ПРОЗА, етюди, оповідання, нарис
| Липень 2011 |
Десант у Пацятичах |
| Василь Калита |
– Смієшся, –відповів друг і процитував відому пісню із «Солдатів»: «И за окошком дембель мой». Незабаром дипломна й випускний. Невже ти думаєш, що я ці останні студентські дні проміняю на кілька папірців. – А я от хочу влаштуватися. Олена казала, що мріє працювати в «Омега-банку». Якби мене взяли туди на роботу, це зблизило б нас. Вася був приголомшений. Чи не вперше йому нічого було відповісти. Він гадав, що найближчий товариш до випускного ще не раз ділитиме з ним пиво в парку й горілку в барі, а його раптово потягнуло в кар’єрні баталії. Вова, який так любив життя в усіх його проявах, уподібнюється зараз Юзику, Петру та «бізнес-леді», урешті-решт, яка думає про одне. Вася пошкодував, що не відрадив тоді друга зв’язуватися з Оленою. Відчувалося, як сильно вона на нього вплинула. Якби ще друг віддалився через постійні побачення, Вася був би за нього тільки радий і терпляче зносив би самотність, але ця несподівана ділова хватка сприймалася мешканцем Кульпарківської як зрада. Тепер Вова кине пити, цілими днями пропадатиме в душному офісі, з’явиться, напевне, лише на захист дипломної, і якщо просякнеться психологією продвинутого амбітного «чувака», то й на випускному його навряд чи побачать. – Ти добре подумав? – видавив із себе Вася, що зовсім не бажав приховувати невдоволення. – Ти тепер з Оленою майже не бачитимешся. Робота в банку, знаєш, це від зорі до зорі. – Нічого, зате гроші непогані зароблю. Там і сім’ю будувати можна. Олена, я вважаю, це оцінить. – Припливли. Я розумію, заради кохання можна на будь-що піти, але навіщо такі жертви. Міг би, скажімо, після випускного влаштуватися, а то спішить тобі, як голий до тої роботи. – Поцікавитися принаймні треба негайно, і якщо йде набір, шансу втрачати не можна. – Вау! Ось усе, що мені залишається сказати. «Ріалі амбішіос мен». Тепер за руки з Петром візьмися та Юзика почни братом називати. – Ну, не ображайся, – Вова стукнувся з Васею пляшками. – Я ж не без вихідних працюватиму. Час і на Олену знайдеться, і з тобою пива випити. |
Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть:
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").