Мамина весна

Ведучий 1.

Колись Природа-мати

Чекала немовляти

І сонечко просила:

«Даруй дитинi сили,

Дай їй свого добра, тепла,

Щоб свiтлою душа була!»

 Ведучий 2.

Благала чистi води:

«Дитинi дайте вроди,

Краси на довгi роки

І почуттів глибоких!»

Просила в неба висоти,

І мудростi, i широти...

Ведучий 1.

Коли благає мати,

Не можна вiдмовляти.

Тож народилась донечка

З дарами неба й сонечка,

І чистих вод дари взяла,

Дитина Жiнкою була.

Ведучий 1.

Жiнка — як квiтка,

Веселка над полем,

Сонце, весна золота.

Жiнка — це лагiднiсть,

Щирiстъ, сердечнiсть,

Чуйнiсть, любов, доброта.

 Ведучий 2.

Як починається весна?

Авжеж, жiночим святом!

Для вас звучить ця чарiвна

Мелодiя крилата!

Iнсценiзацiя «Серце матерi»

Звучить весела мелодiя. Дiвчинка в костюмi пташки дiстає з гнiзда яєчко, роздивляється його й нiжно кладе назад.

Пташка.

От я й дочекалася свiтлого дня:

Шкарлупу сьогоднi проб’є пташеня!

Незабаром вийдугь на свiт дитинчата мої,

Буде щастя і радiсть у нашiй сiм’ї!

Мої любi! На хвильку залишу я вас,

Вашiй мамi водицi напитися час.

Пташка знову бере два яйця, цiлує їх, кладе до гнiздечка і, змахуючи руками-«крильми», вiддаляється. Звучить музика. До гнiзда прямують хлопчик i дiвчинка. У дiвчинки в руках букетик квiтiв.

Дiвчинка.

Он пташка злетiла! Там, певно, гнiздечко...

Так, дiйсно! Дивись, тут маленькi яєчка!

Гарненькi якi! Я вiзьму їх собi,

Як хочеш, одне подарую тобi.

(Дає одне хлопчаковi.)

Пташка(швидко повертається і розпачливо змахує руками).

Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!

Ну хто мiг чекати такої бiди?!

То ж дiти мої! То надiя моя!

Вiддайте, благаю! Благаю вас я!

Дівчинка (озираючись на пташку).

Кумедна пташина! До нас причепилась...

За нами летить.. Ой, яєчко, розбилось...

(Озирається на пташку, впускає яєчко додолу. Пташка, опустивши крила, сiдає, бiдкається.)

Хлопчик.

Розiб’ємо й друге! (Кидає яйце.)

Пташка (схоплюється).

Не треба! О, нi...

Якi ви жорстокi! О, горе менi...

Як стогне, як плаче пташине серденько...

Мої сизокрилi! Мої ви рiдненъкi...

Звучить музика. Дiти йдуть лiсом, а пташка зникає.

Дівчинка. Пташка нас облишила, вiдстала...

Хлопчик (занепокоєно, озираючись)

Здається, ми з тобою заблукали:

Куди йти далi, просто невтямки...

Тут до них наближаються з рiзних сторiн лiсовi духи - троє хлопцiв у плащах, на яких нашито листя, шишки. У них кумеднi капелюхи з нашитими шишками, жолудями та листям.

Лiсовi духи (сердито).

Це ми вам усi заплутали стежки!

Хлопчик. Ви хто?!

Лiсовi духи.

Ми — духи лiсовi: Ох, Ух i Ах!

На злих людей наводимо ми жах!

Дівчика. А ми не злi...

Лiсовi духи

Тодi чому з гнiздечка

Взяли та ще й розбили два яєчка?

Розбили серце матерi-пташинi,

Яка вiд горя гiрко плаче нинi!

Хлопчик.

Ми не хотiли...

Правда, ми не знали...

Ми просто так яєчка тi дiстали...

Дівчинка.

Пробачте нам, будь ласка... Ми не злi.

Ми просто недосвiдченi, малi...

Лісові духи (невблаганнi)

Ми за жорстокість покараймо вас!

Провину вам спокутувати час!

(Ідуть геть.)

Дiти:

—    Що нам робити, брате?

— Невтямки.

— Настане іч, i нас з’їдять вовки…

І мама буде плакати за нами,

Як пташка за своїми дiтлахами…

Хлопчик пригортає сестру, вони вдвох починають плакати. Тут з’являється пташка-мати.

Пташка.

Фiть, фiть!

Вперед, за мною йдiть!

Хлопчик. Дивись, пташина щось нам гомонить!

Пташка.

Фiть, фiть!

Ідiть за мною, йдiть!

Хлопчик. Вона нас кличе, кличе за собою!

Звучить запис пташиного спiву, потiм музика. Дiти прямують за пташкою.

Хлопчик.

Нарештi стежка!

Бачиш, вона ось!

Нам все-таки знайти її вдалось!

Дівчинка.

Це пташка нам дорогу показала.

Ми скривдили її — вона нас врятувала!

Спасибi, пташечко!

Пробач нам, прощавай!

Хлопчик.

Нам дуже соромно... Пробач.

Нам жаль. Бувай!

Дiти йдуть. До пташки пiдходять лiсовi Духи. Звучить сумна мелодiя.

Лiсовi духи:

— Ми так старалися, заплутали стежини.

— Щоб не дiйшли тi вбивцi до хатини.

— Навiщо ти ж сама їх врятувала?

Нехай би вони в лiсi ночували!

Пташка.

Я бачила бiду на власнi очi,

І горя їхнiй матерi не хочу…

(Встає й повiльно залишає сцену)

Лісові духи(звертаючись до глядачів)

Це казка. Вона трiшечки сумна.

Нас доброти й любовi вчить вона.

— І людяностi вчить, вчить шанувати

Тi почуття, що має в серцi мати.

— Це казка. Та, будь ласка, у життi

Не кривдiть матерiв! Вони святi!

Виконання пiсень: «Мамина весна», «Жiноче свято», «Частiвки для дiвчат» та пiснi «Люба мамо моя!» на мелодiю «Виновата ли я».

Вiтання «Люба мамо моя!»

Учні (по черзi)

Люба мамо моя, люба мамо моя!

Я вiтаю зi святом тебе.

І дарую цю пiсню,

І це небо таке голубе.

 

Люба мамо моя, люба мамо моя!

Я тебе дуже сильно люблю.

І свої почуття я у пiснi своїй

Прямо в серце твоє переллю.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://teacher.at.ua