ПРОЗА, етюди, оповідання, нарис
| Грудень 2011 |
Святковий щоденник |
| Єгор Коник, Олена Кіцан, Маріам Агамян, Олег Субчак, Віталій Дерех, Петро Залевський, Марина Соколян |
Єгор Коник «Дух свята» Дух свята витає в повітрі... Звідки він береться – ніхто не знає, а от де беруться деякі його складові, трохи відомо. Спочатку холодний зі снігом вітер підпирав двері, та їх відчинили дітлахи. Вони довго тягнули через них санчата, і чисте та морозне повітря влетіло в під’їзд. Воно цього довго чекало. Та тепер, уже трохи нагрівшись та набравшись запаху медових коржів та давленого в холодець часнику, воно із зацікавленням стало підніматися вгору. Піднявшись майже під саму стелю другого й останнього поверху старого будинку, воно на хвилинку зупинилося та прислухалось. Із відчинених дверей квартири, зі старого радіо, що висіло над холодильником, залунав вальс. Так, саме вальс, вальс «Квітів» із балету «Лускунчик» Чайковського. Автору за це платити не треба, тому на місцевому радіо в новорічні свята його навіть не вимикали. Почувши це, повітря під стелею заметушилося, воно розуміло, що треба щось робити, та не знало що саме. Раптом дядько Петро відкрив квартиру, і звідти в під’їзд вилетіло інше повітря. Вони ніби вклонилися одне одному, і нове повітря додало аромат чищених мандаринів, смаженої ковбаси та печеної качки. І тепер те все одночасно: медові пряники, часник до холодцю, печена качка, чищені мандарини – закрутилося в танці під вальс «Квітів» із «Лускунчика». Стало жарко. Дядько Петро запалив цигарку та відкрив кватирку вікна на другому поверсі. І тепер все те повітря... Не зупиняючись... У танці... Про всяк випадок, а швидше для солідності, зірвавши з дядька Петра ще й аромат його святкового одеколону «Шипр» та прихопивши синій дим його сигарет, вирвалось у двір, на простір. Але тут той аромат та музику підхопив холодний зі снігом вітер і поніс до іншого такого самого старого будинку. Той додав щось своє. Потім далі – старою вулицею. А потім і взагалі над таким самим старим, як і все це, робітничим селищем. Та це тільки аромат і трошки звук свята. А от дух свята — це щось більше, і в кожного воно своє... І в неї, виходить, є теж своє.... Яке? Він та вона жили в одній із квартир цього старого будинку, жили давно, від самого народження. Сьогодні він іще не прийшов з роботи, вона ще раз обвела поглядом кімнату та, повернувшись на кухню, стала неспішно її обходити, шукаючи місце для відпочинку. |
Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть:
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").