ПРОЗА, етюди, оповідання, нарис
| Листопад 2011 |
Різні долі у шести притчах |
| Олексій Ганзенко |
Шиномонтажник, космонавт, асенізатор, чергова, сержант – це не просто назви професій. За ними криються неповторні людські історії та життєвий досвід. Як вдалося черговій по станції доглянути свою клумбу, чому сержант залишився без дівчини, про що думає космонавт у відкритому космосі – усе це невеличкі питання, відповіді на які допомагають зрозуміти чим ми керуємся, що для нас найважливіше, і зрештою, хто ми такі. …сержант Сержант міліції одразу накинув оком на молоденьку продавчиню з кіоска. Раніше там торгувала товста тітка, то сержант лише нагинався до віконечка, брав свою законну пачку цигарок і йшов, а це… Ні, тепер він не квапився: зазирне, пожартує, скоро й на пластяночку кави набиватися почав — і нічого, запрошувала… Протискувався до напівтемного простору всередині торгової точки, чіплявся на вузенького дзиґлика в кутку, брав каву й заходився будувати далекосяжні плани… Отут виходила турбанинка: аби здійснилися далекосяжні плани, даму варто було би пошанувати якщо не шампанським, то хоча б дешевим вином із паперової упаковки, таке якраз продавалося в кіоску. Але біда була в тому, що сержант ніколи нічого в кіоску не купував… Це було питання принципу… Кожен міліціонер у відділку (неофіційно, зрозуміло) опікувався «своїм» кіоском, який беріг од негараздів епохи недорозвиненого капіталізму, й отримував за те від хазяїна точки милі, хоча й не надто коштовні, преференції у вигляді пачки цигарок або презервативів, пляшки мінералки та пакетика чіпсів. Купувати щось у «своєму» кіоску вважалося граничною зневагою до неписаних принципів, власне, вчинком неприпустимим. «Звісно, вино можна придбати в іншому кіоску, − міркував сержант, − але який це вигляд матиме в очах продавчині? Правильно, ідіотський, дівчина відразу поцікавиться, чого не купив у неї? Можна взяти безкоштовно − дасть, куди вона подінеться, але це вже взагалі… зваблювати даму за її ж рахунок…» Погони сержанта на плечах зовсім не означають, що власник тих пліч − негідник… Ні, він просто шанувальник традицій… Можна таки витратитися й на шампанське, шампанське в кіоску не продавалося, і це знімало всі проблеми. Але довбонуло ж йому, телепню, у макітру прозондувати попередньо ґрунт, наче не міг улаштувати обраниці сюрприз!» Зачувши про ймовірність романтичного вечора під шампанське, не надто романтична діва тут-таки заявила, що від шампанського в неї буркотить у животі! |
Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть:
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").