Зустріч випускників

Танок

Ведуча 1: Сьогодні радість в нас така,

Що і межі немає.

Найдорожчих гостей – випускників своїх

Шевченківська школа стрічає.

Ведуча 2:  Багато літ, вже як у школі

Ваш останній дзвоник продзвенів,

І ось знову ви у дружнім колі

Колишніх пристрастей і днів.

Ведуча 1: Це тут росли ви і любили,

Це тут ви юними були.

І тут дорослими ви стали,

І звідсіля в життя пішли.

Ведуча 1: Добрий день усім! Вам, вчителі, сіячі знань, мудрі порадники і терпеливі наставники. І вам, колишні учні, що завітали в наш храм науки на зуcтрічз дитинством, однокласниками, вчителями. Я бачу усі в зборі. Отож урочисте свято з нагоди  зуcтрічі випускників _________   року вважаю відкритим.

Ведуча 2: Для всіх присутніх в цьому залі звучить пісня _________________________

у виконанні ___________________________________________________________

Ведуча 1: З вітальним словом до вас, шановні присутні, звертається випускниця нашої школи, а нині її директор …………………………………………

Виступ директора

Ведуча 1:      Росте людина... її життя починається світанком душі - дитинством. Залишається воно у пам’яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Ведуча 2:  Дитинство... Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Згадайте і ви своє шкільне дитинство. Бо колись і ви були такими маленькими як___________________________________________________________

Танок

Ведуча 1: Дитинство твоє – світанкова пора,

Над шляхом - як мрії – тополі.

Зростала й мужніла отут дітвора,

У рідній Шевченківській школі.

Ведуча 2: Ви вчилися множити тут і ділить

Із друзями радощі й болі,

Озброїлись мудрістю сивих століть

У рідній Шевченківській школі.

Ведуча 1: Три тисячі днів, двадцять тисяч дзвінків -

Проста арифметика долі…

Ви перше і світле кохання зуcтріли

У рідній Шевченківській школі.

Пісня « Все пройдет»    

Ведуча 1: У цей святковий вечір, дорогі випускники, ви маєте можливість пригадати далекі учнівські роки і незабутніх вчителів, які доклали багато зуcиль, щоб ви стали освіченими людьми. 

Ведуча 2:  Багато було вчителів у вас, різні предмети вони викладали.  Але всі вони робили одну велику неоціненну  справу: плекали безтурботне дитинство, готували вас до великих звершень і натхненного щасливого життя.

Слово вчителям

Ведуча 1:  Для вас, дорогі вчителі, танцює  ……………………………………………….

Танок

Ведуча 1:      Десять зоряних літ проминуло,

Незабутніх, ясних шкільних літ.

Час настав і мов пташки з гніздечка,

Полетіли в незвіданий світ.

Десять років  сиділи  ви поруч

І писали за рядком рядок,

Поки дзвоник у ранкову пору

Не звістив: скінчився ваш урок.

Ведуча 2: Однокласники, однокласниці!

Не забудьте друзів ніколи,

На вітрах життя не погаситься

Вогник нашої рідної школи.

Пісня

Ведуча 1: Сьогодні свято спогадів і свято сподівань,

Минулого й майбутнього прекрасна й світла мить.

Та в мить таку ми згадуєм щоразу

Людей, котрі не з нами зараз тут,

Тих, хто навіки перейшов життя межу,

Та в пам’яті живі і вічно будуть жити.

Ведуча 2: Вічно живими, енергійними, веселими, добрими залишаються в нашій  пам’яті вчителі, яких немає серед нас. Це:  

Ведуча 1: І не змогли прийти на цю  зуcтріч ваші ровесники:

Ведуча 2: То ж давайте вшануємо їхню пам’ять хвилиною мовчання

Хвилина мовчання

Ведуча 1: Є стежка, яка нам всім мила до сліз

Від рідного дому вона аж до неба.

Це нею колись ви до школи прийшли

Й до неї всім вам повертатися треба.

Ведуча 2: Старенька школа вас чекає, жде,

Вертає  в юність з бабиного літа.

Бо рідна школа в серці назавжди

В осінніх барвах і весняних квітах.

Ведуча 1: Шкільні роки – це незабутній світ.

Про вчителів живе – зоріє згадка.

І нині вдячний школі шлють привіт

Вже посивілі хлопчики й дівчатка.

Ведуча 2:  До слова запрошуєтесь ви, наші дорогі випускники.

Слово випускників

Ведуча 1: Для вас танцюють__

Танок

Ведуча 1: Вже далеко позаду весна,

Як вас школа в життя проводжала.

Та лишилася пісня привітна й сумна,

Що колись ви всі разом співали.

Ведуча 2: Так пішли на зорі ви у путь

Підкоряти життєві вершини.

А літа все ідуть і ідуть,

Переходять секунди в години.

Ведуча 1: Літа, літа… Уже за видноколом

І давні дні несуть у забуття…

Ніщо не вічне. А рідна школа

Живе в душі усе життя.

Пісня «Прощальна»

Ведуча 1:  Ось і підходить до кінця наше свято. Але  хай вічно звучать слова: "Здрастуй, школо !"Кожного року школа  знову чекає своїх колишніх випускників Тож і ви приходьте до нас через 5 років.

Ведуча 2: Нехай життя квітує буйним квітом

І свято радісне приходить знов і знов.

А доля хай дарує з кожним роком

Вам щастя, радість, мудрість і любов.

Ведуча 1:      Хай незгоди й негаразди вас обминають,

Хай душа і тіло ваші старості не знають.

Щоби попри кризи й капосні реформи

Вже й не літо. Але ще й не осінь…

Тільки дні чомусь коротші стали.

А ви наче не жили ще зовсім –

Все кудись за чимось поспішали.

Всі роки ці прожиті не марно

Діти виросли, онуки народились.

А ви й досі молоді і гарні

Хіба  трішечки, чомусь, втомились.

Сивина припорошила скроні

Та душа старіть не захотіла,

Бо не втримать   мрії на припоні.

І в очах  іскринки запалила.

Тож живіть окрилено, натхненно.

Поспішайте радість дарувати.

Кожна мить життя благословенна,

Тож причин немає сумувати.

 

 

Авторство, на жаль, не встановлено

За матеріалами: http://shevchenkiv-soh.ucoz.ru