«Дві короткі історії Олексія Ганзенка»

У шістдесяті роки ХХ століття в архітектурі, дизайні, живописі, музиці й літературі з’явилася нова течія постмодернізму – мінімалізм. Мінімалізм у літературі зводиться до малих прозових форм. Але жоден інший жанр не має такої слабкої теоретичної розробки, як коротке оповідання. Особливо популярний цей жанр в американській літературі. США – єдина країна, в якій з 1983 року проходить щорічний конкурс короткого оповідання майстра цього жанру Фланнері О’Коннор. В американському літературознавстві коротке оповідання має назву shortstory. Зазвичай коротке оповідання має розмір від одного речення до двох-трьох сторінок.

         На початку ХХ століття в США проводився конкурсу найкоротшого оповідання. Головною вимогою конкурсу була класична розповідна побудова: зав’язка, кульмінація, розв’язка. Перемогу в конкурсі одержав О’Генрі. Його найкоротше оповідання складалося з двох речень: «Водій закурив і нагнувся над бензобаком подивитися, чи багато лишилось бензину. Покійнику було 23 роки».

         Американські письменники Шервуд Андерсен і Теодор Драйзер вважали короткі оповідання О’Генрі беззмістовними і зауважували, що їм бракує психологізму. Але це не завадило коротким оповіданням О’Генрі  стати каноном shortstory, а методику О’Генрі почали викладати в університетах і коледжах.

         Коротке оповідання сягає античної доби. До нас дійшли короткі оповідання Харона з Лампсака. У середньовіччі майстром короткого оповідання був італійський письменник Джованні Бокаччо, у ХVII столітті – китайський письменник Пу Сунлін, у ХІХ – Гі де Мопассан. У ХХ столітті кожна розвинута література світу мала своїх письменників, які писали короткі оповідання.

         Класиком українського прозового мінімалізму слід вважати західноукраїнського письменника Михайла Яцкова, що входив до угруповання модерністів «Молода муза». Саме він заклав основи жанру в українській літературі. Найцікавіша його мінімалістська проза була написана на початку ХХ століття. Ранній Яцків ішов у авангарді світової літератури і недооцінений українською критикою.

         Із сучасних українських авторів майстрами короткого оповідання є Галина Пагутяк, Богдан Жолдак, Василь Трубай.

Особливістю короткого оповідання є те, що воно відразу без вступу, без підготовки читача, проникає в суть проблеми, у вир емоцій. Коротке оповідання – це спалах переживань. У ньому немає стрункої форми. Це вирваний із життя чи уяви згусток рефлексій.

         Часто коротке оповідання носить парадоксальний характер. Мінімалізм у прозі дозволяє зачепити такі сторони сторони людської натури, які велика проза іноді не помічає.