Свято випускників

Ведучий 1. Свята нині все село чекає

Хтось посміхається, дехто сумний.

Бо тут і старий і малий добре знає,

Що в школі сьогодні буде випускний.

Ведучий 2. В шкільній оселі свят завжди багато,

Де музика лунає, чути спів.

Але у нас сьогодні особливе свято.

Нині свято найстарших – Випускників!

Ведучий 1. Для них останній дзвоник пролетів завзято,

Державна атестація здана.

Випускників запрошуєм на свято.

Хай пролунають їхні імена.

Класний керівник.  Зустрічайте тих, в чиїх очах горить вогонь … (представлення випускників, які по черзі піднімаються на сцену).

Директор відкриває свято. Звучить Гімн України.

Ведучий.  Випускник – майбутнє України.

І їм долати сходинки життя.

Вони – достойна, гідна зміна.

Вони – це наше світле майбуття.

Ведучий 1. Очікуванням кожне серце б’ється,

Про школу ви згадаєте ще раз.

Директорові слово надається

Він з радістю вітає нині вас

Виступ директора школи.

Випускник. Подає в вечірній тиші школа

Нам свої останні позивні.

І на сцені терпко, як ніколи.

Ти ще учень і в водночас – ні.

Ну от і все, це відбулося –

Я закінчив школу. Оце так!

Може, це мені лише здалося?

Невже у школі я тепер в гостях?

Й сьогодні ми із світлою печаллю

Ступили всі через шкільний поріг.

Хай стане вечір цей прощальний

Провісником незвіданих доріг.

Ведучий 1. Сльоза прощання наче дощик ранній.

Та мрії вже летять у майбуття.

На бал прийшли ви з корабля „Навчання "

І ступите на корабель „Життя”.

Ведучий 2.  Хоч сумніваєтесь, куди іще пристати,

Та подолавши всі етапи шкільних мук,

Приймайте в нагороду атестати

З директорських та завучевих рук.

Ведучий 1.  Зачитають наказ і вручають атестати випускникам директор школи … і заступник директора школи з  навчально-виховної роботи…

Вручення атестатів.

Ведучий 1.  Шкільне дитинство чайкою злетіло.

Доросле починається життя.

Вам щойно атестати всім вручили –

Квитки в прекрасне ваше майбуття.

Ведучий 2.  Запам’ятайте цей момент.

Не раз його згадаєте.

І бережіть цей документ,

Який в руках тримаєте.

Ведучий 1.  Юність ваша – пора не проста і примхлива

Хай буде багата на радість й тепло

Хай доля складеться і буде щаслива,

Щоб вами гордилось все наше село.

Випускник.  Позаду залишилися уроки,

Щоденники, екзамени, дзвінки.

Ми були разом одинадцять років.

Усе скінчилось. Ми – випускники.

Попереду життя повне подій,

Будуть шторми, чи нерівна дорога,

Коли стомлюся я у досягненні мрій,

То з дитинства прийде допомога.

Згадаю село, і річку, і трави,

І вічну тривогу наших матерів,

Наш клас і друзів своїх нелукавих,

Школу в саду і усіх вчителів.

А зараз, прощавай, домівко наша друга,

Рідний клас, де сміх наш заблудивсь,

Вчитель, що вже став нам  мудрим другом,

Школа – дім, в якому я учивсь.

Прощавай! Можливо це і сумно,

Але знаєш ти. і ще не раз сюди,

В храм святого, вічного і мудрого

Приведуть мене мої ж сліди.

Ведучий 1.  Чи знаєш ти, юна дитино,

Хто вдень і ніч із року в рік,

Хто просить в Бога щогодинно

Для тебе довгий, щедрий вік?

Ведучий 2.  Мама. Найрідніша, наймиліша.

Серед богинь – вона свята.

Молитва її найщиріша.

Бо це є серця доброта.

Мати. (читає молитву із свічкою в руці. Виключити світло)

Пошли, Боже, нашим дітям

Здоров’я, щастя, віри в майбуття.

Пошли їм людяності, милосердя

І доброти на все життя.

Дай розум гострий, думки світлі,

Дай їм бажання працювати.

Людей, які до них привітні.

І щоб сім’ю щасливу мати.

Щоб рідну землю не кидали,

Щоб не тривожились батьки.

Щоб матір й Бога шанували.

Дай мудрості їм на віки…

Амінь.

Ведучий 2. Батьки, в вас вже дорослі діти.

І зрілість швидко так прийшла до них.

Вони навчаться самостійно жити.

То ж в добрий час благословіть ви їх.

Виходять матері з хлібом на рушнику.

Мама 1. Дитина моя, не забудь джерела,

Що б’є із сільської землі край села.

З далеких доріг повертайся сюди,

Напитись з криниці живої води.

Цінуй милу землю, зелені гаї,

Що предки твої заповіли тобі.

І де б не була ти, в якій стороні,

Нехай тобі сняться в солодкому сні

Сади ці широкі, оте джерело

Й дороги… дороги у рідне село.

Мама 2. Дорогі наші діти, найкращі для нас,

Ми бажаєм вам щастя і долі.

Вам сьогодні з дитинством прощатися час,

А життя не стежина у полі.

А життя – це дороги тернисті не раз.

А життя – це не сміх і не жарти...

Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,

Світ чарівний, і жити в нім варто!

Мама 3.  Як проблеми стануть на шляху у вас,

Не впадайте у відчай, боріться!

Йдіть сміливо! У добрий вам, діточки, час.

Мрія кожного з вас хай здісниться.

Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі.

Цей хліб святий хай вас благословляє.

Хай буде удача і щастя в житті

І Бог завжди вас всіх охороняє.

Передають коровай випускникам. Діти передають коровай з рук в руки, цілуючи.

Мама 4. Благословляємо вас в путь!

Вам, діти, щастя ми бажаєм.

На гарну долю, на любов,

Цим рушником  благословляєм..

Хай будуть добрими шляхи,

Які судилося сходити,

Бажаєм вам себе знайти

І не даремно вік прожити.

Мама 5.  Прийміть рушник, як оберіг.

Це мати, батько, вся родина.

Щоб де не був – відчути зміг

Думки батьків про доньку й сина.

Кладуть на руки розправлений рушник, перехрестити і поцілувати дитину. Діти стоять рядочком з розправленими рушниками.

Випускник. Спасибі вам, наші батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щогодинну.

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту

Ми вдячні вам за все на світі .

Випускник. У ріднім домі звичаї живуть,

Там пахнуть рута-м'ята і пшениця,

Там рушники узорами цвітуть,

Там вчили нас любити і трудиться.

Людське безсмертя з роду і до роду

Батьки для нас - люди святі.

А звичаї - коріння родоводу.

Нехай поможуть кожному в житті.

Рушник цінуймо як життя,

Бо в Україні так годиться.

То ж щиро хочемо усі

Батькам у пояс поклониться.

Низько вклоняються батькамє.

Бесіда мами із сином.

Син. Розкажи мені, мамо, про квіти.

Вони завжди і всюди цвітуть?

Мати. Воно так. Та морози невтішні

Часом цвіт їх прекрасний зведуть.

Син. Розкажи мені, мамо, про  юність

Вона ж вічна в душі. Чи не так?

Мати.  З віком, сину, приходить лиш мудрість.

Роки ж зупинити не зможеш ніяк.

Син. Розкажи мені, мамо, про друзів.

Їм можна в житті довіряти?

Мати. Вірні друзі пізнаються в тузі.

Будь розумним і вмій їм прощати.

Син. Розкажи мені, мамо, про долю.

Чи людині підвладна вона?

Мати. Наша доля, мій сину, як море.

Той пливе лиш, хто має човна.

Син. Розкажи мені, мамо, про серце.

Чом страдає найбільше від слів?

Мати. У житті все пізнати прийдеться.

Головне, щоб любити умів.

Син. Розкажи мені, мамо, про роки.

Для батьків чом не вічні вони?

Мати. Роки, синку, не згаснуть допоки

Матерів пам’ятають сини.

Мама. (Читає заповіт дітям)

Ти добре, доню, сину, проживеш,

Як знатимеш куди ідеш,

Якщо боротися зумієш

Й добитись того, про що мрієш.

Ти добре, доню, сину, проживеш,

Коли нікого не пригнеш

І пройдеш так життєвий путь,

Щоб ані бить, ні битим буть.

Ти добре, доню, сину,  проживеш,

Як сироті сльозу утреш,

Слабких від сильних захистиш,

І слово ділом підкріпиш.

Ти чесно, доню, сину,  проживеш,

Коли з неправдою порвеш.

В любові й правді пройдеш світ –

Це мій святий тобі завіт.

Вручає заповіт.

Ведучий. То ж будь, благословенною родина!

Що може бути кращим в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Ведучий 2. Хвилюєтесь, щемить у вас серденько

В цей радісний і урочистий час.

То ж запроси своїх ти тата й неньку

На свій шкільний і ніжний вальс.

Випускник. Рідна мамо, подай мені руку

Я у танці тебе поведу.

Попрощаємось разом з дитинством.

З вдячним серцем до тебе я йду.

Випускники дарують квіти батькам і запрошують на вальс.

Ведучий 1. Хай будуть кораблі ваші з вітрилами.

Дивлячись уперед, не забудь оглянутися.

Хай будуть дороги щасливими й милими.

А в школу і клас ти захочеш вернутися.

Ведучий 2.  Ще раз звертається до вас, випускники, ваш класний керівник …

Виступ класного керівника.

Ведучий 2.  Промчали роки. Від землі у вас сила.

Батьки зростили дочок і синів.

А школа всіх вас мудрості навчила,

Знання дали вам добрі вчителі.

Ведучий 1.  Вони любили вас і вчили,

Несли вам серце на долоні.

Вони із вас людей ліпили,

А в них самих сивіли скроні.

Ведучий 2.  Коли сварили, деколи мовчали

Та прагнули вони з любові,

Щоб ви порядні, чесні стали,

Росли щасливі і здорові.

Випускник. Так, ми сьогодні вже покинем школу,

Розійдемось у світ по всій землі,

Та не забудемо в житті ніколи,

Чого учили нас учителі!

Усе було. і мрії, і бажання,

Й ріка веселих і невтішних справ.

Все відгуло. контрольні і питання,

І зрізи знань, і радощі забав.

Хай у вашім серці не вмира любов

До ваших учнів і важких, і здібних.

Хай добра усмішка всіх зігріває знов,

Вона і нам і іншим ще потрібна.

Випускники дарують квіти вчителям.

Ведучий 1.  Вчитель -  скарб великої любові,

І ключ до кожного з сердець,

То сила думки, сила слова,

Знання прекрасного вінець.

Ведучий 2. Тож пригадайте, як воно було.

І на уроках, також - на перервах.

Признайтесь тут на все село,

Як грали вчителям на нервах.

Учень 1. Кожен день ми дуже рано

В школу просипалися.

Учень 2.Та навчатися старанно

Трохи лінувалися.

Учень 1. А страдали ми в житті

Хворобою спільною.

Учень 2. Що, як кажуть вчителі, –

Дурницею мобільною.

Учень 1. Ми хотіли так багато мати,

Від життя не відставати.

Учень 2. Звідки вчителі це знали?

Й розслаблятись не давали.

Учень 1. Я в комп’ютерній машині

Все чомусь вишу в корзині.

Учень 2. Я у іграх знаю все,

А в науці - не везе.

Учень 1. Нам фізик не даремно

Носив в клас мікросхеми.

Учень 2.Таке поле складалося,

Що майже все зривалося.

Учень 1. Я рідному біологу

Продам кота втридорога.

Учень 2. Тварин вона жаліє,

А торгуватися не вміє.

Учень 1. Був з географії момент –

Відкрив я новий континент.

Учень 2. Вчитель не оцінив прорив.

Каже. Колумб давно її відкрив.

Учень 1. Ми на хімії в роботі

Дослідами займалися.

Учень 2. Вчитель дякував нам потім,

Що живі зосталися.

Учень 1. На мові речення писали.

Підрядні і складні.

Учень 2. Потім весь урок шукали

Де ножиці у однині.

Учень 1. Важкі математичні вправи

Нам голови весь час ламали.

Учень 2. Та вчитель ставив їх на місце..

І від тих знань в мозгах вже тісно.

Учень 1. Історія як річечка.

Біжить – не спіймати.

Учень 2. Там вчитель нам нітрішечки

Не дав подрімати.

Учень 1. На уроці аж на шостім

Йду в спортзал знайомий.

Учень 2. Як вертаюсь в клас я потім –

Падаю від втоми.

Учень 1. Ще колись ми малювали,

На праці старалися.

Учень 2. А пісні ми так співали,

Що мухи лякалися.

Учень 1. Багато можна говорити.

Скільки всього бувало…

Учень 2. Нажаль лиш часу не спинити.

Завжди його нам мало…

Учень 1. Не спішіть, ще зачекайте.

Дитинство своє пригадайте.

Учень 2. Вам не треба забувати,

Що і ви були малята.

Учень 1. Ми в архівах покопались

І таке про вас дізнались.

Учень 2. Саша – цей юнак вродливий

Страшно був малим плаксивий.

Учень 1. А красуня нині Таня

Ляльками гралась до смеркання.

Учень 2. Ходить в садочок не хотіла

І манку геть погано їла.

Учень 1. Сама чарівність – наша Даша

З піску варила собі кашу.

Учень 2. І сестрами все керувала,

А що не так – вередувала.

Учень 1. А Коля – бравий наш козак

З дитинства був справжній мастак.

Учень 2. Де гайка, ключ, усе він знав.

Ламаючи – ремонтував.

Учень 1. А Аня – скромненька красуня,

В дитинстві була балакуня.

Учень 2. З всіма на рівні говорила.

Її вся вулиця любила.

Учень 1. А Коля прямо як вродився,

Дорослим був і залишився.

Учень 2. Гратись машинками не став,

А зразу мамі помагав.

Учень 1. Ну, а Оленка наша мила

Вдень спати зовсім не хотіла.

Учень 2. Котів й собак не ображала

А їх варенням годувала.

Учень 1. А Іра – наречена прямо.

Колись трималась все за маму.

Учень 2. З братом ділитись не хотіла

І дуже голосно ревіла.

Учень 1. Це зовсім мало ми сказали,

Ми ще багато „накопали”.

Учень 2. Та краще вас ми привітаєм

Й пісню на згадку заспіваєм.

Пісня для випускників.

Ведучий 1. Випускники. Такі гарні та ніжні.

І збентеження не приховать.

Мов лебідоньки білосніжні

Ви збираєтесь відлітать.

Ведучий 2. І на досвідку, як проміння

Сонця ясного забринить,

Ви гніздо своє неодмінно

Вже покинете, щоб полетіть.

Ведучий 1. Як же час пролітає швидко.

Дійсно діти так швидко ростуть.

Ніжні плаття, як крила лебідки

Вас у вальсі легкім понесуть.

Ведучий 2. Юнаки елегантно, чудово

Закружляють у вальсі дівчат.

Зрозуміло без жодного слова

Чому щоки рум’янцем горять.

Випускний вальс.

Ведучий 1. Щасти в житті вам щогодинно.

А справи йшли щоб на відмінно.

Село шануйте і свій рід.

В житті лишайте добрий слід.

Ведучий 2. Хай рідна ненька усіх вас

Зерном обсипле в добрий час.

Мама. Сипимо діти на вас жито,

Щоб добре в світі було жити.

Сипимо просо, ще й овес

В здоров’ї був щоб вік увесь.

Розсипим пелюстки із квітів.

Щоб ви були щасливі діти.

І щоб з толком й до пуття

Ви прожили все життя.

Директор школи оголошує свято закритим.

Звучить гімн України. Випускники покидають зал під музичний супровід.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело. http.//goloskivlt.at.ua

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").