Дзвоника останні позивні

Ведучі:Учні 11–х
Починають свято учні 6–х класів

1. Учень.

В день весни останній запліта гімназія
Дзвоника останні позивні,
І на серці терпко, як ніколи,
І тобі сьогодні, і мені.

2. Учень.
Школярі — галасливі пташата
На святковій лінійці стоять.
Будемо нині ми юність крилату
В самостійне життя проводжать.

3. Учень.
В гімназії затишно, чудово:
Тиша, праця, навчання —
Найпотрібніші основи,
Головних наук знання!

4. Учень.
Коридорами, без звуку
Неповторно, без прикрас,
Ходить панночка–наука
І заходить в кожен клас.

5. Учень.
Всім дарує так старанно
Дуже цінні відкриття,
Щоб людина бездоганно
Сміло входила в життя.

Директор. Дорогі учні, шановні вчителі, батьки, гості! З першим весняним промінням сонця, ніжними пролісками прилинула до наших випускників остання шкільна весна, а з нею радісне і сумне свято – Останнього дзвоника. Сьогодні останній дзвоник – такий бентежний, такий незабутній. Він залишить у минулому дитинство, школу, гімназію, безтурботність, усе найперше і найкраще. Ви вступаєте у самостійне і таємниче життя, повне радощів та тривог.

Дорогі одинадцятикласники!
Влийтеся ще раз усі разом у нашу родину, вслухайтеся востаннє в перелив дзвінка і збережіть у своїй пам'яті ці неповторні хвилини прощання з гімназією.

6. Учень.
Ось зайдуть на лінійку востаннє
Наші учні – найстарший клас...
Хай здійсняться всі ваші бажання,
Ми ласкаво запрошуєм вас.

7. Учень.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру путь ти рушай, в добрий час.
Вище голови, йдіть веселіше,
З нетерпінням чекаєм на вас!

Заступник директора. Запрошення на свято випускників.
Під звуки музики випускники виходять на лінійку.

Війсковий керівник.
До виносу Державного прапора України стояти струнко! Прапор винести!

(під марш група учнів виносить прапор) Свято Останнього дзвоника вважати відкритим!
(звучить Державний гімн України)

Заступник директора. До слова запрошується директор гімназії.

Заступник директора.Слово для привітання надається ....

Ведучий.
Царю небесний, джерело сили.
Своїм промінням стели нам шлях,
Щоб в наших душах радість розквітла
І щоб запалала віра у серцях!

Ведучий.
Царю небесний, Боже єдиний,
Будь нам зорею в ночі тривог,
Символом тим, що в кожну хвилину –
Сила і правда, з нами наш Бог!

Заступник директора.
Слово для благословення надається....

Пісня „Україна”

Для зачитання наказу “Про допуск учнів до державної підсумкової атестації” слово надається заступнику директора ...

Ведучий.
Школо, гімназія! Рідна, єдина, дорога, незабутня
Ти наша домівка, наш храм науки, наше дитинство.
Скільки змісту і подій у цьому звичному слові.
Десять років проведено з тобою!
А зараз доводиться думати про прощання і залишається
Переступити поріг неповторного дитинства.

Ведучий.
Не спіши шалено ти його минути,
Озирнись в минуле, все запам'ятай.
Школу ти ніколи не зможеш забути,
В час прощання з нею усе пригадай.

Ведучий.
Зовсім, зовсім недавно –
Років 10 тому,
Ми, маленькі зернятка,
Прийшли в школу оцю.

Ведучий.
Все здавалось казковим,
Світ рожевим весь був.
Як любили ми вчитись!
Хто б дитинство забув?

Ведучий.
Як ми тихо сиділи.
Як ловили слова.
Все нове, незбагненне
Повторить би сповна.

Ведучий.
Як красиво й урочно
Йшла у клас дітвора!
Все це було, це було,
Та було мов вчора.

Ведучий.
Не забуть нам ніколи
Добрих слів вчителів.
Скільки знань і натхнення
Кожен дать нам зумів!

Ведучий.
Зовсім, зовсім недавно,
Років 10 тому.
Світ радів загадково
Й ми всміхались йому...
Виступ випускників. 3вертання до вчителів, батьків, учнів.

Ведучий.
Давайте пригадаєм разом,
Як вперше тут ми всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З–за квітів ледве виглядали.
Нас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас
Терпляче нас всьому навчала...
Як швидко пролітає час!
До слова запрошується перша вчителька

Ведучий.
Ми трішечки заздрим малечі шкільній
В них стільки ще буде цікавих подій!
Вони нас зібрались вітати неначе,
Говорять, що істина в слові дитячім.
Виступ привітання четвертокласників
Під музику п'ятикласники дарують випускникам квіти та привітання
Виступ привітання десятикласників Виконується танець

Ведучий.
Які терплячі, все-таки,
Ті класні керівники.
Вони нас то в театр водили,
То на екскурсію возили.

Ведучий.
Якусь ідею подавали,
Ходити в школу заставляли,
А ще до пізньої пори
Робили з нами вечори.
І непомітно вчили нас добру,
Порядку кожен раз,
І скільки вистачало сили,
Людей порядних з нас ліпили.
І до дверей нас провели,
Щоб ми в життя іти могли.

Ведучий.
Та ми в житті Вас не забудем
І пам'ятати завжди будем
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву.

Ведучий.
І ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали.
За все ми вдячні Вам без ліку,
Спасибі ніжне і велике!

Ведучий.
Ми не часто приносили квіти,
А сьогодні прийміть і повірте,
То не квіти. то наші серця,
Бо знаменна хвилина оця.
Вручення квітів класним керівникам  (легка музика)

Ведучий.
Слово батьківське здавна цінилось,
Мало велику вагу у родині,
Час настає, і мусить давати
Батько пораду дорослій дитині.

Ведучий.
Мамо! Не ховай у зіницях непрохані сльози –
Материнська щаслива сльоза визолочує світ!
Підіймаються діти, як трави! І сонячні роси
Ваших дум і тривог нам наповнюють цвіт.

Заступник директора.   До батьківського благословення запрошується батько учениці

(Рідна мати моя)

Ведучий.
Покидаючи поріг рідної гімназії, ми розлучаємося з вами, дорогі наші вчителі. Уже не буде уроків, спільних радощів і переживань. Роки, проведені з вчителями, це ніби бентежна країна-казка, повна дивовижних відкриттів, пізнань, здивувань, спостережень.

Ведучий.
Учителю мій, наставнику добрий,
Прийми наш сердечний уклін до землі.
За працю величну, за ночі безсонні,
За любляче серце спасибі тобі!

Ведучий.
Мій учителю, тобі вклоняємось до ніг
Ну з ким тебе сьогодні порівняти?
Ти душу чисту лиш для нас беріг.
А скільки мудрості зумів віддати!

Ведучий.
Вчительці букет підношу я,
Вам спасибі, вчителько моя:
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні вчительські клопоти.

Ведучий.
За слова, що підіймають з болю,
За усмішку, за щасливу долю.
І за радість, щире пізнання,
За любов і за міцні знання!

Під музику випускники дарують вчителям квіти і запрошення на випускний вечір (легка музика)

Ведучий.
Усе вплелось в прощальнії хвилини:
Слова, усмішки, дзвоник – в добрий час!
Такі збагненні й незбагненні провини
Пробач нам, школо, вже в останній раз!

Заступник директора.
Право надати останній дзвоник надається учениці 2–го класу та випускнику 11–А класу .......

(звучить «Останній дзвоник»).

Ведучий.
Ось останній дзвоник в небі пролунав
І про закінчення навчання нагадав,
Шелест крил почувся раптом і у горі,
Голуби прощання у шкільнім дворі
Відлітають голуби, відлітаєм ми,
Нас чекають миті радості й весни,
Не зітремо спогадів з пам'яті ніколи,
І колись повернемось ми у рідну школу!

Випускники запускають у небо голубів та кульки.

Ведучий.
Чомусь сьогодні наш дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що не покличе вже нас на урок.

Ведучий.
Разом з дзвіночком сумуєм ми,
З вами здружились, зріднились ми.
Якось незвично, що вже на урок
11-ті класи не покличе дзвінок.

Ведучий.
Ми сьогодні з світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг.
Хай буде нам бентежний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг!

Лунає музика – випускники виконують вальс

Ведучий.
Десь за горизонтом вже надія зріє.
Там, за горизонтом, наше майбуття,
Там нові дороги, там – жагучі мрії,
Там на нас чекає новеє життя.
Горизонт рожевий – поки нездоланний...
А за ним – тривоги, праця, відкриття.
Та такий він чистий і такий жаданий...
Хай таким і буде все наше життя!

Військовий керівник.
До виносу державного прапора України стояти струнко!
Прапор винести!

 (під марш група учнів виносить прапор)

Свято Останнього дзвоника вважати закритим

(Звучить Державний гімн України).

Заступник директора. Зараз запрошуємо дорогих випускників на останній урок.

Звучить музика...

 

Автор: Галина Лопушанська, директор школи № 56 м. Львова

Джерело: http://zburovoskola.ucoz.org/