Вересень 2010

Принц на білому тролейбусі

Перевозник Анастасія

***

Це вже звичкою стало – між римами сутінки гоїти,

Так, як стало в пригоді уміння шукати слова.

Я втікаю у себе

від себе, від себе самої.

Я боюся не збутися, зжовкнути, ніби трава.

Я боюся людей, і до них же тягнуся, мов свічка:

Хтось мене запалив, і тепер в кожнім слові горю.

Я втікаю у вірші. І це увійшло вже у звичку.

Як у тих, хто лишився, бажати добра кораблю.

***

Зіграй мені на скрипці, бо болить.

Сучасних нас до чорта. Вічних – мало.

Ті, що були собою – відпливли.

А ті, що мали силу – не зостались.

Зіграй мені. Про світло і про світ,

Про квітку-юність і про сиві скроні.

Планети не зійдуть з своїх орбіт

І не обірвуть лінію долоні.

Сучасних безліч. Справжнього – катма.

Та ті, хто знають правду, зможуть жити.

Зіграй мені, щоб шлях моїх оман

Розвіявся від доторку, від вітру.

***

Коли у садах достигає рясний виноград,

Збирають його і вичавлюють хміль і веселість.

Тебе запрошу я у свій світло-зоряний сад,

І місяць доріжку на травах шовкових простелить.

І будуть слова, і мовчання, і буде вино.

Зі слів чи з мовчанки – яка уже в тому різниця?

Мій зоряний сад зачекався на тебе давно,

І місячний промінь на травах...

Чекає чи сниться?

***

Тут поле волошок до неба ген-ген простяглося.

Годинник пісочний рахує хвилини й роки.

Ласкаво куйовдиш моє не пшеничне волосся,

А я до твоєї до рідної лину руки.

І щастя десь поруч пасеться на свіжім повітрі,

Неначе стриножене в яблуках білих лоша.

Нема за кохання нічого коротше на світі –

Пісочний годинник скоріш за думки поспіша.

***

Я один. И разбитое зеркало.

С. Есенин «Черный человек»

Я побачила тишу – принишклу, з руками у зморшках.

В неї сиве волосся і погляд суворий і сильний.

Чи до мене приходила, а чи до іншої, може…

Я, немов незнайому, її роздивлялася пильно.

Я побачила тишу. Я навіть її не злякалась.

Хіба можна боятися тих, хто прийшов рятувати?

Ось навпроти стоїть... Раптом блимнуло світло в дзеркалах –

Я побачила тишу, а тиша – порожнюю кімнату.

 

Перевозник Анастасія

Учасниця Всеукраїнського конкурсу

науково-дослідницьких робіт

 учнів-членів МАН України 2010

Літературний гурток

Палацу дитячої та юнацької творчості

міста Харкова

Керівник літературного гуртка — член НСПУ

Тараненко Ольга Степанівна

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

Система OrphusПомилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").