НЕЗАПЕРЕЧНА КРИТИКА
Квітень 2012 |
Романтика подорожей Миколи Трублаїні |
Наталя Кердівар |
У квітні виповнюється 105 років із дня народження Миколи Трублаїні. На початку 1930-х років його книгами зачитувались і дорослі, і діти. Згодом ім’я письменника призабулося, однак і сьогодні, коли йдеться про українську пригодницьку літературу, особливо дитячу, обов’язково згадують твори саме Трублаїні.Зокрема такі його оповідання та романи, як: «Хатина на кризі» (1933), «Малий посланець» (1933),«Крила рожевої чайки» (1934), «Лахтак» (1935), «Мандрівники» (1937), «Шхуна «Колумб» (1940), «Глибинний шлях» (1941), щостали кращими зразками пригодницького жанру в українській літературі. Спробуємо розглянути еволюцію пригодницького жанру в українській літературі. У площині фольклорній він найбільш тісно перегукується із чарівною казкою, а в літературній, у найбільш широкому своєму значенні, – зі сферою творчості для дітей підліткового віку. І фольклор, і дитячу літературу, і пригодницькі жанри пов’язує майже незмінна основа: в усіх трьох випадках тут завжди присутній герой, який є переможцем у двобої Добра та Зла. Поширення книгодрукування, розвиток педагогіки, художньої літератури сприяли виникненню дитячої літератури в XVI–XVII ст.ст. Спочатку це були поодинокі твори, дедалі їхня кількість збільшувалася, а з кінця XVIII століття дитяча література виділилася як окрема галузь. Першими книгами для дітей були азбуки й букварі. Вони були поєднанням підручника з книжкою для читання. У XVIII столітті від підручника відокремилася дидактична книжка. Для дітей почали друкувати алегоричні казки, повчальні бесіди-діалоги, науково-популярні твори, енциклопедії, збірки творів вітчизняних письменників, з’явилися перші дитячі журнали. У XIX столітті з дитячої літератури виокремився новий жанр – пригодницька література. У 20-х роках ХХ століття потреба в пригодах стала особливо гострою: розважитися й утекти від реальної дійсності стало для маленької людини з великого міста істотною необхідністю, якщо не порятунком. Документальні нариси М. Трублаїні, В. Бичка, І. Неходи, В. Владка, О. Донченка знайшли продовження в захоплюючих сюжетах зі світу подорожей і наукових відкриттів. Перша третина сторіччя характеризувалася формуванням та бурхливим розвитком національної, естетичної, літературознавчої думки. Література потребувала нових орієнтацій та естетичних засад, зміни старих традицій на нові. Соціально-політична ситуація штовхала письменників молодої генерації до створення мрії-ідеалу, яка б певним чином заміняла реальність. У літературі утворилося два великих табори: одна частина змирилася з більшовицькою доктриною, інша – не бажаючи миритися з новою владою та їхніми догматами, зайняла протилежну позицію. |



Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").