ТЕАТР І ДРАМА
Вересень 2011 |
Михайло Іллєнко: «Я звик віддавати борги…» |
Інтерв’ю з українським кінорежисером Михайлом Іллєнко |
Я навіть не знаю, із чого почати. На жаль, тепер доводиться бігти навіть не за двома зайцями, а за значно більшою кількістю, щоб хоч якось залишався контекст, позаяк він, особливо в кіно, зникає. Література, хоч їй і важко, але, усе ж таки, має шанси: книга просто трошки дешевша, аніж кіно. А талановитих людей і в кіно, і в літературі багато. ОДНА НІЧ – АЛЕ НАША! Цього року «Відкрита ніч»[1] була вже вп’ятнадцяте, і мушу сказати, що нині їй не легше, аніж на початку, а, може, навіть важче. Останнім часом переглядав публікації в пресі, сюжети на телебаченні: у зв’язку з Одеським кінофестивалем там були згадки й про фестивалі, які в нас проводяться. А про «Відкриту ніч» просто перестали згадувати. Гадаю, не випадково. Ми декларуємо й позиціонуємо себе, як «Фестиваль українського кіно». Нехай короткометражного, бо за одну ніч багато не покажеш. Та багато й не знімається ж. Якби ми розтягнули фестиваль, наприклад, на тиждень, то програма просто не заповнилася б. Через те ми 15 років тому з колегами обрали форму «Одна ніч – один фестиваль». Я запропонував – вони погодилися. Одна ніч – зате наша! Далі починаються нюанси… Ми дуже довго шукали, як же означити критерії, які б дали змогу сказати, що це – українське кіно, а це – ні. У нас же зараз висувають критерії формальні, по суті, лукаві. Заведено так: якщо фільм знімається в Україні, то він український. Чи народився, приміром, режисер тут, отже, і фільм український. Хтось може сказати, що фільми Оксани Байрак – це українське кіно. Хоч я думаю, що це перебільшення. Зняв Сергій Лозниця, киянин, фільм: російські гроші, російські актори... Я зараз не про якість кажу, я не торкаюсь цього питання, у кожного фільму своя доля, але визначати таке кіно як українське – чи це не лукавство? За такими пересмикуваннями виникає драматична ситуація. «Є ж – кажуть – українське кіно, ну чого ви ще хочете?» |
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").