Свято новорічне веселе

Дійові особи: Сніговики (три особи), Герда, Кай, Снігова Королева, Старий Рік, Віхола Снігопадівна, Сніжинкіна, Бурулькін, Дід Мороз, Снігуронька.

 Свято відбувається в актовому залі школи.  
Приміщення прикрашене сріблястим дощиком, паперовими сніжинками, білими та блакитними повітряними кульками, ялинковими прикрасами.  
На видному місці встановлено новорічну ялинку.  
Угорі на центральній стіні прилаштовано великий плакат із новорічними привітаннями.  
Звучить весела музика.  
До залу вбігають сніговики. 

Сніговик 1:

 Еге-гей, школярі,  
Нас послухайте усі!  
Вам розкриєм таємницю,  
А ви, друзі, не баріться!  
На розваги поспішайте,  
Дарма часу не втрачайте! 

Сніговик 2:

Здрастуй, свято новорічне,   
Свято сміху і зими,   
На це свято запросили   
Школярів сьогодні ми! 

Сніговик 3:

 З вітром, віхолою, снігом   
Мчить Дідусь Мороз на кригах   
Із Снігуркою своєю,   
Сипле срібло над землею! 

Звучить весела музика. До залу входять Герда і Кай.

Герда:

Доброго дня, друзі!

Кай:

Привіт, хлопчики та дівчатка! Чи упізнали ви нас?

Герда:

Ми — найкращі у світі друзі, майже як брат і сестра. І наші серця перемогли найлютіший холод лихої чародійки.

Кай:

Ми — герої зимової казки Андерсена. А от якої, відгадайте!

Учні-глядачі відповідають: «Герда і Кай, герої казки "Снігова королева"».

Герда:

Правильно, малята. Я — Герда, а це — мій названий братик Кай. Як добре, що ви пам'ятаєте наші пригоди.

Кай:

Сьогодні ми завітали до вас, щоб разом зустріти Діда Мороза і Снігуроньку та розважитись на новорічному святі.

Раптом чути, як вирує віхола. До залу входить Снігова Королева.

Снігова Королева (чаклує):

Узлі, нузлі, тиклі, розь.   
Заспокой і заморозь!   
Тьма нехай погубить світ,   
Сумували щоб сто літ! 

Герда:

Ой, та це ж вона, Снігова Королева! Що їй знадобилося на нашому святі?

Снігова Королева:

Я рада, що ви мене упізнали. А от на Діда Мороза та Снігуроньку можете вже не чекати. Я викрала чарівний посох Діда Мороза, і тепер вам ніколи не зустрічати Нового року.

У цей час із-за ялинки визирає Старий Рік. Побачивши Снігову Королеву, виходить до глядачів.

Старий Рік:

  От і добре. Я не хочу уходити! Не хочу і не піду! Ні за що!   (Звертається до Снігової Королеви.)  А раптом, Ваша величносте, Дід Мороз та Снігуронька відшукають стежку без чарівного посоха? 

Снігова Королева  (змовницьки, до Старого Року):

Так, можуть, але тільки за двох умов. По-перше, якщо діти будуть співати, танцювати, відгадувати загадки та веселитися А по-друге, якщо вони будуть дружніми і бодай одного разу візьмуться усі за руки.

Старий Рік (звертаючись до глядачів):

От і добре. Хочу вас запевнити, малі, що Новий рік не настане! Розходьтеся по домівках і лягайте спати. Сон — найкращий відпочинок.

Герда:

Як би не так! Друзі, хіба ми допустимо, щоб ці лиходії зіпсували нам свято?

Кай:

Ми з Гердою знаємо, як розвіяти чари Снігової Королеви. Але для цього нам потрібно об'єднатися. Ану підніміті руки ті, хто готовий вступити в бій зі Сніговою Королевою. Хто любить допомагати друзям?

Учні-глядачі піднімають руки.

Снігова Королева:

Потрібно їх зимовими загадками заморозити.

Старий Рік:

Так-так. Вони не відгадають і враз замерзнуть!

Герда:

Загадуй, чаклунко, свої холодні загадки!

Снігова Королева загадує загадки, глядачі відгадують їх.

Хто білить борошном всю землю,   
Малює крейдою на вікнах?   
Хто шиє пухові перини  
І прикрашає річки сріблом?  
(Зима.)

Ковдра біла не руками зшита,  
Не ткана, не кроєна,  
З неба на землю послана.  
(Сніг.)

Біла зірка з неба впала  
На долоню і пропала.  
(Сніжинка.) 

Усе літо стояли,   
На зиму чекали.   
Діждались пори —   
Помчали з гори.   
(Санчата.)

Кай:

От і відгадали ми твої загадки, Королево. І дуже просто!

Сніговик 1:

Друзі, Снігова Королева дуже боїться сміху та веселощів. Давайте покажемо їй, як ми вміємо веселитись.

Сніговики проводять жартівливий конкурс «Почепи ніс сніговікові».

«Почепи ніс сніговікові»

До гри запрошують усіх бажаючих. До залу вносять дошку із закріпленим на ній аркушем ватману, на якому намальований усміхнений сніговик без носа, та ніс-морквинку, вирізаний із пінопласту або поролону. Ніс проколюють шпилькою. Кожному учасникові гри зав'язують очі, дають ніс-морквинку і відводять від дошки з аркушем на десять кроків. Гравець має прилаштувати ніс намальованому сніговикові. Виграє той, хто виявиться найвлучнішим.

Сніговик 2:

 Вбралася ялиночка у святкові шати,   
Зустрічати раді ми новорічне свято.   
Заспіваєм разом ми пісню від душі,   
Щоб не згасли вогники, щоб раділи всі! 

Звучить музика. Герда, Кай та Сніговики запрошують учнів-глядачів у хоровод.   
Усі танцюють. 

Снігова Королева:

Ох, мені спекотно! Я тану... Мої чари безсилі проти дитячої дружби та доброти...

Сніговик 3 (звертається до Снігової Королеви):

Ми розтопили Ваше холодне серце, Королево.  
Під Новий рік всім вибачати треба,   
Тож Вас прощаємо, холодна Королево!   
Якщо Ви затанцюєте для нас,   
То подобрішаєте й Ви у новорічний час! 

 Звучить музика. СніговаКоролева виконує танок, запрошує до нього усіх глядачів.  
Звучить музика з пісні «У лісі, лісі темному».  
До залу заходять ДідМороз та Снігуронька. Усі зустрічають їх гучними оплесками. 

Дід Мороз:

Бачу, свято вже у розпалі!   
Веселилися чи вдосталь ви?   
Скільки усмішок навколо!   
Мабуть, це не випадково.   
Рік Новий стрічати час,  
Тож вітаю усіх вас! 

Герда:

Добридень, дідусю! До Нового року лишилося зовсім небагато.

Кай:

Стривайте! Ледве не забули — ми ж маємо Старій Рік проводити, щоб він не ображався на нас.

Старий Рік:

Не піду! Не хочу!

Снігуронька:

Давайте, друзі, пригадаємо, що доброго подарував нам рік, що минає.

Снігуронька звертається із цим запитанням до глядачів. Кожен має пригадати, що доброго сталося протягом року (побував у цікавій подорожі, добре закінчив навчальний рік, знайшов нового друга чи подругу та інше).

Старий Рік:

 Як добре, що всі пам'ятають мої добрі справи. Виявляється, я чимало дітлахів зробив щасливими. Але що буде потім, якщо я залишуся?   (Розгублено.)  Час зупиниться. Ніхто більше не потоваришує, не підросте, ніхто не народиться більше... Ті, хто самотні, так і залишаться самотніми, а щасливі вже не будуть щасливими. Годинник цокає — життя продовжується. У малечі стільки нових бажань, мрій, сподівань.   (Рішуче.)  Ні! Я не дозволю часу зупинитися. Поступлюся року Новому! Давайте, друзі, зустрічати мого молодшого братця. 

Снігуронька:

Дійсно, немає нічого цікавішого, ніж справдити у святковий час чиюсь мрію.

Дід Мороз:

Так, це моя улюблена справа.

Герда:

Дідуню Морозе, а я усе життя мріяла, хоча б на одну хвилиночку стати Снігуронькою!

Кай:

А я — Дідом Морозом.

Снігуронька:

То давайте влаштуємо конкурс на кращих Діда Мороза та Снігуроньку.

 Снігуронька та Дід Мороз проводять конкурс "Найкращі Дід Мороз та Снігуронька"  
До участі у конкурсі запрошують усіх бажаючих. До залу вносять костюми Діда Мороза та Снігуроньки. Учасники розбиваються на пари (хлопчик та дівчинка). Парам роздають маленькі листівки із новорічними привітаннями. Пари, одягнувшись у костюми, мають зіграти ролі Діда Мороза та Снігуроньки і привітати всіх із Новим роком. Виступ може відбутися у жартівливій, ліричній або урочистій формі (на вибір учасників). На підготовку парам відводиться по 2—3 хвилини.  
Глядачі та Дід Мороз і Снігуронька оплесками визначають переможців конкурсу. Їм надають звання «Найкращі Дід Мороз та Снігуронька». 

Герда (звертаючись до Снігуроньки):

Снігуронько, а ти в школі вчишся?

Снігуронька:

Звичайно. У казковій зимовій школі трьох ступенів морозу. Зараз я якраз закінчую перший — приморозковий. Потім перейду до бурулькової школи, а як закінчу крижану, отримаю атестат зимності й працюватиму помічницею матінки-Зими.

Кай:

Зрозумів! Це, як у нас: початкова, середня і старші школа?

Снігуронька:

Саме так.

Кай:

А як у вас проходять уроки?

Снігуронька:

А от дивіться самі.

Усі дійові особи відходять на задній план.  
Далі відбувається інсценування.  
Звучить музика. До залу вносять парту, покриту фольгою і два стільці. До залу входять учителька Віхола Снігопадівна та учні Сніжинкіна і Бурулькін. Учні сідають за парту. 

Віхола Снігопадівна:

  Доброго дня, учні.   (Сніжинкіна крутиться)  Сніжинкіна, що повинен зробити учень, коли вчитель входить до класу? 

Сніжинкіна:

Заховатися під парту?

Віхола Снігопадівна:

Потрібно підвестись і привітатися.

Бурулькін та Сніжинкіна (підвівшись):

Доброго дня, Віхоле Снігопадівно!

Віхола Снігопадівна:

Сідайте. Сьогодні ми перевіримо, що ви засвоїли на попередніх уроках. Хто мені скаже, куди влітку дівається зимова стужа?

Бурулькін:

Ховається у ХОЛОДИЛЬНИК.

Віхола Снігопадівна:

Так, а сніжинки?

Сніжинкіна:

А їх досипають цукром і виготовляють морозиво!

Віхола Снігопадівна:

  Правильно.   (Сніжинкіна тягне руку.)  Ти щось хочеш додати чи запитати? 

Сніжинкіна.

Так. Скажіть, будь-ласка, як далеко може забігти заєць у зимовий ліс?

Віхола Снігопадівна.

  А це запитання вже для наших глядачів.   (Звертається до учнів-глядачів.)  Хто знає відповідь? 

Глядачі відповідають: «До середини лісу, далі він вже вибігатиме із нього».

Звучить музика. Учасники інсценування залишають зал.  
Далі Снігуронька і Дід Мороз проводять різноманітні конкурси та розваги із глядачами.  
Учні-глядачі виконують підготовлені до свята концертні номери самодіяльності. Звучить музика. Наперед виходять усі учасники свята.  

Дід Мороз:

Молодці ви, друзі, всі.   
Тож від мене подарунки   
Ви отримайте — ці   
Із цукерочками клунки.  

Снігуронька:

Тим, хто з нами танцював,  
Грав та весело співав,  
Ми даруємо Новий  
Рік, чудовий, чарівний! 

Снігова Королева:

Хай вам радість принесе,   
Подарує хай усе,   
Що бажаєте ви, діти!   
Вам зростати і радіти   
Ми бажаємо усім!   
Хай тепло прийде в ваш дім!  

Герда:

Відкриємо серце для добрих,   
Корисних і радісних справ!  

Кай:

Щоб кожен із вас щиросердним   
У Новому році зростав!  
Усі учасники свята (разом).   
З Новим роком!   
З новим щастям! 

Звучить весела музика, учасники свята дякують глядачам за увагу.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://www.roditeli.ua