Прощальний вальс

Святково прибрана актова зала. Під тиху музику ведуча звертається до присутніх.

Ведуча. Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! Здається, що тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду - напружена пора іспитів, і ось - випускний бал, до якого одинадцять років, як по східцях, довелося підійматися нашим випускникам.

Ведучий. Одинадцять шкільних років... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість.

Ведуча.

Сьогодні музика лунає гучно в школі,
І тоне в квітах урочистий зал.
В очах у кожного - і радість, і надія,
В нас випускний - шкільний останній бал!

Ведучий.

Вітаємо всіх вас на нашім святі, -
Воно і смутком, й радістю дзвенить,-
Це свято зрілості і свято розставання,
Майбутнього прекрасна світла мить!

Ведуча. Шановні гості! Вчителі, батьки, друзі та рідні наших випускників! Всі ми із хвилюванням чекаємо на урочисту мить.

Ведучий. У ваших очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.

Ведуча. Адже кожен, хто сидить у цій залі, доклав зусиль для того, щоб наблизити це свято.

Ведучий.

Дорослими вже стали наші діти,
Їх повноліття і тріумфу час настав!
Запросимо випускників востаннє
Зайти у цей знайомий, рідний зал!

Ведуча. Вітаємо їх гучними оплесками та запрошуємо до святкової зали випускників ........ року!

Лунає музика, по черзі заходять випускники з класними керівниками. Ведучі оголошують клас і його керівника, потім говорять слова під час руху випускників.

Ведучий. Ідуть випускники. Поряд із ними - їх класний керівник. Погляньте на ці знайомі обличчя, які ніби подорослішали за один день, адже саме сьогодні вони переступають межу дитинства…

Ведуча. Зі святом вас, дорогі випускники, шановні батьки, вчителі, гості, всі присутні у цій залі! Такого свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного із нас. Надходить день, коли доводиться пережити водночас і світлий сум, і біль розлуки з людьми, без яких не уявляєш свого життя, і ще - від передчуття зустрічі з невідомим, поки що, майбутнім.

Ведучий.

Ви - молоді і повні сил,
Не вистачає, мабуть, крил,
Ви б рідну землю облетіли
І свої душі збагатили
Любов'ю, милосердям, теплотою,
Щоб жити в радості з метою
Красу творити і добро творити,
Де б не були ви, всюди пам'ятайте,
Що ви - ЛЮДИ...

Ведуча. Через усе життя ви пронесете пам'ять про рідну школу. У хвилини радості та смутку хай оживають у ваших душах ці слова.:

Подає в ранковій тиші школа
Дзвоника останні позивні...
І на серці терпко, як ніколи:
Ти ще учень й одночасно - ні.
Не було щасливішого в світі...
І старий учитель - стріхи брів -
В юнім колі, в білому зацвітті
Молодо і сам собі зацвів.
І ця Танька, Танечка, Тетяна,
В котру був закоханий весь клас,
Підійшла до тебе і неждано
Запросила на прощальний вальс.
Прощавай, шкільна скрипуча парто,-
Шхуна у країну добрих знань!
Шкодувати рано ще й не варто,
Бо у серці тисяча бажань.
Як не думав - не знайшлося слова.
Може, й ні до чого тут слова?
Рук торкалася коса шовкова -
І хмеліла в танці голова...
Ой, куди світанок дня покличе,
Поведе куди він завтра нас?
І щемить чекання на обличчі,
І звучить шкільний прощальний вальс.

Ведучий. Випускний вечір ........ року оголошується відкритим! (звучить гімн)

Ведуча. На нашому святі присутні такі гості: ............

Минає дитинство... І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дощу, і аромат, аромат квітів учителям на прощання. Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по домівках. Назавжди.

Ведучий. Але в якийсь момент всі зрозуміють, які прекрасні люди 11 років навчались поруч із вами, отримували оцінки, сиділи за однією партою, таких уже не зустрінеш...

Ведуча.

Слово для привітання надається директорові школи.

Очікуванням кожне серце б'ється,
Надії вогник ще в очах не згас,
Директорові слово надається,
Він сьогодні з радістю вітає вас.

Ведуча. Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки...
Слово для зачитування наказу про видачу атестатів надається заступнику директора з навчально-виховної роботи.

Ведучий.

Школо... В районі ти - невеличка держава,
Пишаєшся не кількістю, а славою
Тих учнів, що навчались "на відмінно,"
Нагородити їх потрібно неодмінно.

Вручення атестатів медалістам.

Право першими отримати атестати та й ще медалі за особливі успіхи у навчанні надається кращим випускникам школи:...........

Слово мають випускники.

Випускник 1.

Шкільне дитинство дзвоником злетіло,
Доросле починається життя.
Нам щойно атестати вручили -
Путівку в невідоме майбуття.

Випускник 2.

Ще мить - і назавжди залишимо школу,
Підемо усі в самостійне життя,
Та рідний поріг не забудем ніколи,
До нього серця наші знов прилетять.

Випускник 3.

Тепер уже прийшла пора прощання,
і ми сьогодні трішечки сумні.
За наше виховання і навчання,
Спасибі, дорогі учителі!

Випускник 4.

Як швидко шкільні роки пролетіли,
Неначе вчора ми були такі малі.
За те, що нас любили й розуміли, -
Спасибі, дорогі учителі!

Випускник 5.

Бувало, біля дошки ми "німіли",
Забувши теорему чи вірші,
Спасибі, що ви лагідно сварили,
Шановні, дорогі учителі!

Випускник 6.

Та кожним роком впевненішим кроком,
Ми переходили із вами з класу в клас,
За ваші ласку і за нас тривогу
Ми полюбили ніжно й щиро вас.

Випускник 7.

За те, що ви були за батька й матір,
Учили чесно жити на цій землі,
Що нам не поспішали двійки ставить,
Спасибі, дорогі учителі!

Випускник 8.

Вже позаду залишились уроки,
Екзамени нам більше не здавати,
Минуло одинадцять років,
І нам сьогодні хочеться сказати...

Випускник 9.

Що будемо ми чесно в світі жити,
Творити, мислити, як ви учили нас,
Свій край безмежно й віддано любити,
Як це робив славетний наш Тарас!

Випускник 10.

І в день такий, - урочистий, святковий,
Дозвольте вашу працю вшанувати,
І квіти ці, принесені сьогодні,
Від всього серця вам подарувати.

Ведуча.

Настає врочиста мить!
Має бути тихо, як ніколи.
Щоб атестати вам вручить.

Слово має директор школи.
Вручення атестатів.

Ведучий.

О мить прекрасна, зупинись,
Годиннику, не йди так швидко,
Бо зараз вручать атестат, -
І що ж тоді? Прощай, дитинство!

Атестати отримують учні ............. класів

Ведуча.Ну ось, здається, і все. Школу закінчено. Уроків більше ніколи не буде... 

Ведучий. Дивне все-таки слово "ніколи". Все буде: інститут, сім'я, діти, робота, а ось школи... вже не буде - і дитинства також не буде.

Ведуча. Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо й непомітно, з першими літерами на дошці, з коротеньким платтячком, з пронизуючими дзвінками, які дорожчі за всі теореми на світі, зі знайомим, звичним голосом першої вчительки.

Ведучий. Пам'ятайте її завжди. Вона, як мама і тато, - єдина і неповторна, тому що - перша. Це до вас, шановні ...... звернено зараз вдячні погляди ваших дітей. Подивіться, які вони красиві і зовсім дорослі. Слово надається першій вчительці ......

Ведуча. Перша вчителька піднімається на сцену, ведуча говорить слова, тихо звучить "Пісня про вчительку"

Це сталося раптово:
В морі квітів і звуків
З теплих матусиних рук
Вчитель узяв ваші руки,
Він увів вас у перший клас,
Але найдивовижніше те,
Що ваші руки і зараз у руках вашого вчителя.
Жовкнуть сторінки книжок,
Але ви - його учні тоді, зараз і навіки.

Виступ першої вчительки

Ведучий. У минулому залишилися звуки останнього дзвоника. Нелегкий шлях довжиною в дитинство ви пройшли з того дня, коли вперше впевнено і сміливо взяла вас за руку ваша "класна мама". 

Ведуча. Ви пам'ятаєте ту мить? Були ви тоді смішними п'ятикласниками, які міцно трималися за руки мам. І ось промайнуло сім років...

Ведучий. "Учитель - сіяч, що засіває добром ниву", - так сказав про невтомного сіяча доброго, розумного й вічного видатний педагог Олекса Духнович. Сказав багато років тому, але плин часу невладний над мудрістю та життєвістю думки, бо невтомно і щедро засівають освітянську ниву педагоги нашої школи. Вони розуміють, що все, до чого пригорнулося дитяче серце на зорі життя ,- добро, справедливість, совість, честь, - залишиться у ньому назавжди.

Ведуча.

Завжди поруч бути звик
Строгий класний керівник...
В теплих долонях плекав пташенят,
Не сподіваючись щирих подяк,
Виросли діти на радість батькам,
Щиро сьогодні дякують вам!

Виступ класних керівників

Класний керівник 1.

Як же час пролітає швидко...
Наші діти так скоро ростуть...
Білі плаття, як крила лебідки,
Вас у вальсі легкому несуть.

Класний керівник 2.

У вальсі юність кружляє чудова,
І наповнився щастям зал.
Перший раз, як Наташа Ростова,
Ви сьогодні прийшли на бал.

Класний керівник 3.

Перший бал! Зашарілі й ніжні!

Як збентеження подолати?
Мов лебідоньки білосніжні,
Ви збираєтесь відлітати...

Класний керівник 4.

І на досвітку, як проміння
Сонце ясного забринить,
Ви гніздо своє неодмінно
Вже покинете, щоб летіть...

Ведуча. 17, 18 чи 20 років тому зустрілися Він і Вона, поєднали свої долі, а сьогодні їх діти стали випускниками... Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку і батькового теплого погляду.

Ведучий.Як добре, що вони так зустрілись у житейському морі, знайшовши за темними туманами берег своєї любові із хвилями тривог...

Де б не був, вертаюся думками
До рідні, до батька і до мами.
Як вони о цій лихій годині,
Коли так нелегко Україні?
Звідки носять воду у господу,
Що збирають з поля і городу?
І які їм сняться сни ночами
У милому домі між садами?..

Ведуча. За мудре виховання дітей подяки батькам вручає директор школи.

Слово батькам!

Ведучий.

(коли батьки піднімаються на сцену)

Мати йде...
Тихо йде...
У болючій своїй сивині.
Сонцем палить
Слово ніжності та доброти - "Мати".
Світлом її усміхається поле весні.
Руки її - щоб добро голубіло в зеніті,
Губи її - щоб не згасли розрада і сміх...
Всі ми, усі материнським теплом обігріті.
Тож шануймо й возвеличуймо її.

Ведуча.

Усі мовчіть - щось мати скаже,
Цвітуть притишено слова.
Вони із веселкових вражень,
З любові, що в душі жива.
Зійшлися діти всі до школи,
Де хліб, як доля, на столі...
Усі мовчіть: говорить Мати
Вустами неба і землі!

Виступ батьків.

Ведуча. Знову просимо тиші довкола: Знову слово директору школи.

Директор школи вручає подяки батькам за зразкове виховання дітей.

Ведучий. Настав хвилюючий момент, час прощання винуватців сьогоднішнього вечора з учителями, школою...

Ну от і всі, що виступить хотіли,
Напутнє слово промовляли...
Випускники, тепер ви вже дорослі стали,
Тож гідну відповідь умійте дати...

Концерт випускників.

Ведуча. Прощальний вечір... Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості та смутку, світлої печалі... Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Сьогодні школа в сяйві квітів і святкового вбрання випускників ніби притихла, щоб попрощатися з вами, провести вас у далеку дорогу, яка називається "дорослим життям".

Класні керівники.

Сьогодні ви зі світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг...
Хай буде вам безмежний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.

Якщо сили в дорозі покинуть,
Рідний дім, рідну школу згадайте...
Хай сюди всі думки ваші линуть -
І до нас ви частіш завітайте!

Нехай у домі вашім завжди буде світло,
Хай люди усміхаються привітно,
Нехай земля квітчає шлях до школи!
Здоров'я вам, надії та любові!

А ще вам - довгих літ і море квітів,
Хай кличуть вас осяяні дороги.
Сміливо йдіть, наші дорослі діти,
В шляхи життєві від шкільних порогів!

Як свято дитинства, кінчається казка,
Як стрічка кіно, обриваються сни,
І, не сподіваючись вже на підказку,
Проблеми вирішувать сам мусиш ти.

Вчитель 1. Буде важко - кріпись!

Вчитель 2.Буде гірко - не плач!

Вчитель 1. Вітер - не гнись!

Вчитель 2. Не уникнуть невдач...

Вчитель 1.Якщо горе - дивись!

Вчитель 2.Якщо сльози - утрись!

Вчитель 1.:Якщо страшно - держись!

Разом.Знай: життя треба" жить"!

Ведуча. Покидаючи шкільний " острів скарбів", пам'ятайте: справжні скарби - це скарби вашої душі: доброта, щирість, совість.
Кожен із вас має свою найзаповітнішу мрію. Цінуйте її, любіть, боріться за неї - і тоді в життя кожного увійде червоний вітрильник надії. А ці вітання, дорогі випускники, прийміть як талісман удачі.

Стільки літ промайнуло відтоді,
Як косички злилися в косу...
Ви побачили вперше сьогодні
В чистім погляді чисту сльозу.
Світ багатий на добрих людей,
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця.
Може, більше ніколи й ніде
Вам не випаде з ними зустріться.
Все, що здійснилось,Все, що наснилось,
Вічно вам буде зоріть,
Те, що зоріло, Вам серце зігріло,
Не розгубіть, не розгубіть...

Ведучий. Дякуємо всім, хто цінує, поважає колектив середньої ......... школи, і всім тим, хто прийшов до нас на свято! До нових зустрічей!

Автор: Дєвицька Наталія Миколаївна, вчитель вищої категорії української мови та літератури СШ  №292 м. Київ.

Джерело: http://ostriv.in.ua/