10 кращих оповідань 2010 року

Для оцінки кращих оповідань 2010року було взято антології та авторські збірники малої прози, що виходили в різних видавництвах, а також у літературних газетах і журналах.

Минулий рік виявився не таким плідним на оповідання, як це було 10-15 років тому. Та все ж мала проза, попри бурхливий розвиток сучасного українського роману, продемонструвала свій традиційно високий художній рівень.

Читаючи збірники оповідань та публікації в минулорічних газетах і журналах, можна простежити, як за сучасних умов розвиваються тенденції малої прози, закладені в минулі століття. Тонке психологічне письмо Михайла Коцюбинського успішно розвиває Іван Яцканин. Художнє відтворення емоційних проявів і людських вчинків, близьких до фрустрації, характерних для творчості Василя Стефаника і Архипа Тесленка, продовжують Іра Цілик і Євгенія Кононенко. Сергій Соловйов розвиває традиції Григора Тютюнника. Олександр Ірванець, В’ячеслав Шнайдер та Михайло Трайста – гумористичну лінію, започатковану Григорієм Квіткою-Основ’яненком. А економне спресоване письмо Зоряни Зінь веде розвиток імпресіоністичної тенденції Григорія Косинки. При цьому творчість сучасних українських авторів цілком оригінальна і не повторює прийоми і стилістику своїх попередників.

         Минулий рік показав, що мала проза у нашій літературі розвивається і несе великий художній і життєвий досвід, який акумулювало українське класичне оповідання.

10-е місце

Оповідання Зоряни Зінь «Ключі від комірки» (журнал «Дніпро», №4, с.56-60) – історія про безпритульного чоловіка, який через багато років зустрів свою доньку з онуком. Колись він намагався виїхати на заробітки за кордон, але потрапив в облаву, втратив документи, а до сім’ї, яка трималася на скромній зарплаті дружини, було соромно вертатись, бо їй вистачало клопотів і без нього, невдахи, тому він став бомжем, щоб звільнити сім’ю від своїх проблем. 

9-е місце

Оповідання Юрія Мушкетика «Мільйонер», опубліковане в журналі «Київ» (№11/12, с. 43-44), ще раз підтверджує думку, що найуспішніші сьогодні люди у школі були двійочниками і трійочниками. В основу сюжету покладено випадок з життя вчительки Ганни Іванівни, яку підвозить автомобілем її колишній учень, а нині – власник банку Євген Загоруйко. Він підібрав на зупинці стару жінку, вивіз у поле і висадив. Так колишній двійочник, а сьогоднішній мільйонер, через багато років помстився своїй вчительці за всі прикрі моменти, які пережив від неї в дитинстві. 

8-е місце

Оповідання письменника з Румунії Михайла Трайста «Чічка», надруковане в журналі «Дніпро» (№6-8, с.30-31) – пластичний із теплим гумором твір про художника Міця Бойка, якого всі прозивали Чічка за те, що він малював на хатніх стінах квіти. Діалектний колорит, економна і точна проза відтворюють легку і художньо завершену історію. В оповіданні панотець попросив Чічку перемалювати в церкві фреску Тайної Вечері. А коли художник завершив роботу, заплатив йому половину обіцяної суми. Тоді Чічка домалював святим люльки, ніби вони курять, і переляканий панотець змушений був переплатити художнику, щоб він виправив у домі Господа це неподобство. 

7-е місце

Оповідання Олександра Ірванця «Загальний аналіз», опубліковане в журналі «Кур’єр Кривбасу» (№244/245, с. 4-16), відтворює дотепну історію з життя сучасного українського письменника, який приїхав відпочити з обласного центру в будинок творчості в Ірпені і везе в письменницьку поліклініку до Києва аналізи в коробочці. Під час його поїздки в приміській електричці відтворено шаржовану логіку мислення інженера людських душ, який обурюється суржиком пасажирів, гендлярами, які торгують пролісками, невихованими людьми у метрополітені, які бігають ескалатором, успішним колегою, який обійшов його у творчості. Проникаючи у свідомість героя, читач розуміє, що змальований в оповіданні письменник насправді не титан слова, а єдиним продуктом, який він насправді може дати суспільству, є його аналізи.