Весна не забула про вас

Ведучий 1. Добрий день всім!

Ведучий 2. Добрий день всім! І юним, і молодим.

Ведучий 3. Всім хто у залі цій.

Ведучий 4. Всім, хто стоїть і хто сидить...

Ведучий 1. Всім ніжним , лагідним серцям...

Ведучий 2. Вітання наші всім жінкам!

Ведучий 3. Бо вже весна! Хоча снігами.

Востаннє тішиться зима,

Прийшли на свято ми із вами!

Для суму місце тут нема!

Ведучий 4. Ми радо хочем привітати

З весняним, світлим, добрим свято

Найкращих, найдорожчих нам :

Викладачів, коханих, мам.

Ведучий 1. Ні! Весна не забула про вас.

Як про рідних, вона про вас

Стали ви найкрасивіші ураз

Від тепла , що весна розливає.

Ведучий 2. Вас вітає сьогодні усіх,

Зичим успіхів, радості, миру.

Вам бажаєм  достатку, утіх...

Посміхайтесь завжди, наші  милі!

Ведучий 3. І хоч доля хвилини-роки

Невблаганно складає в покоси,

Ми вам скажем відверто :„Жінки!

Ви прекрасні і взимку,  і  в осінь”

 Ведучий 4. Даруйте ж  ніжність нам і ласку,

Серця, відкриті для людей .

Хай змінить все життя на казку .

Весняний день святковий цей.

Ведучий 1. Найкращі слова, наші милі, - для вас!

 Ведучий 2. І щирі зізнання – сьогодні для вас!

Ведучий 3. Дарунки усі найцінніші – для вас!

Ведучий 4. І наші вітання – для вас ! Лише для вас!

Ведучий 1. Бачимо, ще чоловіків у  залі менше; але вчителі – чоловіки – справжні лицарі свого часу і постійно дивують своїх колег – представниць прекрасної половини людства – сюрпризами.

Ведучий 2. 8 Березня – це свято  чарівної половини людства – жінок.

Ведучий 3.  Це свято ваших матерів, коханих, сестер...

Ведучий 4. Це свято справжніх лицарів.

Ведучий 1. Ти, мабуть, забув, про який день ми говоримо.

Ведучий 2. Чому забув? Хіба могли б чоловіки прожити без дбайливих материнських рук, без посмішки коханої, без витівок наших молодих сестер?

Ведучий 3.  Ми низько вклоняємось сьогодні вам, жінки - матері, та наші безсонні ночі над немовлятами-крикунятами.

Ведучий 4. За ваше велике терпіння, турботу і любов, яка благословляє на подвиги в ім’я життя на Землі.

Ведучий 1.  Вклоняємось вам, матері роду людського, за ваші муки, які дарують нове життя.

Ведучий 2. Мамині руки цілую... Скільки  у них теплоти. Рук , що добріші й ніжніші, Більше мені не знайти. Лагідні , щирі, ласкаві, Руки  пошерхлі в труді. Мамині руки цілую, Рідні й такі молоді.

Ведучий 3.  Мамині очі цілую, Що не доспали  ночей. Скільки любові плекає  Погляд чарівних очей. Сльози, пролиті  за мене, Болі й тривоги у них ... Мамині очі цілую,

Що найдорожчі за всіх.

Ведучий 4. Мудрі  вуста я цілую, Що колискову мені Тихо в дитинстві співали... Зараз їх чую вві сні. Молиться мама за мене, Щастя благає в путі. Будьте здорові, матусю, ви – моє щастя в житті.

Ведучий 1. Мамині руки цілую,   

Очі цілую, вуста...

Боже ! Благаю, продовжи

Мої матусині літа.

Ведучий 2. Кажуть, що чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитись із джерела, щоб зірвати квітку для коханої і щоб уклонитися матері.

Ведучий 3. Чомусь говорять, що жінки слабкі. Та довести я можу щохвилини, що навіть найсильніші мужики ставали перед нею на коліна.

Ведучий 4. В очах у жінки – ніжність і краса, в словах її і сила, і кохання. В ім’я жінок ми творим чудеса, на подвиги ідемо без вагання.

Ведучий 1. Є жінок багато в світі: є красуні Афродіти. І не тільки, це  ви знаєте, мабуть... та не знайдете нізащо ви жіночок, що були б кращі. Від жінок, які у Тарасівці живуть.

Ведучий 2. Вам дала усе природа: гарну постать, дивну вроду, щиру вдачу, милу усмішку, пісні. Ваші чари бездоганні, наші рідні і кохані, вас вітати щиро хочеться мені.

Ведучий 3. О красунечки, землячки-чарівниці, ви веселі й гонорові, як годиться. Наші милі Тарасівчанки. Подих літнього світанку, ми для вас на все готові, о панянки. (сценка Стецько і Уляна).

Ведучий 4. Краса жіноча – це чарівний цвіт. Вона не піддається плину літ.

Ведучий 1. Краса жіноча – це шалений світ, яка дарує щастя і п’янить.

Ведучий 2. Вона іскриться казкою в очах, і просить добру долю в молитвах.

Ведучий 3. У посмішці із ніжності й тепла, краса жіноча пишно розцвіла.

Ведучий 4. Краса жіноча – в вірності святій. Всі відстані й час часи підвладні їй.

Ведучий 1. і воїн, і мудрець, і селянин уклониться красі цій, як один.

Ведучий 2. Краса жіноча – зорі в небесах, дитина, що у мами на руках...

Ведучий 3. Краса живе у рідному краю. У тихому: „Люблю...Люблю...Люблю...”

Ведучий 4. Не промини свою красу, не промини. У доброту красу жіночу огорнись.

Ведучий 1. Не промини свою любов, як прийде час. Краса жінок врятує світ, врятує нас.

Ведучий 2. Тож квітуйте первоцвітом. На усі віки, посміхайтесь і радійте, дорогі жінки.

Ведучий 3. Із долонь прийміть Ви сонячне тепло. Любіть, чаруйте, наживайте. Ви щастя й добро. 

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://tzoshschool.ucoz.ru

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").