NOBEL WINNERS
| Липень 2011 |
| Ярослав Поліщук |
Триває рік Чеслава Мілоша, приурочений 100-річчю від дня народження одного з найбільших поетів сучасної доби. Сусідня Польща, свідома величі цієї постаті, ініціювала ювілейні заходи, що відбуваються в усьому світі. Зрештою, поет був істинним громадянином світу, отож логічно, що його творча спадщина також належить не лише рідній країні та національній культурі, вона промовляє до сучасників у найширшому розумінні цього слова. У цьому випадку світове визнання вдало збігається з універсальністю таланту, що спричинився до збагачення різних національних культур, а передусім польської, литовської, американської, до яких Мілош був найбільшою мірою причетний своєю біографією. Рік Мілоша – це також зручна нагода, аби замислитися над рецепцією його творчості. Ця тема неодмінно з’являється в численних статтях. Стурбованість з приводу того, що твори Мілоша втрачають популярність, що глибина його думки не знаходить у сучасному світі належного поцінування, все частіше висловлюють критики. Якщо про це не по-ювілейному відверто говорять у Польщі, то що казати про Україну, в гуманітарному просторі якої Ч. Мілош лишається постаттю ледве пізнаваною? Випадає похвалитися хіба що виданням кількох книг поета, котрі з’явились упродовж двох останніх десятиліть, себто в пору вже незалежної держави. Однак відгук цих творів серез читацької авдиторії лишається мінімальним. Його вірші, що характерні художньою досконалістю, разом з тим порушують глибокі філософські питання, проблеми буття й сутності речей. У своїй глибині ця поезія релігійна, вона концентрує увагу читача на засадничих питаннях на взір: Як можливо, щоб милосердний Бог створив світ, сповнений страждання, кривди і смерті? Як пережити найбрутальнішу суперечність світу, коли неймовірна краса поєднується з найжорстокішим підступом? Як пояснити безрозсудність людини, що створила найдосконаліші винаходи, а разом з тим губить сама себе, неспроможна жити у власноруч влаштованому, технічному й бездушному, світі? Яка доля чекає нас у ХХІ столітті, коли ХХ-й він позначився стількома великими трагедіями людства? У рідній Польщі, де Чеслав Мілош є хрестоматійним автором, присутнім у шкільних підручниках, його твори щораз менше купують у книгарнях. А критики б’ють на сполох, називаючи поета „великим відсутнім”, як Александер Ф’ют у недавній статті, присвяченій його пам’яті. Тим часом творча спадщина Мілоша велика не тільки кількісно, вона дуже важлива для того, аби зрозуміти наш час, його духовні поривання й засади. Мілош виявляється дивовижно актуальним, коли його перечитувати сьогодні, вже по смерті поета, в умовах нового двадцять першого століття. Його думки, залишені нам у численним інтерв’ю та нарисах, зокрема 80-90-х років, коли поет освоювався з новою геополітичною дійсністю Польщі, Європи і світу, аж ніяк не застаріли, вони цілком на часі. Це і загальні характеристики ситуації, і особливо – оцінки гуманітарних аспектів життя, національних та загальнолюдських цінностей, літератури й культури.
|
Text error found? Highlight it and press
Most important
about the detective theory!
Get yourself acquainted with interesting articles and add your theories and practical stories. We are looking for your letters at the following email: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ANNOUNCEMENT
Dear subscribers!
Printed and e-version of the "Dnipro" magazine both appear monthly!
You can subscribe to the "Dnipro" magazine:
On the web-site: www.dnipro-ukr.com.ua;
By telephone: + 38 044 454-12-80;
In “Ukrposhta” branches.
CITATION OF THE DAY
«Literature requires not only a talented writer, but also a talented reader.»
(J. Goethe)
ATTENTION!!!
Everyone is welcome to take part in writing of the literary-critical articles about the Nobel winners.
We are looking for your works about Henryk Sienkiewicz till 31 of March 2016.
The best article will be published on the "Dnipro" magazine pages.
Send your works at the following address: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (with a mark "Nobel winners").