зізнатись мушу:
живеш в очах, у маренні, у сні…
люблю зустріти погляд тихий-тихий,
пройти крізь теплі очі наяву,
всміхнутись долі – світ такий великий,
а щастю досить посмішку одну.
люблю, як дощ виспівує за вікнами,
як чую погляд навіть іздаля …
збираю миті по краплині ріками,
мереживом гаптую світ життя…
15.06.18 р.
МАРІЯ СТАРОСТА