Що Вам до вподоби?

ДІЙОВІ ОСОБИ

CАВА– студент медичного інституту

ДРУЖИНА Літнього чоловіка

Х в о р і:

ЛІТНІЙ– чоловік у віці

БІЗНЕСМЕН

ДІВЧИНА

ЖІНКА  років п'ятдесяти

ТАЙГОВИК– дебелий чолов’яга  років сорока

ЖУРНАЛІСТна пенсії

ДІЯ  ПЕРША

Сава заходить до лікарняної палати, де напівлежачи в ліжку п'є чай із лимоном Літній пацієнт. На тумбочці стоїть цукорниця та блюдечко з нарізаним лимоном. 

САВА.  Викликали?

ЛІТНІЙ.  Не спиться.

САВА.  Дати вам снодійне?

ЛІТНІЙ.  Ні. Краще поговоримо… Чи робота? Або спати хочете?

Сава сідає на стілець біля ліжка.

САВА.  Хворих багато – не поспиш.

Л ІТНІЙ.  Я клопоту не завдам. День-два  – і додому. Серце прихопило, але то дурниця. Я дружині подзвонив, вона вранці прийде. Одразу з потяга – у родичів гостювала.

САВА. Так відпочинете поки день-два, подумаєте про те, на що часу бракувало.

ЛІТНІЙ Хех. Самому смішно. Смерть обмірковую. Не свою, а взагалі. Напевно, лікарня навіяла… Коли знайомий помирає, мені так сумно стає. Навіть якщо малознайомий… Якось… іще студентом був – лисіти став. Лікар порадив пальцями робити масаж шкіри черепної коробки: обхопити голову та просто, натискаючи, рухати туди-сюди. (Показує.) Так прилив крові збільшується. "Тільки, – говорив, – сильніше натискайте. У мене вже сили не ті". Я тоді подумав: "Такий рухливий дідок, погляд живий, напевно, прибіднюється". Через три дні знову прийшов до нього на прийом. А в реєстратурі сказали, що він помер. Я тоді дуже зажурився. А з іншого боку – хороша смерть: до останнього дня при силі та в здоровому глузді. Іще говорять: "Хорошу смерть потрібно заслужити".

У Сави дзвонить мобільний телефон. Він дивиться на екран.

САВА.Викликають. Я до вас пізніше зайду.

ЛІТНІЙ.Так, будь ласка.

Сава йде.

ДІЯ  ДРУГА

Сава заходить до палати Бізнесмена, який розмовляє по мобільному телефону. Сава чекає.

БІЗНЕСМЕН. У банку був?.. А всі кредитні картки оформили?.. Відстеж конвертацію та відсотки… Я їх знаю: усе одно гамселити треба. Одразу подзвони. Бувай.

Бізнесмен відключає мобільний.

САВА. Що у вас?

БІЗНЕСМЕН.  Пити хочеться. Пляшка на столі.

Сава бере склянку, відкриту пляшку й хоче налити води, але Бізнесмен його зупиняє.

БІЗНЕСМЕН.  Нову пляшку відкрий, щоб я бачив. Ту можеш викинути.

САВА.Вона ж наполовину повна?!

БІЗНЕСМЕН.  Забери собі… (Під ніс.) Оптиміст.

Сава відкриває нову пляшку, наливає води в склянку й допомагає Бізнесменові випити.

БІЗНЕСМЕН. Ох, добре… Ти новенький?

САВА. Друг попросив замінити на ніч.

БІЗНЕСМЕН.  Ти теж медик?

САВА. Так. Тільки я фармаколог.

БІЗНЕСМЕН.  Опаньки! І який курс? 

САВА. Останній.

БІЗНЕСМЕН.  Диплом на базі якого підприємства пишеш?

САВА. Іще не знайшов: час є.

БІЗНЕСМЕН.  Давай в мене. Акціонерне товариство "Фармпотребторг".

САВА. Назва якась радянська.

БІЗНЕСМЕН.  І прекрасно! Викликає довіру в бабусь – наших головних клієнтів… Покажеш себе – візьму на роботу. Спочатку на тисячу баксів, потім – залежно від масштабу завдань. Гори нема. Можеш до двадцяти тисяч дійти за пару років. Ну, звісно, службова машина, соцпакет й інший дріб'язок – одразу ж. Ну то як?

САВА. Фантастика якась. Звідки такий заробіток?

БІЗНЕСМЕН.  Ти що не знаєш, що фармацевтика входить у десятку найприбутковіших бізнесів у світі?

САВА. Так то ж "у світі".