Список Премій
Літературна премія імені Максима Рильського
Рильський Максим Тадейович
Премія імені Максима Рильського — щорічна літературна премія, що присуджується за найвищі досягнення в галузі перекладу українською мовою творів світової літератури, які збагачують скарбницю національної культури, сприяють її активнішому інтегруванню в загальнолюдський духовний процес. Премія може бути присуджена як за високомистецькі переклади окремих художніх творів різних жанрів, так і за творчий доробок перекладача в цілому.
Заснована Постановою Ради Міністрів УРСР від 17 березня 1972 року.
Організатор премії— Національна спілка письменників України.
Починаючи з 1990-х років, премія присуджується за «найвищі досягнення в галузі перекладу українською мовою творів світової літератури, що збагачують скарбницю національної культури, сприяють її активнішому інтегруванню в загальнолюдський духовний процес».
Термін подачі матеріалів— до 1 березня. Присудження—до 19 березня, у день народження М. Рильського. Голова журі — Д. Чередниченко.
Розмір преміїв останні роки становив 1000 гривень. Більшу цінність має звання лауреата премії.
Вік учасників— необмежений.
Засновник-організатор літературної премії — Національна спілка письменників України.
Необхідні матеріали для участі: книга в 3-х екземплярах,подання від НСПУ з печаткою (або подання від редакції чи громадської організації).
Книга має бути видана в рік присудження або на рік раніше.
Адреса, на яку надсилати матеріали учасникам:
НСПУ, Оргвідділ (На премію ім. М. Рильського), вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024, Україна.
Контактний телефон для довідок: +38 (044) 253-68-24.
Лауреати
1973 — Микола Терещенко — за переклади українською мовою «творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Маяковського, Дем’яна Бєдного, Янки Купали, М.-А. Мукумі, а також віршів, вміщених у двотомній антології «Сузір’я французької поезії» та віршів Ежена Потьє, надрукованих у збірнику «Паризька комуна» (посмертно)».
1974 — Димитр Методієв — «за художній переклад «Кобзаря» Т. Г. Шевченка болгарською мовою».
1975 — Степан Ковганюк — «за високохудожні переклади українською мовою творів видатного російського радянського письменника М. О. Шолохова «Тихий Дон», «Піднята цілина», «Вони воювали за Батьківщину», «Доля людини» і праці з теорії та практики перекладу».
1976 — Дмитро Білоус — за переклади українською мовою «кращих творів болгарської поезії, що ввійшли до двотомної «Антології болгарської поезії» (Видавництво «Дніпро»)».
1977 — Василь Мисик — за переклади українською мовою «творів видатних поетів світу Бернса, Байрона, Гете, Шеллі, Кітса, Уїтмена, Рудакі, Нізамі, Гафіза, Джамі та інших, вміщених у книгах «Чорнотроп», «Берег» та «Вибране».
1978 — Євген Дроб'язко — за переклади українською мовою «Божественної Комедiї» Данте Алігієрі».
1979 — Борис Тен (Микола Хомичевський) — «за переклади зі старогрецької мови «Одісеї» та «Іліади» Гомера («Дніпро», 1968, 1978 рр.)».
1980 — Діодор Бобир — за переклади українською мовою «повісті Р. Гамзатова «Мій Дагестан» («Дніпро», 1978) та збірки поезій Р. Гамзатова «Сонети. Вірші» («Радянський письменник», 1979) (посмертно)».
1981 — Майя Кашель — за переклади українською мовою «творів письменників В’єтнаму Нам Као «Очі», Доан Зоя «В джунглях Півдня», То Хиу «Прислів’я та приказки», «Мами немає вдома», «Як лев собі друзів обирав».
1982 — Марія Коміссарова — за переклади російською мовою «творів Т. Г. Шевченка, Лесі Українки та ряду українських радянських поетів».
1983 — Юрій Шкробинець — «за переклади з угорської мови творів Шандора Петефі, Яноша Араня, Ендре Аді, Антала Гідаша, антології угорської класичної та сучасної поезії».
1984 — Аббас Абдулла (Аджалов Аббас Абдуллаогли) — за переклади азербайджанською мовою «творів І. Котляревського, Т. Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського та ряду сучасних українських письменників»;Абрам Кацнельсон — за переклади українською мовою «творів літератур народів СРСР, зокрема за збірку перекладів «З єврейської радянської поезії» («Дніпро», 1983 р.)».
1985 — Дмитро Павличко — «за переклади творів Хосе Марті, Христо Ботєва, Николи Вапцарова та антології «Світовий сонет».
1986 — Aндрій Содомора — «за переклади творів античних поетів Горація, Овідія, Катулла».
1987 — Рауль Чілачава — за переклади грузинською мовою «творів Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри та сучасних українських радянських поетів».
1988 — Микола Лукаш — «за переклади українською мовою «Фауста» Й.-В. Гете, «Декамерона» Дж. Боккаччо, «Трагедії людини» І. Мадача, п’єс Лопе де Веги, поезій Г. Аполлінера, Ф.-Г. Лорки, Ф. Шіллера, Р. Бернса та ряду інших творів класичної та сучасної зарубіжної літератури».
1989 — Григорій Кочур — «за переклад українською мовою творів світової поезії до авторської антології «Відлуння» («Дніпро», 1969 р.), переклади поезій П. Верлена, П. Безруча, Л. Новомеського, Т. Волькера, Дж. Леопарді в серії «Перлини світової лірики» («Дніпро», 1968—1988 рр.), переклад «Гамлета» В. Шекспіра («Дніпро», 1964 р.; «Молодь», 1969 р.)».
1990 — Дмитро Паламарчук — за «переклади творів В. Шекспіра, Ф. Петрарки, А. Франса, Г. Флобера, Стендаля, О. де Бальзака, Г. Уелса та інших класиків європейської літератури, плідну працю на ниві збагачення скарбниці національної культури, духовного єднання народів».
1991 — Юрій Лісняк — «за інтерпретацію українською мовою романів Г. Манна «Молоді літа короля Генріха IV» («Дніпро», 1981 р.), «Літа зрілості короля Генріха IV» («Дніпро», 1985 р.), Г. Мелвілла «Мобі Дік» («Дніпро», 1984 р.), О. де Бальзака «Шагренева шкіра» («Дніпро», 1984 р.)».
1992 — Євген Попович — за переклади з німецької «Г. Є. Лессінга, Г. Гейне, Й.-В. Гете, Е. Т. А. Гофмана, Е. М. Ремарка, Г. Белля, «Доктор Фаустус» Т. Манна («Дніпро», 1990 р.), «Гра в бісер» Г. Гессе («Дніпро», 1978 р.)».
1993 —Віль Гримич — «за талановиті інтерпретації творів багатьох митців слов’янського світу: Ц. Космача, А. Інголича, Б. Нушича, Й. Несвадби, Р. Яшика, М. Пашека»;Ростислав Доценко — «за переклад романів Маргарет Мітчелл «Звіяні вітром» (у двох книгах, «Дніпро», 1992 р.) та Чарльза Діккенса «Великі сподівання» («Веселка», 1986 р.)»; Йосип Кобів — «за переклади творів Плутарха «Порівняльні життєписи» та Платона «Федон».
1994 — Ігор Качуровський — «за численні переклади майстра пера з іспанської та латиноамериканської, французької, італійської, німецької, китайської поетичної класики, вміщені в антологіях та збірниках останніх років»; Олекса Синиченко — «за переклади творів І. Чавчавадзе, К. Гамсахурдіа, Н. Думбадзе, К. Лордкіпанідзе (з грузинської), Л. Фейхтвангера, Б. Плюндри, Е. Паніца (з німецької)»; Дмитро Чередниченко — за переклад поеми класика литовської літератури «Літа» та впорядкування антології литовської поезії українською мовою («Дніпро», 1985)». Ольга Сенюк — за переклад зі шведської, норвезької, данської, ісландської, англійської мов.
1995 — Леонтій Кир (Кир'яков) — за переклад грецькою мовою «Слово о полку Ігоревім» і переклади румейською мовою творів Т. Шевченка.
1996 —Дмитро Андрухів — «за переклади зі слов’янських мов творів Б. Німцової, І. Марека, М. Пашека, М. Майєрової, Й. Томана, П. Ілемницького, М. Дюричкової, В. Замаровського, Б. Пруса, С. Лема та ін.»;Олександр (Олесь) Завгородній — «за переклад на українську мову «Калев і поег», «Естонські народні казки», романів Куусберга «Одна ніч», Я. Кросса «Імператорський божевілець», казок Е. Рауда, вибраних поезій Катрі Вала, «Фінських прислів’їв та приказок»;Михайло Москаленко — «за дослідження в галузі художнього перекладу «Тисячоліття: переклад у державі слова» і впорядкування антології поетичного перекладу ХІ—ХХ віків «Тисячоліття», а також за укладання книг: «На ріках вавілонських», «Золотослов» та видань у серії «Майстри художнього перекладу»: «М. Лукаш. Від Боккаччо до Аполлінера», «Г. Кочур. Друге відлуння», «В. Мисик. Захід і Схід» та переклади світових поетів».
1997 — Михайло Литвинець — за переклади «останніх років з іспанської, французької, провансальської, баскської, італійської, польської та інших мов («Лузіади» Л. де Камоенса, «Мірейо» Містраля, «Грішниці» та «Сфінкса» М. де Карріона, інші видання)».
1998 —Володимир Житник — за «переклади з чеської творів П. Безруча, І. Волькера, З. Бездєкової та переклади останніх років, опубліковані в пресі»;Володимир Митрофанов — «за переклади класиків американської літератури Марка Твена, Е. Гемінгуея, Р. П. Воррена»;Петро Тимочко — «за переклади книг: з польської — Я. Кохановського «Поезії», з німецької — Й.-В. Гете «Вибрані поетичні твори» та Г. Сакса «Вибрані твори».
1999 — Олександр Мокровольський — «за високохудожні переклади творів В. Шекспіра, Дж. Г. Байрона, В. Гюго, Л. Аріосто, Ф. Кеведо та інших класиків європейської літератури».
2000 — Віктор Коптілов — за переклад легенди «Трістан та Ізольда», поезії П. Верері, та інших.
2001 — Євгенія Горева — за переклад із німецької роману Йозефа Рота «Марш Радецького» та творів німецьких та англійських дитячих письменників.
2002 — Григорій Філіпчук — «за високохудожні переклади з французької та іспанської творів Оноре де Бальзака, Андре Мальро, Робера Мерля, Фернана Броделя, Аугусто Роа Бастоса, Хорхе Ісаакса та інших».
2003 —Валентин Ціпко — «за переклади творів сучасних азербайджанських письменників — А. Айліслі, І. Ефендієва, Г. Мусаєва, С. Велієва, Ф. Керімзаде»;Марія Габлевич — «за переклади з англійської творів В. Шекспіра, Д. Апдайка, М. Лаурі, Д. Керуака та інших»;Станіслав Шевченко — «за переклади з польської поезій Ч. Мілоша, В. Шимборської, К. Войтили, Д. Костевич, Д. Лебьоди та інших».
2004 —Світлана Жолоб — «за високомайстерні поетичні й прозові переклади з іспанської, грузинської, литовської, німецької, слов’янських та інших мов (твори П. Неруди, Г. Гарсія Маркеса, А. Ахматової, А. Каландадзе, О. Чіладзе, Д. Ягутіте, Г. Посватовської й інших) та багаторічну організаційну роботу із систематизованого видання кращих здобутків світової літератури українською мовою»;Віктор Кочевський — «за високохудожній переклад вірменського народного епосу «Давид Сасунський»;Борислав Степанюк — «за високохудожні переклади кращих зразків киргизької поезії, що ввійшли до книги «Струни комуза».
2005 —Іван Дзюб — «за переклади з японської творів Ясунарі Кавабати, Кендзабуро Ое, Кобо Абе, Нацуме Сосекі, Рюноске Акутагави, Такехіко Фукунаги, Кацумото Саотомо та інших»; Олег Микитенко — «за переклади творів із чеської та словацької — Я. Прохазки, М. Газди-Соснари, М. Стінгла, Л. Свободи, З. Плугаржа, А. В. Фріч, із санскриту — Сомадеву, з італійської — Е. Вітторіані та інших авторів»; Олександр Терех — «за переклади творів з англійської — О. Генрі, Р. Бредбері, Д. Стейнбека, Д. Джойса, Д. Ф. Купера, Д. Голсуорсі, Д. Селінджера, Д. Джекобса, Р. Л. Стівенсона та інших».
2006 —Олекса Логвиненко — «за високохудожні переклади романів та повістей видатних німецькомовних та англомовних письменників»;Роман Лубківський — «за майстерні переклади поезії майстрів слова слов'янського світу».
2007 — Галина Кирпа — за високохудожні переклади творів скандинавських письменників: Ганса Кристіана Андерсена, Марії Гріпе, Клауса Гагерупа, Єсти Кнутсона, Турмуда Гаугена та Бенні Андерсена; Микола Мірошниченко — за переклад двотомної «Антології азербайджанської поезії» (ХІІ — початок ХХІ ст.).
2008 —Сергій Борщевський — за високохудожні переклади творів поетів Іспанії та Латинської Америки.Олег Жупанський — за переклад із французької роману Альбера Камю «Перша Людина».
2009 — Віктор Шовкун — за переклади з англійської, французької, іспанської, італійської, португальської.
2010 — Наталя Трохим — за переклад з англійської роману «Опівнічні діти» Салмана Рушді.
2011 — Юрій Попсуєнко — «за переклад роману Януша Леона Вишневського «Бікіні» та інші численні переклади».
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").