Березень 2012

Гаряче пиво

Сергій Мисько

 

Він нарешті прокинувся від надокучливого сигналу будильника свого мобільного. Ранок. Останній день літа. Вікенд минув. Учорашня викладка на повну давалася взнаки. Фізична праця – не його коник. Цього разу він переконався на всі сто. Але брак грошей на вихідні й ситуація, у якій він опинився, примусили до виснаження тіла. Розвантажував фуру з цукром. Працював сам. Швидко, мов конвеєр. Мішки, мішки, мішки… окрім них, більше нічого. Усі схожі, одної ваги, одного розміру. Він називав їх клонами. Нескінченна кількість клонів. Іноді йому здавалося, що на плечах не мішок вагою п’ятдесят кілограмів, а якесь створіння. Воно зручно вмостилося на шиї, звісило ноги та потішається з нього, чухаючи до саден шкіру. А він мусить терпіти. І терпів. Боровся з бажанням негайно кинути всю цю свистопляску й піти геть. Аби хоч трохи відвести душу, доносив мішок до машини й жбурляв щосили, ніби намагався завдати шкоди нахабному створінню. Але це тривало недовго. Така процедура потребувала зайвих затрат енергії. Він відчув утому. Ще й один клон, якого кинув мимо цілі, трошки розірвався. Цукор почав зрадницьки сипатися на землю. Добре, що цього не бачив бригадир. Швиденько підняв пораненого, трусонув його перед тим, як примостити діркою до кузова машини. А цукор акуратно зібрав у кишені спецівки. Він упорався. Сто клонів смирно лежали в кузові “Газелі”.

          Тіло… його неслухняне тіло не хотіло вставати. Воно воліло валятися одягненим посеред асорті з постільної білизни та різного непотребу, який дивним чином опинився на цьому ліжку. А ще цукор. Усе було пересипане білим, хрустким, солодким цукром із його кишень. Ті частини одягу, які просякли потом найбільше, перетворилися на липкі острівці. Тіло було брудним, кволим, утомленим. Сидячи на ліжку, він скинув брудний одяг. Абсолютно голий, підвівся та спробував зробити кілька енергійних рухів руками. Спробував. Не зміг стриматися – розсміявся. Замість енергійних рухів, його тіло видало кволі посмикування.  Холодний душ очистив тіло разом із думками від цукру. Тепер він уже не був укритий з ніг до голови солодким брудом. Усе, що було на ліжку, згорнув у клубок і виніс за двері квартири. Консьєрж матиме втіху.

         Із холодильника взяв пляшку нефільтрованого пива. А ще шматок соленого сала з проріззю, уже кілька разів ним  надкушеного. Мабуть, учора за вечерею... Усе, що мав на сніданок. Він згадав, що вчора купив на решту від квітів цю пляшку пива та сало. А ще, як дожував відкушений шматок і впав, виснажений, на ліжко.

Пивохолодне, живе, нефільтроване. Він не любив пити холодне пиво. Зазвичай трішки підігрівав його в гарячій воді – ставив чайник із пляшкою на газову плиту. За кілька хвилин пиво нагрілося. А поки воно грілося, він жував сало без хліба, відкушуючи його, мов хижий звір. Пиво підігрілося, а швидше стало гарячим, як свіжий, щойно заварений чай, готовий до вживання. 

         Він полюбив віднедавна опісля виснажливої фізичної праці напередодні пити зранку, замість кави чи чаю, перед виходом у світ, гаряче пиво, аби відновити сили. Цей ранок не став винятком. Відкрив пляшку об стіл. Кришечка дзвінко застрибала по підлозі. Завчасно закрив горлечко долонею, бо пивна піна почала бити напором, немов із вогнегасника.

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

Система OrphusПомилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").