Вечір зустрічі з випускниками

Дзвенить шкільний дзвінок. Звучить козацький марш. На сцену виходять ведучі.

Ведучий 1. Доброго дня, шановні друзі, дорогі гості і вчителі! Золотою симфонією для вас прозвучала мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Щиро вітаємо вас на цьому урочистому святі. Хай цей вечір наповниться спогадами давно минулих років…

Сьогодні ми  знову зустрічаємося з вами, випускниками школи, молоддю нашого села.

У нашій школі ювілей випускників 1982 року, 1987 року, 1992 року, 1997 року.

Ведучий 2. Хоч залишивши школу стіни нашої школи, ви розійшлися різними дорогами, але всіх вас єднає одне – вогник  любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України. Сьогоднішня зустріч – це і мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, якими були 10 чи 25 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.

Ведучий 1. Дехто давніше, а дехто рік тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрічаєтесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Адже всі ви випускники нашої дорогої і такої рідної школи.

Ведучий 2. Відомий французький письменник Антуан Сент-Екзюпері говорив: «Всі ми родом з дитинства», а ми додамо – всі ми родом з …, мальовничого квітучого села на зелених прикарпатських пагорбах, оточеного пахучими луками, чарівним лісом, змійкою річки Вишеньки.

Звучить пісня про …

Виходить група учнів

Учень 1. Сьогодні свято в кожного із нас,

На серці радісно й приємно.

Широко двері школа відчинила,

Запрошує усіх гостинно.

Учень 2. Ми цим вітанням хочем нагадати

Відому істину буття,

Що рідна школа – то як рідна мати:

Її урок – на все життя.

Учень 3. О школо! Рідна Альма-матер!

Тобі наша честь і хвала.

Хай славить під небом блакитним

Тебе гомінка дітвора!

Учень 4. О школо, свята Альма-матер,

Тобі наш доземний уклін!

Клянемось завжди пам’ятати

Твій чистий малиновий дзвін!

Пісня «Небо ще зоріє»

Ведучий 1. Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади, це для кожного із вас довгождане свято.

Ведучий 2.  Дорогі випускники! Ми допоможемо вам повернутися у щасливе дитинство, чарівні роки юності, згадати свої уроки і спів ставити їх з нашими. Бажаємо приємного перегляду!

Сценки із шкільного життя 8-9 класів.

Ведучий 1.  Ідуть роки. Час змінює землю, суспільство, людей. І тільки школа залишається незмінною частиною життя кожної людини. Змінюється й сама школа, вчителі, директори, учні… Згадаємо директорів, які свого часу стояли біля керма керівництва … школою:

Ведучий 2. Слово для виступу надається директору  школи …

Виступ директора.

Звучить пісня…

Ведучий 1.  Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що з випускників, які прийшли на цю зустріч є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми.

Інтерв’ю…

Учень 1. Пригадайте дитячі печалі,

Як до школи ішли ви малі.

Тут вас вчителька перша стрічала

Ой, як швидко минули роки.

Учень 2. Як любили ми вас, наша вчителько перша,

Що вела нас з собою в світлий, сонячний клас.

І  голівки свої на долоні обперши

Ми дивились на вас, прислухались до вас.

Звучить пісня…

Ведучий 2.  Давайте пригадаємо перший клас, перший урок у школі. пригадайте день, як із сльозами на очах ви йшли за своєю вчителькою, боязко оглядаючись, чи чекає вас мама.

Ведучий 1. І якими зажуреними можна було побачити в перший день навчання в першому класі хлопчиків, яких посадили з дівчатками. Та страх швидко залишав, бо добрі, лагідні очі і добра, чуйна усмішка вчительки підбадьорювали вас. І ви, як могли, розказували, що вмієте читати віршики, рахувати, розповідати казки.

Учень 3. Збираються у вирій летіти лелеки.

І зграйками діти до школи ідуть.

Учителько перша моя ви далека,

Як хочу зустрітись, з вами побуть.

Ви вчили колись нас читати, писати,

Як ручку тримати в руці…

Учили нас хором співати

І людям робити добро.

Ще край свій учили любити,

І землю, і бджоли й квітки,

Із книги життя невідомого світу

Відкривати нові сторінки.

Ведучий 2.  Йшли роки… Збігали, мов весняні струмочки… Коли день приносив нове пізнання світу, нові успіхи і радість. І перша важка книга Буквар, і Читанка, і перші малюнки, і перші ноти – все це ви засвоїли з допомогою вашої першої вчительки.

Ведучий 1. А зараз слово надається першій вчительці  випускників 1982 року, 1987, 1992, 1997.

Пісня «Вчителько наша добра і строга»

Ведучий 2. Педагогічну естафету вчителів початкових класів прийняли класні керівники:

Читець. Які ж терплячі все-таки

Ті класні керівники.

Ідеї цінні подавали,

Ходити в школу заставляли,

А ще до пізньої пори

Робили з нами вечори.

І непомітно вчили нас

Добру, порядку кожен раз.

І скільки вистачало сили –

Людей порядних з нас ліпили,

Ми ж у житті вас не забудем

І пам’ятати завжди будем.

За все ми вдячні вам без ліку –

Спасибі ніжне і велике!

Ведучий 1. Слово надається класному керівнику…

Пісня…

Ведучий 2.  Опановувати світ науки вам допомагали вчителі, які є серед нас і яких вже немає, які тепер працюють в інших школах і які вже на заслуженому відпочинку. Завжди з теплотою в серці будемо згадувати вчителів: добрих, терплячих, неспокійних, завжди з іскорками любові в очах це:…

Учень 1. Цей день по праву належить вчителям,

І він осяяний мільйонами зірок.

Хай ваша посмішка, як сонце, сяє нам,

Щоб пам’ятали ми повік цей золотий урок.

Учень 2.  Дітей, що вчили ви із року в рік, багато

І вірим ми, що пам’ятати буде кожен з нас

Роки оті, вам ввірені так свято,

Крокують у житті із класу в клас.

Учень 3. Вчитель – яке прекрасне слово,

Багато хочеться мені сказать,

Але про те я поведу тут мову,

Що вчителів потрібно шанувать.

Учень 4. Повинні бути вдячні ми довіку

За їхню віру, ласку і тепло

За те, що розуміли нас, любили,

За допомогу, чуйність і добро.

Учень 5. За ті знання, які даєте і давали,

За те, що часто, як і ми, були дітьми,

За те, що доброго нас завжди научали,

Спасибі, любі вчителі!

Звучить жартівлива пісня

Учень 1.  Мов пташенята  з рідного гнізда,

Ви випурхнули зі своєї школи,

Життєвий плин вам затишку не дав,

Бо ви пішли назустріч щастю й долі.

Учень 2. Пішли у плетиво незвіданих доріг,

Щоб поміж них знайшли свою стежину,

Щоб кожен з вас колись гордитись міг,

За кожного – рясний в житті обжиток.

Учень 3. У всіх одна була і є мета:

Людиною з великих літер бути.

Той інженер, той педагогом став,

Той на комбайні ранки в полі будить.

Учень 4. Той з щирим серцем до людей іде,

Щоб оспівати їх звитяжну працю,

Той  цеглі цеглу на плече кладе –

І виростають сонячні палаци.

Учень 5.  Дороги ці – не вишитий рушник,

Не тиха заводь без вітрів і грому.

Стрічається, крокуючи до них

Полин невдач, безвихідь, невідомість.

Учень 6.  Літа, мов ріки, веснами пливуть

Та вороття не буде більш ніколи.

Торуючи у завтра світлий путь

Не забувай ніде своєї школи.

Ведучий 1. Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади про школу, вчителів, однокласників. Це для кожного з вас довгождане свято.

Ведучий 2.  Ми вітаємо вас в цьому залі зі святом випускників.

Приємної зустрічі вам з юністю, вчителями, ровесниками.

Учень 7. В голубім надвечір’ї

Квітне зоряна вись,

На святковий цей вечір

Випускники різних поколінь зійшлись.

Учень 8. Нас розлучили на довгі роки,

Та ви повернулись на рідний поріг.

Тебе не забути ніколи

Рідна школо – початок доріг!

Учень 9. Шкільні роки не забутні ніколи,

Вони, як сонце, осявають світ,

Всім випускникам нашої школи

Шлемо палкий привіт!

Пісня…

Учень 1. Ми тепло тут зустрілись з вами,

Іще зустрінемось не раз,

Хай буде вечір наш учнівський,

Як добра пам’ятка для вас.

Учень 2.  А на прощання побажаєм

Хороших успіхів в труді,

В навчанні, в праці і в дерзанні,

І в особистому житті.

Читець.

Хоч давно відлунав

Той останній прощальний дзвінок,

Та з найдальших доріг

Ми завжди повернутися хочем

В рідну школу свою

Без запізнень на перший урок.

Хай цей дзвіночок нагадає

Минулих літ щасливу мить.

І  голосом дзвінка шкільного

Мажором в серці задзвенить.

А зараз, дорогі випускники, для вас гостинно відчинила двері школа. Вас чекають світлі класи, де пройшло ваше дитинство і почалася юність. Там разом з вами заглянуть у дитинство ваші вчителі-наставники. То ж запрошуємо вас у ваші класи, де ви сядете за парту і разом з першою вчителькою та класним керівником полинете у світ дитинства. Щасливої вам дороги та веселих спогадів.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://dubanevychi.info

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").