Зупинка під назвою «Школа»

Звучить музика. Виходять учні.

Учень 1: Дзвенить дзвінком.
Це дзвенить шкільний дзвінок

Щиро, любо і сердечно.
Під який ви кожен раз

Йшли у школу, в різний клас.

Учень 2: Дзвенить дзвінком.
Це дзвенить шкільний дзвінок

І ці звуки милозвучні
Вас зворушили, напевно,

Бо були колись й ви учні.

Учень 3: Дзвенить дзвінком.
Пролунав шкільний дзвінок, але тепер, дорогі гості-випускники, він кличе не в шумний клас, не на уроки. Він просить пригадати шкільні роки, такі багаті на прекрасні спогади.

Ведуча: Добрий вечір, дорогі вчителі, випускники різних поколінь! Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі. Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина. Гордиться наша школа своїми випускниками. Роки летять, але наша школа не старіє і пам’ятає всіх своїх випускників.

Вас вітає піснею лауреат конкурсі «Євробачення» ……………………..

Звучить пісня.

Ведуча: Слово для привітання надається директору ………………………………..

Виступ директора.

Учень 1:  Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише раз. І скільки б не шукали цю країну на карті – не знайдемо.
Лише приємні і щасливі спогади, мрії мають чарівну здатність повертати нас у дитинство. А ви хочете повернутися?

Звучить музика. Заходять Казкар і Фея.

Казкар: Країна дитинства – країна казкова,

І часто дорослих вона вабить знову,
І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Фея: Із казкою, любі, не розлучайтесь!

В далеке дитинство сьогодні вертайтесь.
Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди утіху й відраду.

Казкар: Сьогодні ми дружно пройдем по казках

І разом відчуєм дитинства смак.

Фея: Тож зараз на хвильку ми вас залишаєм,

З казковими героями перед вами постанем.

Учень 2: Ну, що ж, як бачимо, сюрпризи почались.

Учень 3: І це прекрасно. Нехай вони продовжуються увесь вечір.

Учень 1: Так, звичайно. Але давайте перевіримо випускники яких років прийшли на вечір-зустріч.

Учень 2: Підніміться, будь ласка випускники 1993, 1994, 1995, 1996,1997 років. Оплески випускникам або мабуть вони запізнюються на наше свято.

Учень 3: Підніміться будь ласка випускники 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 років. Оплески випускникам.

Учень 1: Підніміться, будь ласка, випускники 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 років. Оплески випускникам.

Пісня для випускників «Детство». Вокальна група.

Звучить музика. Вибігають Мальвіна і Буратіно.

Мальвіна: Добрий вечір, усім вам, любі друзі!

Буратіно: Ми прийшли до вас у гості!

Мальвіна: Чи усі впізнали нас?

Буратіно: Звісно! Ми – Мальвіна і Буратіно.

Мальвіна: Нам потрібна ваша допомога.

Буратіно: Казкова Фея допоможе нам знайти Золотий ключик, якщо ми виконаємо її завдання.

Мальвіна: Але без вас, випускники , нам не обійтися.

Звучить музика. Виходить Фея.

Фея: Завдання зовсім нескладне. Ось ромашка. Відриваєш лепесток і даєш відповіді на запитання.

Випускники за бажанням виходять на сцену або учні ідуть у зал.
  «Ромашка»

Запитання 1.
1.Чи запам’ятали ви свою першу вчительку? Як її звали?

2.Ваш улюблений предмет.
3.О котрій годині розпочиналися уроки?

Запитання 2.

1.Скільки вікон ви повибивали під час навчання?

2.Чим запам’ятався вам випускний вечір?

3.Як звали вашого сусіда по парті?

Запитання 3.

1.Чи закохувалися ви в своїх однокласників?

2.Який клас шкільних років ви запам’ятали найбільше, чому?

3.Чи здійснилися ваші мрії?

Запитання 4.

1.Скільки учнів у вас було в першому класі?

2.У кого ви б хотіли попросити вибачення і за що?

3.Чи користувалися ви шпаргалками і коли?

Запитання 5.

1.Чи списували ви завдання? У кого?

2.Щоб ви побажали усім присутнім?
3.Хто ваш улюблений вчитель?

Запитання 6.

1.Який ваш улюблений урок?
2.Як звали вашого класного керівника?

3.Чи хотілось би вам знову стати школярем?

Фея: Молодці випускники!

Мальвіна: Велике спасибі вам! Ви врятували казку!

Фея: А вам я повертаю Золотий ключик.

Буратіно: Бувайте здорові! Залишайтесь щасливими.

Фея: Ви гарно попрацювали випускники, а всі старання мають нагороджуватися. Отож для вас звучить пісня. Співає Мальвіна ……………………………………….

Сценка

Діючі особи: Батько, мати, син, донька.

Батько сидить, читає газету. Мати тягне сина за вухо, той кричить: «Пусти, я більше не буду!»
- Помилуйся на нього! Ану, розкажи батькові, за що ти в школі вдарив дівчинку?
-А чого вона? Ми гралися в Адама та Єву, а замість того, щоб мені віддати яблуко, сама його з-їла-а-а-а!
- Біжи візьми в кошику яблуко і не смій більше бити дівчаток.
Син вибігає. Батько, усміхнувшись, знову читає газету. Заходить донька.
- Тату, а чому йде дощ?
- Підеш до школи –дізнаєшся.
- Тату, а в Баби Яги є бабенята?
- Звідки я можу знати?
- Тату, а навіщо коняці коси на плечах?
- Запитай у коняки.
- Тату, а мотоцикл не любить цукерки?
- Не знаю, я його не запитував.
- Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?
- Що ти, моя доню! Як можна? Адже чим більше запитуватимеш, тим більше знатимеш!
Заходить мати , за нею син.
- Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитись. Можна і я піду з ними?
- Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюще! Хоч би швидше канікули закінчились.
Заходить донька.
- Донечка, що сталося? Ти схвильована? Хто посмів тобі зіпсувати свято першого дзвоника?
- Свято? Нічого собі свято! Чого ви не попередили мене, що це не на один день, а на цілих дванадцять років?!
Заспокоює доньку. Донька виходить. Діти сміються за сценою.
- Жінко, чого це вони так розходились?
- Та знайшли твого щоденника за сьомий клас.
Батько чухає потилицю, мати сміється.
- Пам’ятаєш тату, ти казав, що у тебе колись були погані оцінки
- Чого це ти раптом згадав?
- Просто подумав, що історія повторюється…
- Ану показуй свій щоденник, ледацюга. Охає, хапається за голову.
- Тату, як ти думаєш, це спадковість, чи поганий вплив середовища?
Мати заглядає у щоденник.
- Двійка з історії! Жах! Я сама піду до вчителя. Ну звідки дитині знати, що було двісті років тому?

Учень 2: Дорогі випускники! Наша школа – це наша історія. Закінчення школи, сім’я, виховання дітей… Підбиваючи підсумки, люди завжди відтворюють у пам’яті етапи пройденого шляху, про який ми нагадали вам сценкою.

Для вас звучить пісня. Співає …………………………………...

 Виходить Червона Шапочка.

- Привіт всім. Вибачте, що вас потурбувала. Я йшла до своєї бабусі та заблукала. Зустріла мене Фея та мої пиріжечки зачарувала. Стали вони кам’яними, їх ні вкусити, не зламати. Якщо ви мені допоможете відгадати загадки, то врятуєте мене і бабусю від злого вовка.

Загадки.
1.Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму навчу, А сама завжди мовчу. (Книга)
2.Чистенькі віконця сміються до сонця, Діточки довкола, це наша люба… (школа).
3.Виводить букви і слова Усім потрібна штучка. В руці виблискує здаля
  Зручна учнівська… (ручка)
4.Невелика деревина, Із графіту середина, Всім потрібна, щоб писати
  І картини малювати. (Олівець)

Червона Шапочка:От і все, пиріжки стали пухкенькі і м’якенькі. Бачу, ви дуже розумні.

Фея: А це і не дивно, вміє наша сімнадцята школа навчити.

Співає Червона Шапочка. …………………………………..

Якщо будуть бажаючі. Виступ випускників.

Звучить музика. Заходить Принц і тримає туфельку у руках.

Принц: Високоповажні гості! Радий вітати вас у цьому залі. Я бачу, усі ви такі щасливі. Дуже радий за вас! А я шукаю свою кохану, свою Попелюшку.
А знайду я її тільки тоді, коли разом з іншими люблячими серцями розгадаю ось ці ситуації. Я відчуваю, що ваші серця сповнені ласки, ніжності і любові.

Ситуація 1. Написано на серці.
Ви в 8-му класі. Вам дуже подобається однокласниця, але вона по-перше: вища від вас на цілу голову, по-друге, кругла відмінниця, по-третє, абсолютно не звертає на вас уваги, а вам дуже хочеться запросити її на дискотеку… Як ви це зробите?

Ситуація 2.
У вас – перше невинне кохання, взаємне. Одного разу ваша кохана запросила вас на чашку кави, але (не знаємо для чого) замість цукру насипала солі. Як ви сприймете цей вчинок?

Ситуація 3.
Вам запропонував дружбу хлопець, до якого і ви не байдужі. Але ваша найкраща подруга поділилася секретом, що закохана у нього до безтями…
Як ви вийдете з такого складного положення? 

Звучить музика. Заходить Попелюшка. Принц взуває їй туфельку.

Попелюшка: Велике спасибі вам, випускники, за те, що поєднали два люблячі серця.

Принц: Прощавайте, та лиш добром нас поминайте.

Учень 3: В дарунок прийміть пісню від Попелюшки.

Співає Попелюшка ………………………………………………..

 Ведуча: Життя, наче потяг, і є зупинка під назвою «Школа». А далі – у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі і тривоги, радощі і успіхи. Та в усіх вас була спільна зупинка, і хоча немає станції. Де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою «Школа» завжди вам раді.

Виходять усі учні, говорять по одному рядку.

Сонечка ясного, Літа красного, Світлих ранків, Чистих світанків,
Вітерця легенького, Дощику дрібненького, Веселки барвистої,
Води джерельної, чистої, Неба безхмарного, Настрою гарного,
Грому не знати І нас пам’ятати. Щоб негоди і невдачі не боятись,
Бажаєм вам частіше усміхатись, Прожити десь до літ до ста. На многії і благії літа!

Ведуча: Ми завершуємо наше свято-зустріч. Я хочу від щирого серця, від усієї душі побажати вам доброго здоров’я, щастя, успіхів, веселих зустрічей з колишніми однокласниками. Пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі. До нових зустрічей.

Звучить пісня або гімн школи. Співають усі.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://zosch4.at.ua