Україно! Мій  коханий  краю!

Ведучий 1.

Під рідним небом жайворон співа,

Я радий знати тих пісень  слова.

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне  святеє  слово: Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я радий знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово «Україна».

Ведучий 2.

У ріднім краю зелен-гай шумить.

Я знати радий, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово «Україна».

О Боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: «Україна».

Ведучий 1. Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес.

Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів -   все це наша Україна.

Ведучий 2. Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю.

Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки,вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.

(Звучить  Державний гімн  України).

Ведучий 1.

Жертовний Хрест у кожному селі

Людською пам’ятю   приречений

Холодний вітер з верховіть,

Цілує Хрест, як сина мати.

Ведучий 2.

Тут Українські юнаки

За Україну полягли в страшну годину,

Тут розпинали не Христа,

Тут розпинали Україну.

Ведучий 1.

Так їх багато полягло

За честь, за волю, України,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

Ведучий 2.

На грані двох тисячоліть

Чорніє Хрест у білім полі,

Тут вмита кров’ю наша Воля

Для нас усіх Хрестом стоїть.

Пісня: «Ой , на горі, на Маківці, ой там  б’ються  січовії стрільці»

Учень 1.

Нехай ім’я  Твоє святиться,

Ті жертви, труд і кров,

Батьківська земле, Україно,

Для Тебе вся любов.

Учень 2.

Нехай буде навіки слава,

Батьківщино, Тобі,

І тим усім синам Твоїм,

Що впали в боротьбі.

Пісня: «Подай, дівчино, руку…».

Учень 3.

Ми йдем вперед, над нами вітер віє,

І рідні нам вклоняються жита

Від радості нам серце мліє,

За волю смерть нам не страшна!

Учень 4.

Дзвенять шаблі, як ясне сонце, сяють.

Гримлять пісні, аж земленька свята

Дрижить під нами дорогая,

За волю смерть нам не страшна!

(Пісня: «Розпрощався стрілець…»).

Учень 5.

Ой, обріжу чуба -

Подамся в Січові Стрільці.

Мама білую сорочку

Вишиють мені.

Хай тоді дивуються

Хлопці-небораки,

Як до Львова я приїду

Верхи на коняці.

Учень 6.

Дайте ще я скажу!

Гей, піду я в гори

Між стрункі смереки,

Гляну на простори,

На міста далекі!

Стрільці Січовії

Так відпочивають,

Що вороги злії

Спокою не мають.

Пісня :

Учень 7.

Вийшла в степ широкий

Мати посивіла.

Попід зелен кленом стала. Заніміла.

І згадалась знову матері війна.

Учень 8.

Синочку, рідненький, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе кличуть

А ти лежиш в холодній цій землі.

Учень 9.

Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І принесу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в синєє чоло.

Учень 10.

О. сину  рідний,мій єдиний сину!

Як хороше мені тоді б було!

Учень 11.

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

Пісня «Балада».

Учень 12.

Ой впав стрілець украй зруба

Коло зламаного дуба

І не встане вже,

І не встане вже.

Учень 13.

Йшов до бою опівночі,

Смерть закрила йому очі

Від трьох куль на все,

Від трьох куль на все.

Пісня: «У темному лісі.

Учень 14.

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, як ясенів.

Доглядала, берегла,

Душу й серце віддала,

Тільки б дужими росли

І щасливо вік жили.

А літа-неначе плин.

Підросли за сином син.

Скільки сили у плечах,

Скільки вроди у очах!

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, мов ясенів.

Ой літа, ой жур-біда,

Вже й сама  немолода.

Мати, мати не журись,

Будеш в радості колись.

Є опора, захист є,

У синах життя твоє.

Берегла, ой берегла –

І Вітчизні віддала…

Впав під Києвом Іван,

А за Львовом – син Богдан,

І донині там вони

Зупиняють шал війни.

Тільки менший, Ярослав,

Не відомо де упав.

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, як ясенів.

Пісня: «Ой, у лузі при дорозі.

Учень 15.

Славні стрільці , візьмемо прапор ,

дорогу святиню

І у славі привітаєм рідну Україну!

Засвітимо ясне сонце, нарід вибігає,

Українське славне військо весело вітає.

Вийшов батько, вийшов рідний,

Вийшла стара мати.

Вийшла вірна дівчинонька коня напувати.

Учень 16.

Січові стрільці – наша гордість!

Наша честь!

Наша слава!

Так гарно, так пишно рядом виступають.

Чола їх завзяті скрасили вінці!

Як орли, до сонця погляд піднімають-

Юнаки кохані! Січові стрільці!

Чи може неправда що груди зі сталі,

А серце у грудях, як молотом б?є!

А що вже співають!

Ой, як же співають!

Аж серденько мліє!

Аж серденько мре!

Пісня: «Розпрощався стрілець зі своєю ріднею.

Учень 17.

новий день настає в незалежній державі,

Мов не було похмурих, знедолених літ!

Україна моя розквітає у славі –

Невмируща і сильна, допоки цей світ!

Слава Україні!

Героям  слава!

Пісня « Ой у лузі  червона калина…».

Ведучий 1.

Нехай ніхто не половить

Твоїх земель, не розтина

Бо ти єдина Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Ведучий 2.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ

І козаки й Стрільці Січові

За тебе гинули в полях

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький шлях.

Ведучий 1.

Страждальна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Ведучий 2.

Нехай ніхто не половить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина Україно,

Бо ти на всіх  у нас одна.

Молись, дитино, за Україну

Що нам безсмертне життя дає.

А по молитві ставай до чину.

Молитва в небо знімає вгору,

Заводить сонце в душ і- алмаз

А праця творить землі опору

Та від скорботи рятує нас.

Молись, дитино, щоб не вернуло

Московське рабство, як темна лжа,

А по молитві пильнуй, щоб було

Твоєї зброї не жерла ржа.

Молитва щира-то з Богом згода,

То криця духу, а не руки,

А наша зброя -   твоя свобода,

Твоя будучність на всі віки.

 

Автор: Ключник М.М., педагог-організатор

Джерело: http://dubanevychi.info