Грудень 2011

Письменники довкола ялинки

Сьогодні новорічне свято має безліч атрибутів: ялинка, Дід Мороз, дванадцять ударів годинника, шампанське, салат «Олів’є», рязановські комедії «Ирония судьбы, или С легким паром» та «Карнавальная ночь», символіка, пов’язана з китайським календарем... Зустріч Нового року перетворилася на один суцільний ритуал у кількох варіантах. Варіант родинний – наготувати щедрий стіл, перед північчю ввімкнути телевізор, послухати привітання Президента, відкоркувати й розлити в кришталеві келихи шампанське та, коли годинник бамкатиме дванадцять, загадати бажання, а потім гучно цокнутися й «запити» своє бажання, аби здійснилося. Варіант товариський – усе те саме, тільки з друзями, або все те саме з друзями й у ресторані. Варіант публічний – вийти на центральну площу, послухати президентське привітання з величезного екрана, розлити шампанське в пластикові чи паперові стаканчики й не дуже ними «цокатися», бо звуку однаково не буде, а розхлюпати можна до дна. Останній варіант надається до реалізації тільки у великих містах. Звісно, є й екзотичні варіанти, наприклад, купити путівки «Новий рік у Парижі!» чи суттєво дешевше «Новий рік у Кракові!», поїхати за тридев’ять земель, де, замість снігу – пісок, а замість ялинки – пальми.

Протягом ХХ століття в письменників, як і в їхніх читачів, не було аж так багато варіантів святкування. До того ж ритуали формувалися поступово, із часом, і колись давно ялинка була різдвяною, а не новорічною, подарунки діткам носив Святий Миколай, а сивий довгобородий дідуган Морозенко дихав лютою хугою, кусав за пальці, а в кращому разі малював на вікнах розкішні вітражі.

У Російській імперії, яка спиралася на три стовпи – «православие, самодержавие, народность», світський Новий рік, безперечно, програвав релігійному Різдву. Споконвіку рік починався 1 вересня, і тільки Петро І узгодив його з європейським та запровадив традицію влаштовувати пишні новорічні урочистості. У 1700 році вперше, відповідно до царського указу, у Російській імперії офіційно святкували Новий рік. Відтоді ми впродовж трьох століть зустрічаємо його в ніч проти 1 січня. Але в юліанському календарі йому передує Різдво, а сам Новий рік спрівпадає зі святом Маланки (останній день старого року) і Василя (перший день нового року).

На світанку минулого століття літературна молодь передусім дотримувалася народних традицій — ходили колядувати, щедрувати, засівати. Олена Журлива, ще будучи молодою дівчиною та початківцем у поезії, відвідувала в Києві клуб «Родина». Це був осередок української інтелігенції, де бували Олена Пчілка й Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Олександр Олесь, Микола Вороний, Сергій Єфремов, Любов Яновська та багато інших. Окрім співання пісень під акомпанемент Лисенка, слухання доповідей та декламування віршів, студентська молодь цього українського культурного кола ініціювала доброчинну діяльність. Олена Журлива згадувала: «Коли надходили Різдвяні свята, наш гурток молоді нелегально збирав гроші на Червоний Хрест.

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

Система OrphusПомилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").