Січень 2012

Ноктюрн

Оксана Сайко

 

Я запалив люльку й сів на підвіконня. Я часто полюбляв курити люльку, сидячи при відчиненому вікні. Дим м’яко огортав мене, заспокоював, поглиблюючи задуму. Місто поглинав вечір. Довкола все непомітно ніжнішало, свіжіло, заспокоювалось, стишувалося… Загострювалися пахощі квітів десь із клумб, запах трави на газонах і листя на деревах, що росли поряд, на майданчику… Я перегортав книжку, яка щойно вийшла з друку. Вдихав її запах… Вона ще пахла фарбою. Перегортав сторінки, вихоплював окремі рими… Дивно було бачити свої рукописи (завжди в товстих засмальцьованих списаних зошитах) нарешті втіленими в друці. Та книга здавалася вільною від мене. Вона немов уже мені не належала. Дивно… Я так мріяв про неї… І ось вона — утілена мрія в чорній твердій обкладинці… Мрія, що теж уже мені не належить. Я дивився на цю книжку неупереджено, відсторонено, немов не своїми очима. Уявив, як беруть її чиїсь руки, так само перегортають сторінки, зважують рими… Зацікавлено, у передчутті чогось чи байдуже, скептично?.. Когось заторкне моя поезія чи залишить геть незворушним?.. Затягуючись димом, я дослуховувався до себе. Чи відчував я втіху, тримаючи в руках цю книжку? Ні, втіха була мною пережита ще задовго до того, коли книжка побачила світ. Може, це вже зачіпав мене своєю в’їдливістю цинічний сумнів? Чи справді було потрібно? Чи не марний і безглуздий отой надмір моїх рим, поетичне оспівування світу, який у більшості байдужий до поезії?

Різкий дзвінок у двері урвав мої думки. «Якого дідька?» — скривившись, подумав я. Можна було не відчиняти. Тієї миті мені не хотілося нікого бачити. Я нікого не чекав. Я перебував у тому блаженному стані, коли ліньки було й поворухнутися. Але знадвору хтось міг бачити, що я сиджу при відчиненому вікні, курячи люльку. Нічого не вдієш. Важко зітхнувши, я вибив попіл і подався до дверей.

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

Система OrphusПомилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").