Свято осені  

Зала  святково прикрашена:  осіннє  листя, виставка  «Дари  Осені»,вишиті  рушники,  квіти.. На  фоні  мелодії  П.І.Чайковського «Пори  року»  ведучі говорять  слова.

Ведуча:  

Осіннє листя  падає  по  волі

Вкриває  землю дорогим  шатром,

Це  золото, дароване  в  знак  долі,

Змальоване  і  пензлем  і  пером.

Ведучий:

(на  фоні мелодії)  сонце  поволі  сідає  за обрій.  Крізь його  проміння  дихає  осіння  прохолода.  Золотиться  листя  на  деревах  і   важніє гілля  його  стиглістю.  Осінь,  як  величава  королева,  крокує  світом.  Прийшла  вона  і  на нашу  землю,  Зустрічають  її українці  врочисто  та велично:  піснею  і  танцем,  словами  величальними,  дійствами  змістовними,  бо  надходить  пора  пані  Осені  поступитись  місцем  на  земному  престолі  Зимоньці-любоньці,  збирає  вона  своїх  друзів,  шанувальників,  дорогих  гостей  і  влаштовує  чарівний,  прощальний бал.              

Розпорядник  балу: 

Пані  та  панове!  Щорічний  бал  пані  осені  оголошується  відкритим.  Щирими оплесками  вітаємо  господиню сьогоднішнього  свята  -   королеву  Осінь.

(Заходить  Осінь,  проходить  між  столиками, вітається  з присутніми)

Непомітно,  але  впевнено вступила  в  свої  права  Осінь

Тож  бенкетуй  осінь  княгине  поки  сонце ще ходить  радо.  Бенкетуй  моя  ладо!

Осінь:

Щиро  рада  бачити  всіх  вас у  себе  на  гостині. Своєю  працею, старанням  ви заслужили  бути  присутніми  на  моєму  балу.  Тож  нехай  звучать  сьогодні  привітальні  слова,  гарні  пісні, нехай прославляться  найкращі.

(Осінь  сідає на  відведене  почесне місце  в  залі,  а  учні  співають  пісню)

Ведуча:  

Вже  друже  осінь!                                         

(Учні  виконують  номер  художньої  самодіяльності)

Сценка   «Гарбузи»

Гарбуз 1:

Яка  прикрість!

Гарбуз 2:

Яка  прикрість!

Гарбуз 1:

Це  неможливо!

Гарбуз 2:

Це  катастрофічно!

Осінь:  

Що  сталося,  вельмишановні гарбузи?

Гарбуз 1:

Ми  розгубили  всю  свою родину.

Гарбуз 2:

Ми  мали  честь  брати  участь  у  Великій  овочевій  раді,  Були  відсутні  на городі  не дуже  довго.

Гарбуз 1:

А  коли  повернулися,  то  нікого,  розумієте,  нікого  з  родини  уже  не  знайшли.  Ні  огірочків.

Гарбуз 2:

Синів  і  дочок  (плаче)

Гарбуз 1:

Ні  морковиці  …рідної  сестриці.

Гарбуз 2:

Ні  баклажанів.

Гарбуз 1:

Невже  баклажани теж  з нашої  родини?

Гарбуз 2:

А  хіба  ні?

Гарбуз 1:

Звісно,  ні.  Вони  з  південних,  заморських.

Гарбуз 2:

Зачекайте   колего,  а хто  ж  у  нашій родині?

Осінь:    

Просимо  прибути до  зали  всіх  членів  гарбузової  родини.  та відрекомендуватися усім  присутнім.

(До зали  входить   гарбузова  родина  з  номером  художньої самодіяльності )                            

Осінь:    

Вдячна  всім  вам за гарні  й  щирі  слова.  От  зібралася  в залі  вся  родина гарбуза.  Прошу  займати  свої  місця.

Розпорядник  балу:  

Сьогодні  до  нас  на  свято  завітали  Міс  парасолька та  містер Зонтик.

Міс Парасолька:   

Добрий  вечір,  друзі!

Містер Зонтик:

Вітаємо  вас!

Міс Парасолька:   

За  вікнами  зараз  осінь.  По-різному ми  називаємо  її:  холодною,  золотою, щедрою,  дощовою, сумною.

Містер Зонтик:

Але щоб там  на  було,  осінь гарна  пора року,  і  як  би  там  на  було  надворі  -  холодно  чи  тепло – рідна  земля  завжди  прекрасна,  приваблива,  чарівна.

Міс Парасолька:   

Народна мудрість  говорить:  осінь  сумна,  а  жити  весело.  Так  нехай  же в цей  день  звучить прекрасна музика,  ллється  річкою  веселий  сміх,  ваші  ноги  не  заморяться  в  танці,  нехай  веселощам  не  буде  кінця.                              

(номер  художньої  самодіяльності)

Ведуча:   Ау!  Ау!

Ведучий:Ти  чого?

Ведуча:   Осінь  прийшла, дощі  принесла,  а в тумані  можна  й  заблукати.  Ос  і тренуюсь.

Ведучий:Де  заблукати?  В  тумані. Та  я  в школу  із  заплющеними  очима дійду.  Виходиш з  будинку, проходиш  до  рогу,  повертаєш,  Тут  обережно, -  злий  собака,  далі – калюжа,  попробуй – ні,  ще  не  замерзла.  Ну то як?

Ведуча:   Усе  ж  таки  Осінь сумна - пора  року.

Ведучий:От  би  осінь  на  зиму  замінити!

Ведуча:   Та  то  ж  ще  три  місяці  канікул!  На  жаль.

Ведучий:Так,  шкода.  Що  ж  робити

Ведуча:   Треба  розвеселитися.

Ведучий:Я думаю,  що  хороший  настрій  залежить тільки від  нас.  Ти  зі  мною  згоден Містер Зонтик?

Ведуча:   Цілком  згоден,  шановна  Міс  парасолька,  І щоб  наші  гості  не  сумували  ми  запрошуємо  їх  пограти.

 ( Проводиться  гра.)

Містер Зонтик:

На  сцену  запрошується… 

( Звучить  грім )

Голос:       

У  зв’язку  з  осінніми негараздами  зникли  ведучі  свята,  ні  вибачте будь-ласка,  заміна.

Баба  Яга:

Е-е-е-ей! Лєший!  Хлопці  допоможіть  мені  знайти  Лєшого.

Ліший:       Мир  вам  дорога  публіка!  Нехай  завжди  буде  Сонце  в  ваших домівках.  Нехай  пошле Аллах  вам  свою  благодать. ( До  Яги)  Салам Алейкум!

Баба Яга:          

Бонжур!  Ти  все  переплутав: у  нас  тут  не  карнавал,  а  свято  Осені.  А  ми  на  ньому  ведучі.

Лєший:                

А  це  не  карнавал,  це  казка, яка  може  стати  дійсністю.

Співає             

Где-то  в  ауле горном,  там  где  осенью  снега,

По  небу  ходят  рядом  с  тобою  облака.

Там  даже  месяц  лично,   с тобою был  знаком

Там  без  меня  по  небу  ходишь  ты  пешком.

Баба Яга:          

Ну  не  пішки,  а  в  ступі  і  не  в  горном  аулі, а  в  нашому  дрімучому  лісі. Тільки  я  не  розумію  чого  ти  так  вирядився,  Лєший?

Лєший:                

Я  не  Лєший.

Баба Яга:          

Ось  тобі  й  на.  А  хто  ти  Саддам  Хусейн?

Лєший:                

Я  -  султан!

Баба Яга:          

Ах,  пробачте,  ваша  величність!  А  дозвольте  узнати,  де  ваш  гарем, шановний.  Де  ці  Кікімори,  відмочки,  русалки.  Де?  там  на  нєвєдомих  дорожках?

Лєший:                

Ні,  тут!  І  не  відмочки,  а  красуні  писані.  Все  равны  как  на  подбор. С  ними  дядька  -  я  султан.

Баба Яга:          

Ти  мабуть  на  сонці  перегрівся.  Сходи  в  буфет!  Охолонь  трішки.

Лєший:                

Сама  сходи  і  охолонь.  Я  тільки  подумаю,  як  тут  зараз  же  з’являться  прекрасні  танцівники.  Але  ж  ти  мені  не  віриш.

Баба Яга:          

Вірю.  І що  сьогодні  карнавал  в  лісі  -  теж  вірю. І  я  не  Яга,  а  Снігуронька.   Я – Снігурка,  а  ти  - Султан.  Непогана  парочка.

Лєший:                

Я  так  і знав  що  ти  все  зіпсуєш.  Я  ж   тобі  кажу,  що  це  казка,  мрія, розумієш?

Баба Яга:          

Та  ти   заспокойся,  Лєший!  Не  треба  нервувати,  На  ось  валідол, допомагає.. О х – 0х-0х.

Лєший:                

Ні,  я  доведу  тобі!  Дивись!.  Треба  висмикнути  із  бороди  волосинку  і сказати: Лети,  лети волосок.

Баба Яга:          

Та  не волосок,  а  лєпєсток.  Султан.  Ех,  ти  Ось  дивися  як  я  це  роблю .

( Ворожить)

(  Номер  художньої  самодіяльності  )

(  баба  Яга  ходить  по  залу  із  зонтиком  і  приглядається  до  людей )

Лєший:                

Ти  чого  це?  На  небі  ні  хмаринки,  ні  тучі.  Для  чого  тобі  зонт?

Баба Яга:          

Ти  прогноз  погоди слухав?  Буде  сильний  дощ.

Лєший:                

У  мене  своє  бюро  прогнозів.  Якщо  ноги  крутить – буде дощ,  якщо  спину  скрутило  -  сніг.  А  сьогодні  тьфу - тьфу,  як  молоденький  підосиновик.

Баба Яга:          

Тобі  під твоїми  осиками  погано чути?  Я  ж  тобі  кажу:  буде  дощ  Зі супутника  передали.

Лєший:                 

Кому  передали?

Баба Яга:          

Мені  передали.  Бери,  кажуть  бабка  зонт,  буде  великий  дощ,  злива.  І  пере дай своєму  мухомору. Щоб  дома  сидів  і  не  шлявся в  таку  погоду  по  лісі. Привіт!

Лєший:                

А  ти  куди?  
Баба Яга:          

На  куди кину  гору.  Справи  у  мене,  є  лдне  діло,  яке  не  терпить  отлагательства.  Скоро  буду.

Лєший:                

Яке  в  тебе  діло?  Ти  що  мене  одного  кидаєш?

Баба Яга:          

Не  кидаю.  Але  і  з  собою  взяти  не  можу. Опасно. Ти  японську  знаєш?

Лєший:                

Ні.

Баба Яга:          

А  англійську?

Лєший:                

Ні,  а що?

Баба Яга:          

То  я  тобі  по-руськи  кажу6  сиди  тут  і  крапка. А  щоб  тобі  не  скучно було -  з  друзями пограй.  Привіт!

Лєший:                

Привет  от  старих  щиблет!  Легко  сказати  пограй,  а  в  що?  В  що ж  мені  з  вами  пограти.  Може  в  хокей?  Так  я  на ковзанах  не вмію  стояти і  ковзанів  немає.  Придумав  Я  запрошу  на  сцену…

( Номер  художньої  самодіяльності)

Ліший  сидить  і  плаче

Баба Яга:          

Ти  чого  тут  сирость розвів?  За  ким  плачеш - побиваєшся?

Лєший:                

А   тобі  яке  діло? Хочу - сміюся,  хочу – плачу  у-у.

Баба Яга:          

Ну-ну. Аряі  із  опери  «Фіговая драма»  виконується  вперше.

Лєший:                

Ой,  Яга , це  ти?   А  я  думав…

Баба Яга:          

Ну  і  що  ти  думав..

Лєший:                

Що ти  мене  кинула.  Я  так  злякався.

Баба Яга:          

Ну  що  ти,  хіба  я  можу тебе  кинути?  Ти  ж  мене  300  років  знаєш.  Ми  ж  з   тобою напаргники,  ну  не  плач  ,  давай  повеселимося,  про  любов  поспіваємо. Любов  нечаянно нагрянет,  пообещает  и  обманет…

(Баба  Яга  виконують  танок)

Виходять  Містер Зонтік і Міс Парасолька.

Міс Парасолька:   

Ну  і   справи,  що  це  убло?

Містер Зонтик:

Восени  так  завжди буває.

Міс Парасолька:   

Ви  як  завжди  праві, Містер Зонтік І  зараз  ми  пропонуємо  гру.  «Вы  правы»  или «Вы не  правы».

( ГРА)

Міс Парасолька:  

«Без  реклами  нам  на  світі  не  прожити  й  дня…»

Містер Зонтик:

Вона  є  необхідною  в  наш  час  і  ти  повинна  бути  згодна  зі  мною.

Разом:    

РЕКЛАМА!

Міс Парасолька:   

Шановні друзі,  школярі!  Дитяча  перукарня  «Кучеряве життя»  за  низькими               цінами  зробить  хімію,  фізику,математику,  інформатику.

Містер Зонтик:

Пропонується  Женьшень.  Самопошук,  Самовивіз.  Самовикуп,  Детальна  Карта  Далекого  Сходу  знаходиться в кабінеті  №  ……..

Міс Парасолька:   

Наші  фруктові  напої  втамують  спрагу.  Спрагу  ви  можете  отримати  від заробляння  грошей  на  ці  напої.

Містер Зонтик:

Прогноз  астролога:  про  моду  -  цієї  осені  будуть  носити …. руки  в  карманах.

Міс Парасолька:   

Порада:    якщо  в  шафі  немає  вільного  місця,  попробуйте  сховатися  від музики  в  іншому  місці,  Але  не  в  нашій  школі,  тому  що  музика  тут обов’язкова.

(Номер  художньої  самодіяльності)

Містер Зонтик:

Говорять,  що  Осінь – це  смуток,  безперервні  дощі,  похмура погода  - не  вірте,  друзі! Осінь  по-своєму  прекрасна  й  приваблива. Вона  надає  душі -  щедрості, серцю – тепла.  В  життя  неповторну  красу. І  ще  не раз  в  школі  засвітяться  вогні осіннього  балу.

Міс Парасолька:   

Ось  і  закінчилось  свято  осіннє,  думаю,  що  всім  воно  підняло  настрій. Хочеться  співати,  завжди  сміятися. І  ви  погодитеся зі мною, друзі!

Містер Зонтик:

До  побачення!  До  нових зустрічей.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

За матеріалами: http://zhemchuzhna.ucoz.ua