Помста попелюшки

«Із Вами хоче переспати моя дружина»,– ці слова одного літнього дня промовив до мене статечний молодикприємної зовнішності. «Але чому зі мною, а не з кимось іншим?»– здивувався я. Зазвичай ініціатива в такого роду справах завжди належала мені. Не буду приховувати, що ця дивна пропозиція не додала мені ентузіазму, що, судячи з усього, і помітив дивний незнайомець. Щось зупинило мене перед тим, як відправити цю людину якнайдалі. Я уважно подивився в його обличчя.

Він був цілковито нормальний, і ніщо не натякало напроблеми з головою. Весь його респектабельний вигляд підтверджував високий фінансовий статус, а вік і здоров’я нівроку давало зайвий привід сумніватися у проблемах зістатевою неміччю. Хоча  чого не буває вжитті, особливо останніми роками. Очевидно, йому дуже рідко, а можливо  й уперше,довелося опинитися в такій незугарній ситуації, і принцип чоловічої солідарності негайно вийшов на перший план. Мені трохи полегшало, і моя природна обережність тепер боролася з нездоровоюдопитливістю. Я не збирався погоджуватися, але йрізко осаджувати людину, яка опинилася в біді, було не за моїми правилами.

 «Ви не зовсім правильно мене зрозуміли. Я оплачу вашу послугу»,–продовжував незнайомець. Фінансовий бік оборудки мене не хвилював, але  було  цікаво, у  скільки  можна оцінити таку добровільно-примусову послугу. «Я готовий оплатити послугу, звісно ж, урозумних межах»,– немов читаючи мої думки, виправився незнайомець. Розумною межею виявилися тисячадоларів США. Тоді я підняв ставку вдвічі йвирішив подивитися на реакцію незнайомця. З усього було видно, що сума не була для нього обтяжливою,і він одразу погодився, тоді я негайно підняв планку до п’ятитисяч доларів. «Чому так дорого?» –уйого словах відчувалося щире зніяковіння. «Тому що ваша дружина хоче саме мене, а це означає, що вона бачила мене, а я навіть не уявляю,з ким,можливо,мені доведеться розділити, нехай навіть тільки на одну ніч, ліжко»,–відповів я, ретельно вимовляючи кожне слово.

 Я бачив, як жовна заграли на вилицях незнайомця, а лице вкрилося червоними плямами. Я не боявся його і був  готовий до прояву будь-якої агресії з його боку. Не знаю, добре це чи погано, але він доволішвидко опанувавсебе йнабрав номер намобільному телефону. Означало це тільки те, що ініціатором чудернацької розмови виступає не він. Перемовини вийшли короткими, але наприкінці я зрозумів, що міг би зажадати йбільшу суму таодержав би  її  без затримки. Мені не важко було помітити, як іще нещодавно готова битися до переможного кінця людина перетворилася на слухняну тварину і внутрішньовже віддалася обставинам.

 Мені хотілося його пожаліти, якби не полишала думка про те, чи хто пожаліє в цій трагікомічній ситуації мене. Внутрішньо я був готовий за таку суму грошей переспати з ким завгодно, але невідомість не додавала мені втіхи. «Я згоденсплатити п’ятьтисяч доларів США за вашу послугу»–слова незнайомця повернули мене до дійсності. «Так, я згоденпереспати з вашою дружиною, але спочатку повинен знати, якийвона має вигляд», –висунув зустрічну умову я. Тепер настала його черга відіграватися на мені. «Ви розумієте, що я скомпрометую свою дружину, якщо ви, побачивши її, надумаєте відмовитися. Або ви погоджуєтеся виконати мою пропозицію без попередніх умов дізнатися що-небудь певне про мою дружину,або»,–тут його голос осікся, і я зрозумів, що моювідмовупросто не приймуть. Япобачив людину в стані повної приреченості, коли по-своєму безвихідна ситуація може підштовхнути їїдо будь-яких необдуманих вчинків. Назнак згоди я простягнув йому свою руку, яку він із вдячністю недоречно сильно потис обома руками.