Березень 2012

Гра в дорослих

Марина Артеменко

 

Жінка Олена років тридцяти стоїть біля дзеркала, зав’язує шарф.

ОЛЕНА.Знаєш, мені так страшно залишати дітей самих вдома! Вони ще ніколи не залишалися самі…

До неї ззаду підходить чоловік Олексій і поправляє краватку, дивлячись у дзеркало.

ОЛЕКСІЙ.Не хвилюйся, вони вже дорослі.

Олена бере помаду, що стоїть на трюмо, і фарбує губи.

ОЛЕНА.Вони ще маленькі!

ОЛЕКСІЙ.Ми ж лише на кілька годин, що з ними може трапитися?

Олена повертається до чоловіка.

ОЛЕНА.А може, ти й маєш рацію.

Жінка виходить у вітальню. Там за столом сидять двоє дітей – хлопчик восьми років Іванко, і дівчинка шести, Оля. Вони грають у настільну гру. Олена бере з вішалки пальто й починає вдягатися.

ОЛЕНА.Ви тут не бешкетуйте. Ми повернемося за кілька годин.

Із кімнати виходить Олексій.

ОЛЕКСІЙ.Чули маму? Щоб усе було спокійно.

ІВАНКО.Не хвилюйтеся, все буде добре.

ОЛЯ.Ми з Ванею будемо гратися.

Дівчинка тримає в руках фігурки з настільної гри. Олексій застібає останній ґудзик на пальто.

ОЛЕКСІЙ.Нам уже час. Бувайте!

Він цілує дітей в чоло й іде до дверей. Олена підходить до дітей і теж цілує їх.

ОЛЕНА.Поводьтеся добре. Гаразд?

Діти кивають. Олена йде до виходу й зачиняє за собою двері. Чутно, як повертається ключ. Діти біжать до вікна. За вікном вони бачать, як із підїзду виходить Олена, підходить до машини й сідає в неї. Машина рушає з місця. Іван повертає голову до Олі.

ІВАНКО.Ну що, у ресторан?

Оля всміхається йому у відповідь. Діти схоплюються з місця й біжать на кухню.

Іванко бере велику каструлю й набирає в неї воду. Оля лізе в тумбу й починає перебирати крупи. Дівчинка відкриває банки, закриває й ставить на місце.

ОЛЯ.Ваню, а що взяти?

Іванко ставить каструлю на плиту.

ІВАНКО.Щось, аби батьки не помітили.

Дівчинка протягує руку й дістає пакет, що стоїть найдалі. Потім бере стілець, ставить біля плити, залазить на нього й висипає в каструлю всю крупу.

ІВАНКО.Не сип усе, бо воно, коли звариться, більше стане.

Оля тримає в руках порожній пакет.

ОЛЯ.Добре!

Дівчинка тихенько злазить зі стільця й викидає пакет у смітник.

ІВАНКО.Я – перевдягатися!

Оля відкриває шухляду. Дістає звідти пакетики з різними приправами. З пакетиками в руках дівчинка вилазить на стілець і починає висипати в каструлю трохи вмісту кожного пакетика. Необережним рухом висипає половину пакетика чорного перцю в каструлю.

ОЛЯ.Ой…

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

Система OrphusПомилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").