НЕЗАПЕРЕЧНА КРИТИКА
| Березень 2012 |
Розпусниця, Або сила жіночої слабкості |
| Тамара Шевченко |
Кажуть, що жінка – берегиня роду. Первісні люди, які ще не навчилися здобувати вогонь,підтримували полум’яу своїх печерах століттями, без вогню їх чекала загибель. Чоловік ішов на полювання, а Вона залишалася берегти вогнище, піклуватися про дітей,обробляти шкуру. Тепер вона прасує сорочки, готує їжу,береже «сімейне вогнище», щоб не загасла любов, відданість, тепло.Такі неписані закони подружніх відносин із часом удосконалювалися місцевою громадою, церквою, державними установами. Недаремно кажуть: «Громада – великий чоловік!», бо вона разом із церквоювиховувала й засуджувала певні риси людської поведінки, не говорячи вже про майнові стосунки та місцеве самоврядування. У багатьох селах України ще залишилися деякі елементи та закони сільської громади. На Півдні, наприклад, щез десяток років тому, коли будували хату, то гукали людей глину місити, після жнив – скирту складати. Усе це супроводжувалося жартами, піснями,а потім іще й застіллям.Коли помирає хтось у сім’ї, то люди зносять продукти харчування, дають гроші, хто скільки зможе, на обід. Весілля чи проводи в армію –сходяться допомагати. На сільських сходах соромили гультяїв, брехунів, самогонниць, крадіїв, ледацюг, п’яниць. Були визначені певніміри покарання для тих, хто порушує правила життя громади, але найчастіше від цього страждалислабші, стосовно яких частенько «перегинали палицю». Ця історіяпрославила невеличке степове село самезавдяки законам «чоловіка» наім’я Громада. |
Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть:
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").