Свято 8 Березня

Для учнів молодших класів

У святі беруть участь всі учні класу та вихователька у ролі бабусі.
На сцені дітки граються між собою під веселу музику. Хто перекидається м’ячиком, хто стрибає зі скакалкою, решта бігає, граючись у квача. Раптом чується з-нікуди жіночий голос:

Голос матері за кулісами:Оленко!!! (музика переривається, всі діти зупиняються). Оленко, донечко, йди вже додому, бо завтра 8 березня, треба раніше заснути. 

Голос зникає. На передній план виходить Оленка.

Оленка: (кричить) Іду, мамо, іду! 

Іванко: (до Оленки) А що завтра таке буде, що ти маєш так рано іти додому?

Оленка: Якесь 8 березня.

Сергійко: 8 березня? А чим воно відрізняється від 9-ого?

Оленка: Я не знаю. 

Сергійко: Друзі, хтось з вас знає, що таке 8 березня!

Всі друзі: Ні…

Миколка: (його голос чутно з натовпу) Я знаю! 

Всі розходяться, звільняючи місце для Миколи.

Всі друзі: Що це?

Миколка: Це міжнародний жіночий день! Всі мають привітати своїх мам і бабусь!

Оленка: Як привітати?

Миколка: Зазвичай їм дарують квіти. 

Сергійко: Квіти?! То давайте їх нарвемо заздалегідь, непомітно пронесемо додому, десь сховаємо, а вранці подаруємо!

Оленка: Давайте!!!!

Миколка: А де ви зараз знайдете квіти? Ви хоч одну бачите?

Всі друзі починають роздивлятися навколо себе, шукаючи квіточки.

Хтось з друзів кричить: Я знайшов!!! 

Всі зупиняються і дивляться на того, хто це вигукнув.

Той, хто кричав: Ой, ні! То не квітка, то зім’ята обкладинка від цукерки. :(

Миколка: Тому що для квітів ще рано. 

Оленка: То що ж робити?
З-за куліс знову лунає голос Оленкової мами:

Мама Оленки: ОЛЕНО!!!! Додому хутко! Вечеря холоне!

Оленка: Ой-ой-ой! Що ж мені робити?

Миколка: Я знаю де зараз можна знайти квіти. 

Всі друзі: Де?!

Миколка: Є такі квіти, називаються Проліски! Це перші квіти в році. Вони білі, ніжні, гарні, духмяні….

Сергійко: (перебиває Миколу) Та кажи вже швидше де вони ростуть!

Миколка: Вони ростуть ….. у лісі!

Всі: (злякано) А-а-аххх! 

Миколка: Якщо хто не хоче зіпсувати мамі свято, треба сьогодні вночі піти у ліс і нарвати тих квіточок.

Оленка та Сергій: (хором) Ми згодні!

Всі друзі: Ми теж!!!

Миколка: Тоді зустрічаємось на цьому місці в ночі. Кожен бере з собою ліхтарик. 

Оленка: Домовились.

Всі відходять під музику.

Світло гасне. Починає лунати загадкова музика.

На сцену виходить Миколка, в його руках увімкнений ліхтарик. До нього згодом приєднуються і решта друзів (всі з увімкненими ліхтариками).

Миколка: Всі зібрались?

Всі (хором пошепки): ВСІ! 

Миколка: Ну то пішли! 

Всі вишиковуються в рядок і імітують ходу. Всім страшно, всі розглядають, що відбувається довкола. Все це відбувається під страшну музику. Раптом на сцену повільно виходить страшна бабуся – зігнута крючком і з кошиком. Йде їм на зустріч. Всі дітки зупиняються і прислухаються.

Оленка: Ой! Здається хтось іде! 

Всі направляють ліхтарики на бабусю.

Всі: (злякано) ааааааааААААаааа!!! Зла відьма!!! (і відбігають хто куди ховатися)

Бабуся: (злякано) ааааааааААААааааааааАААА! (і впускає кошик)

Коли всі вщухли, до бабусі підходить Миколка, піднімає з підлоги кошик і подає бабусі.

Миколка: Доброї ночі. Ви хто? Лісова відьма?

Бабуся: Та, ні, хлопчику! Я звичайна собі бабуся. А ви хто? Лісові гноми?

Миколка: Та ні, що ви! Ми звичайні собі дітки. Пішли в ліс вночі, щоб нарвати нашим мамам проліски на 8 березня.

Всі потроху починають виходити на центр сцени до бабусі і Миколки.

Оленка: А ви що тут робите?

Бабуся: А я теж пішла в ліс за пролісками, щоб зранку привітати свою дочку і онучку. Проте квіточок, дітки, немає. :( Ще не виросли. 

Сергійко: Яка прикрість! Що ж ми тепер будемо роботи?

Бабуся: Найбільша радість для мами, коли її дитинка ціла і здорова. Тому повертайтеся ви краще додому, бо ходити маленьким вночі самим небезпечно. 

Миколка: А що ж ми тоді подаруємо нашим мамам?

Бабуся: Подаруйте їм квіточки з паперу, які ви зробите власноруч. Або аплікацію, або листівку… Що завгодно, що ви зробили своїми ручками. 

Оленка: О! Хороша ідея! 

Миколка: І дійсно, як це я раніше не здогадався?..

Всі: (по-злому) І дійсно, як це ти раніше не здогадався?.. 

Сергійко: Не треба його лаяти, він хотів як найкраще. Краще збираймося всі додому, а то ще квітки клеїти. Дякуємо вам, бабусю! З 8-им березня Вас!!!

Всі: Зі святом, дякуємо!!! 

Бабуся: І всіх дівчат зі святом. 


Під веселу музику всі відходять.
Роздається звук півня (Ку-ка-ре-ку!) На сцені все заливається повним світлом.
Виходять дітки, ховаючи щось за спинами. Вишиковуються півколом і читають віршик по рядочку кожний.

В день святковий, в день весняний
Проліски зберу для мами.
Як іще поздоровляти?
Знову щось намалювати?
Мрію гроші заробляти,
Щоб для мами купувати
Справжні, дорогі дарунки –
Нащо їй мої малюнки?
Привітав. Мамуся взяла
Мій малюнок і сказала:
«Синку, всі твої малюнки –
Найкоштовніші дарунки!
Хто мені, скажи, крім тебе
Подарує синє небо,
Сонце, що отак сміється?
Це ніде не продається!
І бабуся наша, знаю,
Теж малюнки зберігає,
Ті, що їй колись на свята
Дарував малим твій тато!»
Мамині слова приємні!
Малював я не даремно!
І в подяку за дарунок
Я отримав поцілунок!

Потім всі з-за спини дістають зроблені власноруч подарунки.

Авторство, на жаль не встановлено

Джерело:  http://varvaschool1.org.ua

Помилка в тексті? Виділіть її та натисніть: CTRL + ENTER