Велика вітчизняна війна (1941 - 1945)

Партизани та підпільники

Все починалося з грому небесного, 
Такого жорстокого, такого нечесного. 
Із ненависного, злісного грому, 
Який на світанку вигнав із дому…
А небо світле закрили чорні хрести! 
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі... 
І кров на травиці... І кров на землі...
І шипить у ставку гаряче залізо, 
І полум'я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна... 
І тато поволеньки кажуть: «Війна...»

З перших же днів, тижнів війни розпочався партизанський рух — збройна боротьба радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, в тилу ворога.

Активною партизанська боротьба була в Україні, Білорусії, в Орловській, Смоленській, Ленінградській та Калінінській областях Росії. Створювалися партизанські формування — загони, полки, бригади та дивізії, інколи до 20 тисяч чоловік.

Головні удари партизани наносили по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. чоловік — представників усіх народів Радянського Союзу.

В Україні — 500 тисяч, у Білорусії — 370 тисяч, в Росії — 250 тисяч, в Латвії — 13 тисяч, у Литві — 10 тисяч, в Естонії — близько 7 тисяч, в Молдавії — понад 6 тисяч, в Карелії — понад 5 тисяч.

Партизани знищили 58 бронепоїздів, 50 тисяч автомобілів, підірвали 12 тисяч мостів, пустили під укіс понад 20 тисяч залізничних ешелонів. Важливою формою партизанських дій були рейди партизанських формувань у тилу противника, які відволікали великі сили гітлерівців, що було суттєвою допомогою Червоній Армії.

Близько 200 тисяч учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями, в тому числі понад 127 тисяч — медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни» І та II ступенів, 233 відважним присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті, постановляю:

Установити День партизанської слави, який відзначати щорічно

22 вересня.

«У кожного солдата був перший бій. Він, цей перший бій, — на все життя. І в очікуванні його до людини приходить істина, прозріння, найвище знання себе і своєї місії на землі.

Коли я побачив убитих — і ворогів, і наших бійців, скирти трупів — мені більше не захотілося воювати. Ніколи...»

Темрява. Туман. Тиша. Але тиша тривожна. Прикордонники сторожко прислухаються. На протилежному березі Бугу гітлерівські війська закінчують останні приготування.

Наводяться тисячі гармат, до літаків підвішуються бомби, заправляються пальним танки.

Гуркіт. Вибухи. Дим пожеж. Крики поранених, плач жінок і дітей. Стогін самої землі... 22 червня 1941 року на світанку німецькі війська віроломно, без попередження, напали на Радянський Союз.

Почалася Велика Вітчизняна війна радянського народу проти агресора. У фашистів на головних напрямках було більше гармат, літаків, танків, добре навчених солдатів.

На боці Німеччини виступили Італія, Румунія, Фінляндія, Угорщина. Перед тим як напасти на Радянський Союз, Німеччина захопила Австрію, Чехословаччину, Польщу, Францію, ще деякі держави Європи.

Промисловість цих країн почала працювати на фашистів. Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941 — 1945 pp. — небувала в історії за своїми масштабами та жорстокістю битва радянського народу проти гітлерівського фашизму.

У цій війні вирішувалася доля всієї Європи, всього світу.

Для нападу готувалося 190 дивізій Німеччини та її союзників. Ворог розраховував покінчити з нами швидким, стрімким ударом. Але глибоко прорахувався.

Як один піднялися радянські люди на захист своєї Батьківщини. Перший удар ворога прийняли прикордонні війська...

Велика Вітчизняна війна. Шлях до перемоги

«Героїзм був і залишався протягом усієї війни характерною рисою наших воїнів, прямо і безпосередньо пов'язаною з головним джерелом подвигів — палким радянським патріотизмом... Наші воїни билися з ворогом, не шкодуючи ні сил, ні самого життя»

С. М. Штеменко, генерал армії

«В жодному статуті не записано, що солдат зобов'язаний кидатися під танк з гранатою, таранити літак, затуляти собою амбразуру дота. Масовий героїзм в роки Великої Вітчизняної війни був — і цього у нас ніхто не заперечить»

В. К. Борщевська, учасниця Великої Вітчизняної

Фашистська Німеччина напала на Радянський Союз підступно, раптово.

30 червня 1941 р. було створено Державний Комітет Оборони (ДКО) з надзвичайними повноваженнями під керівництвом Й.Сталіна. ДКО твердо спрямовував зусилля фронту і тилу до спільної мети — до розгрому ворога.

Вже 22 червня 1941 р. в заяві радянського уряду прозвучало: «Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами!» Заклики перших днів війни: «Смерть фашистським загарбникам!», «Все для фронту, все для Перемоги!»

Всі зусилля були спрямовані на мобілізацію сил народу. В ході загальної мобілізації на початку війни до лав Радянської Армії було призвано понад 5 млн. чоловік.

Гітлерівська Німеччина і її керівництво недооцінили Радянський Союз, його потенціал, його народ. Звичайно, жоден період історії не можна ідеалізувати, але вистояти і перемогти в такій страшній війні могло лише згуртоване суспільство, об'єднане спільністю інтересів і мети.

Яскравим виявом патріотизму і самовідданості радянських людей був широко розгорнутий на окупованих територіях партизанський рух. Боротьба радянських патріотів, партизанів та підпільників тримала окупантів у постійній напрузі, викликала страх, знижувала боєздатність фашистських військ.

Свій величезний внесок у Перемогу зробили література і мистецтво — «джерело, з якого живилася велич і сила народного духу». В перші години війни була написана пісня «Священнаявойна», яка стала воістину народною і «за своїм впливом на моральний стан народу, за своєю мобілізуючою силою варта була не одного десятка дивізій».

Письменники, артисти, художники, музиканти — їхній внесок у всенародну Перемогу безцінний. Не можна забувати того, що було визнано світовою громадськістю, визначними політиками 40-50-х років XX ст. — Радянський Союз виніс на своїх плечах основний тягар війни, поклав на вівтар найтяжчі жертви, врятував людство від фашистської чуми.

Велика Вітчизняна війна. День Перемоги

День Перемоги — 9 травня — всенародне свято, встановлене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року в ознаменування перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні.

За наказом Верховного Головнокомандуючого 9 травня 1945 року в Москві відбувся салют 30 артилерійськими залпами з тисячі гармат.

Відтоді щорічно у цей день до пам'ятників, меморіалів, братських могил покладаються вінки і квіти, відбувається святковий фейерверк.

У кожному селі і місті жителі України віддають данину пам'яті полеглим воїнам, вшановують живих учасників Великої Вітчизняної війни.

День Перемоги є всенародним святом в Україні.

Іде весна. 

О, хто її не ждав 
Під небом голубим 
У кожнім домі, 
Щоб Перемога 
Гуркотом октав 
Прийшла до нас 
Теплом і першим громом!

Велика Вітчизняна війна. Прапор Перемоги

Червоний Прапор, який 30 квітня 1945 року розвідники 756-го полку 150-ї стрілецької дивізії Михайло Єгоров та МелітонКантарія підняли над рейхстагом в Берліні, став символом Перемоги радянських військ над фашистськими загарбниками.

20 червня 1945 р. Прапор Перемоги з особливими військовими почестями спеціальним рейсом літаком Лі-2 був доставлений з Берліна до Москви, де 24 червня на Параді Перемоги його урочисто провезли на спеціально обладнаному автомобілі по Красній площі попереду військ.

Зберігається в Центральному музеї Збройних Сил. Прапор Перемоги це священна реліквія.

Велика Вітчизняна війна. Хвилина мовчання

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ світлій пам'яті загиблих в роки Великої Вітчизняної війни.

Один з урочисто-траурних ритуалів свята Перемоги, який щорічно транслювався в Радянському Союзі Центральним телебаченням та Всесоюзним радіо.

Вперше ця передача-реквієм прозвучала в ефірі 9 травня 1965 року (20-річчя Великої Перемоги).

В ній — данина пам'яті людям, які загинули в боротьбі з фашизмом в роки війни, любов та пошана до воїнів-переможців, партизанів, підпільників, трудівників тилу, усіх, хто не щадив свого життя в ім'я перемоги над фашизмом; солдатів антигітлерівської коаліції, героїв руху Опору, мужніх борців проти фашизму в Європі.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

За матеріалами: http://vodjanska.ucoz.ua

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").