Наша мова, у тобі – великого народу ніжна і замріяна душа

(Звучать пісні Теодора Кукурудзи. Сцена: вислови про мову; творчі

роботи учнів. Лунає голос із-за сцени.)

Голос читача. «Одним із найбільших скарбів, які успадковує кожний народ від

своїх предків, є незаперечно його рідна мова. Мова ця — то дзеркало душі

народу, то святиня, з котрою зв'язана не тільки минувшість, але і

будучність народу, і його повага в світі». (М.Подолинський, 1884р.)

«Нашій мові потрібен вогонь любові, потрібна духовна міць. А той, хто

дихає суржиком, не може мати духовного здоров'я, не може викликати

повагу до себе». (Д.Павличко.)

(Читці виходять на сцену.)

1-й читець. Мово українська,

Мово моя рідна,

Чому тебе цураються,

Чом ти така бідна?

Я тебе, кохана,

Вирву з поневірки,

Навернуться ще до тебе

Усі недовірки.

Над Галичиною

Перла заблистіли:

Подивіться, яка гарна

Наша мова мила!

Пахуча, мов квітка,

Розкішна, мов пава!

За те тобі, моя мово,

Вічна честь і слава! (Р.Завадович.)

2-й читець. О слово рідне!

Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співучий грім батьків моїх,

Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев...

О  слово! Будь мечем моїм.

Ні! Сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним. (О.Олесь.)

3-й читець. Вивчайте, любіть свою мову,

як світлу Вітчизну, любіть,

як стягів красу малинову,

як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові

не згасне священний вогонь,

як вперше промовлене слово

на мові народу свого.

Як сонця безсмертного коло,

що креслить у небі путі,

любіть свою мову й ніколи

її не забудьте в житті.

Ми з нею відомі усюди,

усе в ній, що треба нам, є,

а хто свою мову забуде,

той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

живе український народ.

Народ наш — трудар наш і воїн,

що тьму подолав у бою.

І той лиш пошани достоїн,

 хто мову шанує свою.(В.Сосюра.)

 4-й читець. Як не любить ту мову нашу?

Мені вона найкраща в світі,

Гарніша, ніж весняні квіти...

І, як найпершої любові,

Не заміню тієї мови!

Її ніколи не віддам

В поталу недругам.

Не дам над нею кпити і сміятись,

Щоб легкодухим не страхатись,

Скажу за тебе гнівне слово,

Моя ти рідна, горда мово! (П.Вакуленко.)

5-й читець. Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить — співає наша мова.

Чарує, тішить і п'янить.

Як довго ждали ми...

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.(О.Олесь.)

6-й читець. Все в тобі з'єдналося, злилося —

Як і помістилося в одній! —

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносять правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа. (В. Симоненко.)

Голос із-за сцени.«Українська мова за своїми виражальними можливостями,

лексичними арсеналами, музичними прикметностями, історичними надбаннями

в пісенній і літературній галузі належить до найрозвиненіших мов світу».

(Д.Павличко.)

«Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових

пахощів — скількома епітетами супроводяться визнання української мови.

І, зрештою, всі ці епітети слушні». (Олесь Гончар.)

А ми з вами переконаємося в цьому, виконуючи деякі завдання.

Зараз вам доведеться попрацювати, напружити свою пам'ять, показати

знання рідної мови.

Пропоную загадки від Дмитра Білоуса.

1.  До мене можна з річки доплисти,

мене дівчина може заплести,

дід як знаряддя — на плечі нести.

«К» спереду відкинеш — полечу,

почуєш тільки, як я задзижчу.

Що за слова? (Коса, оса.)

2. Летіла птиця на морозі,

над хатами зимовим днем,

згубила літеру в дорозі

і стала... цифрою з нулем.

Що це таке? (Сорока, 40.)

3.  Як станеш на просторі ти,

скажи, що це за диво:

і видно край, але дійти

до нього неможливо. (Обрій.)

4. До країни знань ішов мандрівник

І зустрів цікаві складники:

Поєднались префікс і числівник

І зробились назвою ріки.

Яка це назва? (Прип 'ять.)

5. Нумо трішечки напруги,

Ось вам і подробиці;

Перше тут — предмет, а друге —

Що з предметом робиться.

Як би речення словами

Не були заклечані,

Досить легко ми їх з вами

Визначимо в реченні.

Хто вони? (Підмет і присудок.)

6. Перше — сніп по обмолоті

На покрівлю хати,

Друге — жінка, ще точніше —

материна мати.

А коли в одному слові

Поєднати те і те —

Буде квітка, що весною

Жовтим цвітом зацвіте. (Кульбаба.)

7.  Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст — мовчок. (Знак питання.)

8.  Цей іменник означає предмет

Для зрізання злаків і трави.

Прочитавши ззаду наперед,

Будь-що тисни ним чи сік дави.

Що це? (Серп, прес.)

9. Лінивому не розгадать ніколи,

Кмітливому на відповідь — хвилина.

А буде наша загадка така:

Три букви, означають те, що й поле.

Додай знак м'якшення — і вже тварина

З родини оленів, струнка й прудка.

Що це? (Лан і лань.)

10. У нім — три літери, та ба —

Іде на ньому молотьба.

А прочитай з кінця — і вмить

Почне тобі мишей ловить. (Тік і кіт.)

Ведуча. Ви відгадали загадки. Часто відгадками були слова-паліндроми. Не

помітили? Паліндроми або «раки» — слова, які можна прочитати спереду

назад і ззаду наперед. Наприклад: тік — кіт, серп — прес. Хто з

присутніх у залі назве найбільшу кількість паліндромів? Є охочі? Прошу

до мікрофону. (Короп, біб, піп, око, Кирик, Алла.)

Українська мова чи не найбагатша на синоніми. Зараз ви отримаєте

завдання — підібрати синоніми до слів.

Беруть участь 2 команди.

I команда (4 учні) казати

говорити

промовляти

проказувати

вимовляти

балакати

мовити

повідати

прорікати

ректи

віщати

II команда (4 учні )глянути

поглянути

подивитися

зиркнути

споглянути

зирнути

глипнути

блимнути

зблиснути

Ведуча. Наступне завдання — скласти якомога більше слів із літер.

I команда (8 учнів) аеродром

II команда (9 учнів) синьоокий

Ведучий. Поки команди працюють, ми тим часом запросимо на сцену юних

артистів.

(Музична пауза. Підсумки конкурсу.)

Ведуча. Багата наша мова фразеологізмами, влучними висловами, які часто

можна замінити одним словом. Наприклад, ведмідь на вухо наступив —

відсутність слуху.

Наступне ваше завдання — розшифрувати фразеологізми.

I команда (3 учні)

1.  Комарика придавити.

2.  Баба надвоє ворожила.

3. Дурень думкою багатіє.

II команда (3 учні)

1. Бити себе в груди.

2.  Не кидай слів на вітер.

3.   За словами в кишеню не полізе.

Ведучий. Не цурається українська мова слів іншомовного походження. Це

свідчить про динаміку її розвитку, перспективність. Зараз я описуватиму

слово, а ви називатимете його (іншомовне).

I команда

Спеціально зроблене приміщення для стрільби. (Тир.)

Драматичний твір, призначений для показу на сцені. (П'єса.)

Одиниця маси. (Тонна.)

Столиця Іспанії. (Мадрид.)

II команда

Перший публічний показ нового спектаклю, циркової програми, естрадного

виступу. (Прем'єра.)

Теорія і мистецтво красномовства. (Риторика.)

Бесіда для радіо, телебачення з якою-небудь особою. (Інтерв'ю.)

Гриб, що росте взимку.(Шампіньйон.)

Ведуча. Іншомовні слова слід обережно вводити в рідну мову. Якщо можна

без них обійтися, то краще вживати українські назви.

Голос із-за сцени. Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино,

покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «і», а

також, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є»,

що зрізаний з неба разом із ниточкою. Бо кажуть, дитино, що мова наша —

солов'їна. Правильно кажуть. Але затям собі, що колись можуть настати і

такі часи, коли нашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися тільки на солов'їв, дитино. (Іван Малкович.)

«Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у

віках рідною мовою. В народу немає скарбу більшого, як його мова...

Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може

злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не

обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні». (Юрій Мушкетик.)

1-й читець. Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

2-й читець. Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

3-й читець. Не бійтесь заглядати у словник —

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад. (М.Рильський)

(Звучить пісня. Слова подяки всім присутнім у залі.)

 

Авторство, на жаль, не встановлено

За матеріалами: http://vlachentsy.com.ua