Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова

Виховна година на тему: 
«Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова» 

Мета: поглибити знання учнів про свою державну мову; ознайомити школярів із поняттями «мова» і «слово»; виховати глибоку повагу і пошану до духовного скарбу нації – мови. 

Обладнання: урочисто прибрана сцена. В правому і лівому кутку – вишиті рушники; в’язки жита, пшениці, прикрашені різнобарвними стрічками. По центрі сцени вислови про мову. 

Хід виховної роботи 
О мово, ночі колискова! 
Прийми мій радісний привіт. 
Навік пройшла пора безславна. 
Цвіти і cяй, моя державна. 
(О. Олесь)

Вступне слово вчителя. 
Сьогодні 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. 

Ведуча. І саме сьогодні ми зможемо перевірити, як добре ви знаєте державну українську мову у дуже цікавій грі, як «Поле чудес». 
Щоб стати учасником гри, вам необхідно пройти відбірковий тур. У кожної дитини є номер, такий номер знаходиться в прозорій ємності. Один учень дістає по черзі три перших номери. Це і є перша трійка. Наступні гравці обираються аналогічно. 
А зараз дорогі учасники уважно прослухайте умови гри. 

Умови гри 
1. Учасник має назвати літеру тільки в тому випадку, якщо зроблено хід на полі, і стрілка показує певну кількість балів. 
2. Якщо стрілка показує «Банкрут» (Б), усі бали «згорають», а хід переходить до наступного гравця. 
3. Якщо стрілка показує «О», хід переходить до наступного гравця. 
4. Якщо стрілка показує «+», учасник має право відкрити одну букву, яку забажає. 

(У перервах між трійками ведучий (учень) подає інформацію з історії мови, письма.) 

Відгадай слово 
І. Завдання для першої трійки гравців. 
Завдання: урочистий виступ з приводу якоїсь важливої нагоди (Слово). 

(Після вгаданого слова помічники ведучого читають вірші).

Учень. Коли ти плекаєш слово, 
Мов струна, воно бринить. 
Калиново, барвінково 
Рідна мова пломенить. 
Коли мовиш, як належить – 
Слово чисте, як роса… 
І від тебе теж залежить 
Мови рідної краса. 

Виступ учениці. Найскладніша мова у світі – табасаранська. У ній – 44 відмінки. Такої кількості відмінків не має жодна мова. На табасаранській говорять у Табасаранському та Хівському районах Дагестану. Цією непростою мовою користується 73 тисячі осіб. Писати нею почали тільки у 1932 році, спочатку латинськими літерами, а з 1938-го – літерами російського алфавіту. 

ІІ. Завдання для другої трійки гравців.

Завдання: стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я. 
(Приказка) 

Виступ учня. Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитись до слова, уникати прикрих помилок, наприклад, у вживанні таких термінів, як «положення», «становище», «стан». Замість словосполучення матеріальний стан можемо почути матеріальне положення, тоді як у літературній мові давно закріпилися цілком виразні значення цих слів. «Положення» означає розташування в просторі (горизонтальне положення), певну думку якогось учення, зведення законів («Положення про вибори до Верховної Ради України»), «становище» - комплекс подій, обставин, ситуацію (становище в Україні). Слово «стан» має вужче значення, ніж слова «положення» і «становище». Воно найчастіше означає сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан, стан справ). 

ІІІ. Завдання для третьої трійки гравців. 
Завдання: невеликий ліричний вірш, що виконується співом. 
(Пісня) 

Учениця. Слово і пісня 
У слові – мудрість і душа народу, 
Ще ж як у пісні забринить воно: 
Чи золоте відерце коло броду, 
Чи золоте козацьке стремено. 
І мужність лицаря, й дівочу вроду – 
Як рідне відчувати нам дано, 
Співати слово, як джерельну воду, 
Криниці не замулюючи дно. 
О слово материнське, ми з колиски 
Доловлюєм твої грайливі зблиски, 
Довіку сонцесяйно нам світі! 
О рідна пісне, в кожнім серці суща, 
Ясна, незатьмарена й невмируща, 
Несеш ти рідне слово у світі. 
(Д. Білоус)

Виступ ведучого. Чому ми так говоримо? 
По саму зав’язку 
Цікаві вирази народні. 
Ось каже чоловік один: 
«В провулок напхано сьогодні 
По саму зав’язку машин». 
А другий каже, що у нього 
По саму зав’язку турбот. 
Звідкіль тут зав’язка? У кого 
Дізнатись учням про зворот? 
«Так, певно, говорити стали, - 
сказав Олесеві дружок, - 
тому що зерно насипали 
по саму зав’язку в мішок». 
Та ось питають на уроці 
У вчителя про це слівце. 
- Є, народилося в сорочці, - 
всміхнувся він, - словечко це. 
У давнину, коли в людини 
ще ґудзики не повелись, 
була в сорочці чи в кофтині 
на шиї зав’язка колись. 
Коли ж по горло хтось наївся – 
«по саму зав’язку», - казав. 
Отак цей вираз і прижився. 

ІV. Гра з глядачами.

А зараз конкурс для вас, шановні уболівальники. Ваше завдання: додаючи або віднімаючи на початку чи в кінці поданих слів утворіть слова з новим значенням: «Буря, буква, їжа, кобза». 

V. Фінал

Завдання: найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Здатність людини говорити. (Мова) 

Учень. Мова рідна, слово рідне, 
Хто вас забуває, 
Той у грудях не серденько, 
Тільки камінь має. 
Як ту мову мож забути, 
Котрою учила 
Нас всіх ненька говорити, 
Ненька наша мила? 
Як ту мову мож забути? 
Та ж звуками тими 
Ми до Бога мольби слали 
Ще дітьми малими. 
У тій мові ми співали, 
В ній казки казали, 
У тій мові нам минувшість 
Нашу відкрили. 
Мова рідна, слово рідне, 
Хто ся вас стидає, 
Хто горнеться до чужого, 
Того Бог карає, 
Свої його цураються, 
В хату не пускають. 
(С. Воробкевич)

VІ. Нагородження переможця. 
Заключне слово вчителя. 

Ведуча. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: «Я – українець. Син чи донька цієї землі. Я пишаюся цим, люблю свій народ, свою землю, свою мову!» 

Список використаних джерел 
1. Редакція газети. Позакласний час./ С. П. Приходько, В. Г. Давидова. За ред. С. П. Приходько . – К.: Вид-во Т.О.В., 2009. – 95с. 
2. «Цвіти і сяй, моя державна мова!»//Виховні заходи./ І. В. Павлова. – К.,2009. – 56с. 
3. «Як парость виноградної лози, плекайте мову...»//Виховні заходи./ Т. С. Воробкевич. – К., 2009. – 56с. 
4. «Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова»//Виховні заходи./ Л. Д. Мозгова. – Х., 2009. – 34с.

Автор: Чубатюк Лілія Анатоліївна

За матеріалами: http://pedagogika.at.ua/

Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER