Сценарій свята "Осінь у нашому краї"

Звучить спокійна музика.

Ведуча.
Наша рідна Україна,
Щедра, сонячна земля,
Ген, дорога тополина
Пролягла через поля.
До небес шатром високим
Шелестять рясні сади,
А у них солодким соком
Наливаються плоди.
Вже промінчики все рідше
Обливають нас теплом.
І все швидше, швидше, швидше
Мчать хмаринки над Дніпром.
Жовте листячко осіннє
Вже кружляє у садку,
І село наше чарівне
Квітне золотом в танку.

Любі діти! Сьогодні ми з вами зібрались у цьому залi, щоб привiтати одну цiкаву, чарiвну гостю. Ви вже добре знаєтє плоди її невтомної праці. Вгадайте, хто вона така?

Що за гостя знов прийшла
У село i в місто,
І калину одягла в червоне намисто?
Всі листочки в золоте знов пофарбувала,
Груші, сливи, виноград
Нам подарувала.
Хто ж це все зробив для нас, діти?

Дiти. Осiнь...

Ведуча. А чи хочете ви, щоб Осінь прийшла на наше свято? Давайте-но розкажемо про неї вiршi та заспіваймо пісню, може, вона нас почує та завітає до нас у зал?

Небеса прозорi, мов глибiнь рiки,
Падають, мов зорi, з явора листки.
А над полем нитка дзвонить, як струна,
Зажурилась квiтка, чує снiг вона.
Довго дощ калюжi міряв,
Помарнiв осiннiй день…
Одягнувши плащик сiрий,
Не спiває шпак пiсень.
Вiдлiтай, шпачок, у вирiй,
За шпакiвню не журись.
Поживи там на квартирі,
А на весну в сад вернись.
Вже прощаються лелеки,
Бо почули зиму.
Листя жовте в край далекий
Теж хотіло з нами.
І листок малий, мов пташка,
Дзьобиком, киває,
А злiтати в небо страшно,
Крилець-бо немає.
Журавлi летять, курличуть,
Шлють останнє прощавай,
Лiтечко з собою кличуть,
Забирають в теплий край.
Ой, як жалко менi лiта
І журавликiв моїх,
Та не буду я тужити,
Бо весною стрiну їх.

Ведуча. Ось, давайте-но послухаємо, яка біда трапилась у наших дiтей.

(Пiсня «Караблики з паперу», муз. Н. Михальчук).

Ведуча.
Осiнь! Ну визволи наших дiтей з бiди!
До нас у садочок прийди!

(Звучить спокiйна музика (кришталева). Заходить Осiнь - дорослий).

Осiнь. Добрий день, любi дiти! Ой, скiльки ж вас тут!
Я лiтала над землею,
Працювала я над нею,
Жовту фарбу не жалiла,
Все красила, золотила.
Раптом чую пiснi, спiв,
Море музики, вiршiв,
Мов дзвiнок, дитячий сміх,
Захотiла й я до них.
Щось лiтала я, лiтала,
Без упину працювала,
Мабуть, трiшки заблукала,
Де ж це я, в селi чи в мiстi?
А як же воно називається?

Ведуча. Зараз дiти заспiвають тобi пiсню, i згадаєш.

Пісня «Осінь в Горностаївці»
Сл. i муз. Н. Подхалюзiної

Осiнь в Горностаївцi наступила,
В наш садочок хмаркою прилетiла,
Поле жовтим соняхом золотiє,
Кавунами й диньками багатiє.
Наша Горностаївка,
Наша Горностаївка,
Люба Горностаївка золотiє.
Сонечка гарячого вже немає,
І на морi хвилька набiгає.
Всi дерева золотом осипає:
Гарно так, що серденько завмирає.
Осiнь Горностаївку,
Осiнь Горностаївку,
Осiнь Горностаївку прикрашає.

Осiнь. Оце так! Невже я на Херсонщинi?! Швидко ж час летить. Яка прекрасна ваша Земля. Ви, Мабуть, дуже її любите, дiти?
Із душi цiлої, iз всього серденька
Люблю тебе, земля моя, земля рiдненька.
Люблю i вас, ниви мої,
Ниви колосистi, i сади вишневi,
І луги цвiтистi.
Люблю рiдну хату,
Вулицю чистеньку
Так, як люблю я батенька
Та рiдну неньку.

 Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://pedagoginfo.blogspot.com/

Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER