ПРОЗА, етюди, оповідання, нарис
| Серпень 2011 |
Паперушка |
| Василь Карп’юк |
Малий гуцул Федусик лазить поміж високими стеблами трави й ловить дідовим кашкетом метеликів. Реберчастих і жовтеньких. Один той, один той. Пробиває маленьким цвяшком їм крильця й нанизує, як ґердан, на червону нитку. Він хоче то мамі подарувати, бо ще ніколи нічого нікому не дарував, а нещодавно на його день народження дідо з бабою подарували йому ягня. Таке маленьке й біленьке. А блеє так файно, що й піп у церкві не годен подібно забагакати. Метелики тріпочуться на нитці, мовби маючи намір полетіти, а Федусик проказує до них: – Що ви носитеся? Аді на яку нитку вас насилюю. Ще с ти такої не виділи... І далі просувається межи твердими стеблами, прогортає їх маленькими ручками, а його картузик ледь-ледь видніється з-за високої трави. І от знову метелик. Федусик набрався відваги, розправив плечі й кинувся за ним із кашкетом, але не впіймав, бо зашпортнувся в щиву й шубовснув у море зелені. А на землі таких ґадзуль, що ну. І всі такі неоднакові. Одна велика і чорна. Лазить у траві й нікого не минає, бо всі обминають її. А ще одна довгатенька із вусиками. Шастає, ніби її хтось накрутив. І ще синенька , певно, мокра, бо виблискує, наче клямка, що її тато купив у Косові й поставив на вхідні двері, аби було файно. А ще багато інакших і таких самих. Вони лазять і нічим не журяться. Їм не треба наловити мамі метеликів. Федусик довго то обзирав і нарешті угледів паперушку. – О! Паперушка, – тихенько промовив і взяв її на долоню. – Я не паперушка, а сонечко, – відповіла паперушка. – Хі-хі-хі-хі! – розсміявся Федусик. – Паперушка каже, що вона сонечко. – А тому що сонечко, – утвердилася паперушка. – Чому мене всі називають паперушкою? - Тому що ти паперушка, – знову розсміявся Федусик. |
Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть:
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").