Травень-Червень 2011

За стіною

Мокрик Данило

Якщо ви живете в «сталінці» або «хрущовці» чи навіть в одній із тих новобудов, що оснащені якими завгодно вигодами, крім товстих стін, то усвідомлення, що зовсім поруч, безпосередньо за стіною, хтось живе, приходить до вас майже автоматично й без вашого бажання. Зранку ви прокидаєтеся, бо вашим слабким на вухо сусідам-пенсіонерам не спиться і вони не можуть почати день без ввімкненого на повну котушку телевізора. Вночі ви довго не можете заснути, бо тінейджери за стіною вирішили «гулять всю ночь до утра» із відповідним музичним супроводом. Увечері після роботи ви не можете спокійно полежати на дивані з книжкою, бо в сусідній квартирі батьки подарували доньці-школярці караоке, і тепер вона й дня прожити не може, не спробувавши відчути себе Леді Ґаґою або Вірою Брежнєвою. Якщо карма у вас зовсім погана й поруч поселилася гірко розчарована одне в одному сімейна пара, яка ще й має звичку підгодовувати своїх і без того неспокійних внутрішніх демонів алкоголем, то врятуватися від агресивного проникнення чужого життя у ваше власне ви зможете лише переїздом.

Якщо ж вам поталанило жити в будинку з товстими стінами – скажімо, в одній зі старих львівських австрійських або польських будівель – то непроханий гість усвідомлення життя поруч із вами вриватиметься до вашої квартири значно рідше. Якщо, звісно, сусіди не вирішать влаштувати в себе вдома капітальний ремонт і не виявлятимуть схильності до забивання цвяхів у стіни посеред ночі, то загалом їм доведеться добряче постаратися, аби ви їх почули. Від відлунь особливо гучних скандалів чи, навпаки, проявів плотського кохання вас, ясна річ, і такі стіни не врятують, але в цілому хороша стіна здатна гарантувати більш-менш пристойну звуко- і — як наслідок — життєізоляцію.

Стіна, що відмежовує мою спальню від квартири в сусідньому будинку – власне, одна з таких — хороших товстих стін. Це – не щаслива випадковість. Усе моє дитинство та юність якраз минули саме у «хрущовці» зі стінами настільки тонкими, що перешкоду вони становили хіба тільки для погляду. Усе інше, включно із запахами, проникало крізь них без особливих спотворень – тому, описуючи, на що таке життя схоже, я добре знаю, про що кажу. Караоке в той час, щоправда, іще не було, як не було на естраді й Леді Ґаґи чи Віри Брежнєвої, але в моєму випадку це сторицею компенсувалося наявністю в одній із сусідніх квартир колишньої оперної співачки, яку Бог наділив фортепіано і бажанням давати уроки вокалу студентам консерваторії.        Тож два роки тому при виборі мого нинішнього місця проживання одним із основних критеріїв для мене була товщина стін, і врешті-решт я опинився в одному з тих старих австрійських будинків, про які згадував.

У перші місяці я не міг натішитися своїм остаточним вибором. Можливо, мені ще на додачу банально пощастило із сусідами, але, так чи інакше, кожного вечора після роботи квартира зустрічала мене ідеальною тишею, щоночі я міг спокійно спати без вушних затичок і щоранку прокидався виключно за покликанням власного організму або будильника. Про те, що по той бік стін моєї квартири також відбувається якесь життя, можна було дізнатися, лише конкретно поставивши перед собою таку мету й доклавши до її реалізації певних зусиль – скажімо, приставивши до стіни стакан і уважно прислухавшись, чи не долине, бува, із сусіднього потойбіччя якийсь особливо наполегливий звук. Годі й казати, що займатися подібними бздурами в мене не було жодного бажання – навпаки, я цілковито насолоджувався новим для себе відчуттям повної аудіальної захищеності мого приватного простору й не мав наміру хоч якось порушувати цю ідилію.

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

Система OrphusПомилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").