Український римейк Віма Вендерса

Найперше, що викликає асоціації під час читання оповідання Олександри Усманової та Ольги Пошуруєвої – це фільм-фентезі Віма Вендерса «Небо над Берліном» зі своїм більш відомим римейком Бреда Сілберлінга «Місто ангелів» із Ніколасом Кейджем і Мег Райан у головних ролях. Можна сказати, що «Гра в чотири руки» – це український римейк фільму, що став класикою світового кіно. Якщо в «Небі над Берліном» джерелами, які передували появі фільму, були трансформовані в уяві Віма Вендерса живопис швейцарсько-німецького художника Пауля Клее, «Дуїнські елегії» Рільке, рядок про грішного ангела з пісні англійської рок-групи «The Cure» і металева фігура Ангела Миру в Берліні, то в Олександри Усманової та Ольги Пошуруєвої відчувається, що основним джерелом натхнення став саме фільм.

В оповіданні «Гра в чотири руки» ангел Кирило впав на землю, щоб допомогти Насті, яка в літаку страждала від приступу апендициту. Оглушений літаком, він опинився на землі з поламаними крилами. У фільмі Вендерса та в римейку ангели спустилися на землю свідомо, бо закохалися в жінку. Це був їх вибір. У «Грі в чотири руки» драматичну роль зіграв прикрий випадок. Та, незважаючи на це, в оповіданнях й обох фільмах багато схожих моментів. Навіть у побудові фраз Олександри Усманової та Ольги Пошуруєвої відчувається вплив першоджерел. Так, у «Місті ангелів» Сет, якого грав Ніколас Кейдж, після падіння на землю, уперше відчувши своє фізичне тіло, радісно запитує кожного будівельника: «Ти мене бачиш? Ти бачиш мене?» А в оповіданні «Гра в чотири руки» ангел Кирило здивовано запитує Настю, що єдина з людей побачила його крила: «Ви бачите? Ви справді їх бачите?» Так само в оповіданні кошеня біля станції метро впізнавало в молодику ангела й навіть бавилося його крилами, а в фільмі «Місто ангелів» собака відчуває невидимого для людей Сета.

Якщо фільм «Небо над Берліном» – це збірник приватних історій мешканців Берліна після Другої світової війни, що разом складають великий кіноепос, то оповідання «Гра в чотири руки» –лише одна витягнута з міського епосу любовна історія.

На відміну від римейку Сілберлінга, що має чітку сюжетну структуру, оригінал Вендерса нагадує елегії Рільке, зліплені в колаж із багатьма візуальними й звуковими картинами із життя повоєнного Берліна. Оповідання – теж колаж, але однієї історії. Енергетично та наративно сюжет не має цільності, і письменниці це відчувають, тому блоки свого колажу з’єднали зірочками, які виконують роль склейок. В оповіданні дев’ять текстових блоків і вісім таких склейок. Сюжет в оповіданні лінійний із вкрапленням у другому текстовому блоці спогаду Кирила про своє падіння на землю.

У згадуваних фільмах ангели читають думки людей, а їхню присутність відчувають тільки грішні ангели, що стали людьми, і лікарка Касіель, у яку закоханий ангел Сет. В оповіданні «Гра в чотири руки» ангел Кирило відчуває біль інших людей, а те, що він – ангел, відчуває в місті лише Настя.

Після падіння на землю ангел втрачає крила, які раніше йому давала музика. Настя змушує Кирила повірити в себе. Так гра Насті в чотири руки з Кирилом повертає йому віру у власні сили.