ПРОЗА, етюди, оповідання, нарис
| Листопад 2011 |
Півень |
| Юрій Ющак |
Був у бабці Велліни півень. Не півень – а краса. Здоровенний був, разів у п’ять більше, ніж середня, або по-науковому, пересічна курка. З великими жовтими лапами, що ними він поважно походжав серед курей, а на голові – великий червоний гребінь, який, на самому вершечку, трохи нахилявся на бік, і ця деталь робила півня схожим на бійця елітного підрозділу у краповому береті. Для курей була окрема обора, досить велика територія обнесена сіткою, але вигляд, серед навколишнього буяння зелені, вона мала пустельний і вражаючий. Це була край спустошена, витоптана земля, ніби там пробігло стадо бізонів, а не з десяток курей. А ні бодай одної травинки не росло на ній, ні одного паростка не пробивалося, лише якісь патики стирчали з землі, що мали являти собою кущі. А ще якісь ями, що кури повипорпували для купання у пилюці, каміння та пеньки. Взагалі-то, цей клаптик землі цілком був придатний для випробовування марсоходів. Так ось, час від часу, бабка Велліна випускала курей на подвір’я, щоб хоч щось там подзьобали та прогулялися. І коли це траплялося, то бува дуже цікавий день, бо півень починав обхід своїх володінь. А під своїми володіннями він вважав все, що попадало усередину кола з радіусом, що складав поділену на два відстань, яку півень міг пробігти від курника та повернутися до нього до заходу сонця. З такою нескладною аріфметикою легко підрахувати, що під той радіус попадало приблизно майже півсела. А при обходіволодінь, півень топтав курей, качок, гусей, дітей малих, дорослих і старих...і в загалі, усіляких істот, що попадалися йому на око. Чужі півні пускалися навтьоки лише здалля побачивши його, а наш півень, напевно, почувався, таким собі, царем. Першою, звісно, потерпала сусідська живність. Тому не проходило і кілька хвилин від відкриття обори, як вже бігла сусідка Сонька і кричала через паркан: - Велліно! Заберить вже свого півня – він всіх моїх курей подавить. Дивіться вже пір’я по двору літає… |
Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть:
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").